Ухвала суду № 33882683, 26.09.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/10386/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Патратій О.В. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

26 вересня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

при секретарі Некрасовій М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Старт» до державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2013 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, державна податкова інспекція у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби України подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Євросонік» за період з 01.11.2010 року по 30.11.2010 року.

За результатами перевірки складено акт № 980/22.8-17/35848370 від 27 березня 2013 року, в якому встановлено порушення позивачем п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток у сумі 25 626 грн. та порушення п. 198.6 ст.198, п. 200.1 ст. 200 Податкового Кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 20 500 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0002982208 від 11 квітня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 32 033 грн., в тому числі за основним платежем - 25 626 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 6407 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0002972208 від 11 квітня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 25 625 грн., в тому числі за основним платежем - 20 500 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 5 125 грн.

Колегія суддів встановила наступне.

Порядок та підстави формування платником податку податкового кредиту у період виникнення спірних правовідносин (листопад 2010 року) регламентувалися Законом України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, яких платник податків зобов'язаний дотримуватися, і за умови порушення яких, формування податкового кредиту може бути визнано неправомірним.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з ТОВ «Євросонік» позивачем було надано суду договір № 151 від 15.10.2010 року (а.с. 17), за умовами якого ТОВ «Фірма Старт» (покупець) замовив і зобов'язався оплатити за поліграфічну продукцію, а ТОВ «Євросонік» (продавець) зобов'язалось виконати поліграфічну продукцію за цінами, вказаними в прибутково-видаткових документах, які є невід'ємною частиною цього договору. Ціна товару встановлюється в гривнях України. Продавець постачає товар з відстрочкою платежу до 30 (тридцяти) календарних днів з моменту прийняття товару покупцем. Термін дії договору до 31 грудня 2011 року.

На виконання умов зазначеного договору ТОВ «Євросонік» виписало позивачу видаткову накладну №1109 від 01.11.2010 року на поставку товару (рекламні плакати, рекламні проспекти) на загальну суму 123 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20 500,00 грн. (а.с. 144).

Згідно з наданою позивачем копією акта здачі-прийняття робіт (виконання послуг) №11019 від 01.11.2010 року ТОВ «Євросонік» було виконано роботи на загальну суму 123 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20 500,00 грн. (а.с. 143).

За наслідками здійснених господарських операцій ТОВ «Євросонік» було виписано на користь ТОВ «Фірма Старт» податкову накладну №11019 від 01.11.2010 року на загальну суму 123000,00 грн., в тому числі ПДВ - 20 500,00 грн. (а.с. 18).

Вказану податкову накладну відображено позивачем в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за листопад 2010 року, а суми ПДВ за зазначеною податковою накладною віднесено до складу податкового кредиту за листопад 2010 року у розмірі 20 500,00 грн. (а.с.111-116).

Оплата виконаних робіт на підставі рахунку-фактури ТОВ «Євросонік» №01/11-1 від 01.11.2010 року підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками по рахунку позивача в ПАТ «Банк Форум» (а.с.150-156).

Відповідно до п.п. 5.2.1. п.5.2, п.п 5.3.9. п.5.3, п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 статті 5 вказаного Закону.

Відповідно до ч. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Стаття 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не встановлює вимог до форми чи виду документів, які були б належні для цілей податкового обліку, тобто були би обов'язковими для підтвердження віднесення певних витрат до складу валових витрат.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у позивача наявні всі первинні документи по взаємовідносинах з ТОВ «Євросонік», що підтверджує реальність господарських операцій. Дані первинні документи відповідають вимогам чинного законодавства та містять всі необхідні реквізити.

Колегія суддів наголошує, що факт подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача рекламно-інформаційної продукції підтверджується звітом по ТОВ «Фірма Старт» щодо реалізації поліграфічної продукції, придбаної у ТОВ «Євросонік» згідно договору №151 від 15.10.2010 року за листопад 2010 року, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 201 щодо оприбуткування продукції та розрахунку за неї, реєстром рахунків фактур та реєстром видаткових накладних за листопад 2010 року.

Таким чином, придбання (замовлення) послуг у ТОВ «Євросонік» здійснювалось позивачем з метою здійснення звичайної господарської діяльності, що спрямована на отримання доходу.

Підпунктом 7.7.1 п. 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР) передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Податкове зобов'язання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно із Законом № 168/97-ВР. Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.7, 1.8 статті 1 Закону № 168/97-ВР).

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону; протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 7.1 ст.7 Закону № 168/97-ВР, поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (підпункт 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР).

Із системного аналізу положень п. 1.7 ст. 1, п.п. 7.2.3, 7.2.8 п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 вбачається, що формування податкового кредиту є правом платника податку щодо зменшення податкових зобов'язань звітного періоду, яке виникає виключно за наявності податкових накладних. Закон забороняє включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), якщо ці суми не підтверджені податковими накладними, та передбачає відповідальність платника податків за порушення цих вимог у вигляді фінансових санкцій.

Відповідно до вимог п.п. 7.2.4 пункту 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

У свою чергу податкові накладні, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, відповідають вимогам, встановленим п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст.7 Закону № 168/97-ВР.

Таким чином, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Колегія суддів звертає увагу на те, що на момент здійснення вказаних правовідносин, ТОВ «Євросонік» було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як платник податку та йому присвоєно індивідуальний податковий номер.

Відповідно до п. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки позивачем були реально здійснені та фактично виконані господарські операції по взаємовідносинах з ТОВ «Євросонік», яке на момент здійснення господарської діяльності було зареєстроване як платник податку на додану вартість, то податкові повідомлення-рішення винесено податковим органом безпідставно та необґрунтовано.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н.М.

Повний текст виготовлено: 01.10.2013 року.

.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.