Постанова № 33881545, 02.10.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2013 р. Справа№ 910/10189/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кондес Л.О.

суддів: Ропій Л.М.

Рябухи В.І.

За участю представників:

позивача: Рябчикова О.О. - пред. за дов. №29/12-12_Р від 29.12.2012;

відповідача:не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Український страховий дім"

на рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2013р.

у справі № 910/10189/13 (суддя - Грехова О.А. )

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування"

до Приватного акціонерного товариства "Український страховий дім"

про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 14 080,24 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.07.2013р. у справі №910/10189/13 позов задоволено частково: підлягає до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Український страховий дім" на Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" 12468,77 грн. - страхового відшкодування в порядку регресу та 1523,59 грн. - витрат по сплаті судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Український страховий дім" звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить суд оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, у зв'язку з порушенням місцевим господарським судом норм матеріального права.

В апеляційній скарзі відповідач вказує на те, позивачем до позовної заяви, що направлена відповідачу доказів, що підтверджують сплату страхового відшкодування, а надана позивачем довідка відповідного підрозділу ДАІ не містить інформації про всі обставини ДТП, зокрема, відомості про осіб винних у настанні ДТП, пункти Правил дорожнього руху, порушені учасниками ДТП, інформацію щодо кого з учасників ДТП було складено протокол про адміністративне правопорушення та до якого суду його було направлено для прийняття рішення про притягнення до адміністративної відповідальності. Також, скаржник зазначає, що рішення про виплату страхового відшкодування в порядку регресу може бути прийнято після отримання скаржником всіх необхідних документів, які мають відношення до даної ДТП, в порядку та строки, визначені чинним законодавством про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, або в строки та обсяги, визначені рішенням суду.

Відзиву на апеляційну скаргу позивач не надав, тобто, не скористався своїми процесуальними правами, передбаченими ГПК України.

Ухвалою від 30.08.2013 прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено справу до розгляду на 02.10.2013.

В судове засідання 02.10.2013 представник позивача з'явився, представник відповідача не з'явився, не повідомивши суд про причини неявки, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 97).

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи з урахуванням правил ст.ст.99,101 ГПК України, відповідно до яких апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги, перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Український страховий дім" страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 14 080,24 грн.

Позов обґрунтований тим, що позивачем на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту АС № 006875 від 22.09.2012 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування на ремонт пошкодженого автомобіля марки "Ніссан" д/н АА7379РВ, а тому позивачем відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу "Мітсубісі" д/н АА3558НХ, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована у відповідача, позивачем було направлено останньому регресну вимогу про сплату страхового відшкодування. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму, позивач просить стягнути вказану суму в судовому порядку.

Представник відповідача відзив на позов не надав.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.09.2012 між Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" та Калабою І.Б. було укладено Договір добровільного страхування наземного транспортну АС № 006875, яким було застраховано автомобіль "Ніссан" д/н АА7379РВ.

07.11.2012 року близько 18 год. 00 хв. Андрущенко Б.В., керуючи транспортним засобом марки "Мітсубісі" д/н АА3558НХ, на перехресті вул. Л. Гавро - вул. М. Залки не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки "Ніссан" д/н АА7379РВ, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Постановою Оболонського районного суду міста Києва № 2605/18616/12 від 04.12.2012 року, Андрущенка Б.В. визнано винним у порушенні Правил дорожнього руху, в результаті, якого сталася ДТП.

Відповідно до Звіту про визначення вартості матеріального збитку № 429 від 05.12.2012 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Ніссан" д/н АА7379РВ після ДТП складає 12 978,77 грн.

Як вбачається з рахунку № СНзС-0013203 від 29.11.2012 року та акту виконаних робіт № СНЗСА-000193 від 17.01.2013 року вартість ремонту складає 14 872,14 грн.

Позивач визнав вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком, про що склав страховий акт № АС-005497 від 28.12.2012 на суму 14 080,24 грн.

Позивач здійснив виплату страхового відшкодування за договором страхування в розмірі 14 080,24 грн.

Цивільно-правова відповідальність Андрущенка Б.В. - особи, яка експлуатує автомобіль "Мітсубісі" д/н АА3558НХ - була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) № АВ/44209 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (тип договору 1). Вказаним договором (полісом № АВ/44209) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50000,00 грн., франшиза - 510,00 грн.

16.01.2013 позивач звертався до відповідача із заявою на виплату страхового відшкодування в порядку регресу №15/04/8.04/019-13 з додатками.

Проте, відповідач відповіді на вказану заяву не надав, у зв'язку з чим позивач звернувся з позовом до суду.

Колегія суддів повністю підтримує позицію суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову з наступних підстав:

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Згідно статті 20 Закону України "Про страхування", страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

На підставі Договору та страхового акту № АС-005497 від 28.12.2012 позивачем розраховано суму страхового відшкодування та виплачено страхувальнику, власнику транспортного засобу - 14 080,24 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 8578 від 09.01.2013 року (а.с. 57). Варто зауважити, що страховий акт складено на підставі: Заяви про виплату страхового відшкодування № 15/04/09.01/5735.12 від 10.12.12; Заяви про настання страхового випадку №1313.206.12.01 від 08.11.12; дозвіл банку на виплату страхового відшкодування №12608/13024БТ від 07.12.12; рахунку відновлювального ремонту № СНзС-0013203 від 29.11.12; Квитанції про сплату дефектовки а/м від 27.11.12; акт виконаних робіт за дефектовку а/м № СНЗСА-012808 від 27.11.12; Довідки ДАІ (скорочена форма) від 07.11.12; Довідки ДАІ (розгорнута) № 9104423; копії Свідоцтва про реєстрацію ТЗ №САК984083 від 21.09.02 Калаба Ігор Борисович; копії посвідчення водія страхувальника № КХС225988 від 03.01.02 Калаба Ігор Борисович; копії паспорту страхувальника №СО688504 від 15.06.01 Калаба Ігор Борисович; копії ідентифікаційного номеру страхувальника № 2872218556 від 13.11.03 Калаба Ігор Борисович; Звіту про визначення вартості матеріального збитку № 429 від 05.12.12; копія Договору страхування №АС-006875 від 22.09.12; Акту огляду ТЗ від 08.11.12; фото додатків від 08.11.12; акту додаткового огляду ТЗ від 27.11.12; фото додатків додаткового огляду від 27.11.12; заяви страхувальника від 23.11.13.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Вина Андрущенка Б.В. встановлена у судовому порядку, а враховуючи, що його цивільно-правова відповідальність застрахована у Приватному акціонерному товариству "Український страховий дім", суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що відповідач є особою, на яку полісом № АВ/44209 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля на час спірної ДТП.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" 36.2. Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування або прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи позивач направляв відповідачу заяву на виплату страхового відшкодування №15/04/8.04/019-13 від 16.01.2013, яка, відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 63) отримана відповідачем 21.01.2013. Відповідно до переліку додатків відповідачу було направлено копії: Договіру добровільного страхування наземного транспорту №АС-006875 від 22.09.12; Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу №САК984083 від 21.09.02; посвідчення водія № КХС225988 від 03.01.02; заяви про настання страхового випадку №1313.206.12.01 від 08.11.12; заяви про виплату страхового відшкодування № 15/04/09.01/5735.12 від 10.12.12; довідки ВДАІ від 07.11.12 (первинна); довідки ВДАІ №9104423 (розширена); постанови Оболонського районного суду міста Києва від 04.12.12; акту огляду транспортного засобу з фотододатками від 08.11.12; додатковий акт огляду транспортного засобу з фотододатками від 27.11.12; звіт №429 про визначення вартості матеріального збитку від 05.12.12; рахунку № СНзС-0013203 від 29.11.12; акту виконаних робіт СНЗСА-012808 від 27.11.12; заява на переказ готівкою від 27.11.12; листа № 2608/13024/БТ від 07.12.12; страхового акту №АС-006875 від 28.12.12 та розрахунку суми страхового відшкодування до нього; платіжного доручення №8578 від 09.01.13; довіреність №29/12-12_П від 29.12.12.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до Звіту про визначення вартості матеріального збитку № 429 від 05.12.2012 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Ніссан" д/н АА7379РВ після ДТП складає 12 978,77 грн.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс АВ/44209) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50 000,00 грн., франшиза - 510,00 грн.

Згідно статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Таким чином, розмір витрат, які відшкодовуються відповідачем, обмежений, зокрема статтею 29 Закону, а саме в даному випадку вартістю матеріального збитку з врахуванням зносу згідно з висновком експертного дослідження, а не фактичним розміром заподіяної шкоди, а відтак підстав для покладення на відповідача відповідальності за фактичні виплати позивачем страхового відшкодування страхувальнику немає.

Поняття "франшиза" міститься у ст. 9 Закону України «Про страхування» його слід розуміти як частину збитків, що не відшкодовуються страховиком згідно з договором страхування. Крім того, застосування франшизи передбачено у ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Розмір франшизи, що визначений у зазначеному Законі, встановлюється при укладенні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності та не може перевищувати 2 % від ліміту відповідальності страховика.

Крім того, п. 12.1. ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

За таких обставин, сума страхового відшкодування підлягає зменшенню на різницю між фактично сплаченою сумою страхового відшкодування та сумою матеріального збитку, що встановлена Звітом за вирахуванням франшизи, та становить 12 468,77 грн. (12 978,77 грн. - 510,00 грн.).

Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та обмежується укладеним договором страхування.

Враховуючи визначені полісом АВ/44209 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також, встановлену Звітом вартість матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 12 468,77 грн., а тому судом першої інстанції правовірно задоволені частково заявлені позовні вимоги.

Таким чином, станом на день вирішення спору, враховуючи п.12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати у розмірі 12 468,77 грн.

Щодо доводів викладених відповідачем в апеляційній скарзі, то матеріали справи містять доказ виплати позивачем страхового відшкодування, а саме, копію платіжного доручення № 8578 від 09.01.2013 року, яка, також, направлялася відповідачу, як додаток до заяви про виплату страхового відшкодування №15/04/8.04/019-13 від 16.01.2013. Надані відповідачу документи можна вважати достатніми для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування в порядку регресу, в іншому випадку відповідач міг звернутися до позивача, але доказів на вчинення таких дій матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, тому відсутні підстави для його скасування або зміни.

Апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Український страховий дім" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2013 року має формальний характер та є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Український страховий дім" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2013р. у справі №910/10189/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/10189/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Кондес Л.О.

Судді Ропій Л.М.

Рябуха В.І.