Постанова № 33881539, 30.09.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2013 р. Справа№ 925/817/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Дикунської С.Я.

Шевченка Е.О.

при секретарі Шмиговській А.М.

за участю представників:

від позивача - Пашун О.В. (голова сільської ради відповідно до рішення №10 від 03.11.2010 р.), Лень Б.В. (довіреність №02-20/153 від 15.05.2013 р.)

від відповідача - Чернецька Г.М. (довіреність б/н від 16.09.2013 р.), Сівак Н.В (довіреність б/н від 01.06.2013 р.)

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Інфокс»

на рішення господарського суду Черкаської області від 25.07.2013 року

у справі №925/817/13 (суддя Боровик С.С.)

за позовом Томашівської сільської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Інфокс»

про стягнення суми

ВСТАНОВИВ:

Томашівська сільська рада звернулась до господарського суду Черкаської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Інфокс» про стягнення суми заборгованості - 30%, що становить 145941,12 грн., 10000,00 грн. за використану понад норми електроенергію, 6000,00 грн. виплати заробітної плати авторському та технічному нагляду, 41709,41 грн. штрафу за прострочення виконаних робіт.

В ході розгляду даної справи в суді першої інстанції, позивачем була подана уточнена заява про зменшення позовних вимог, в якій останній просив стягнути з відповідача суму заборгованості - 30%, що становить 145941,12 грн., 23806,10 грн. штрафу за прострочення виконаних робіт.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 25.07.2013 р. позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 145941,12 грн. основної заборгованості, 17956,16 грн. штрафу та 3277,95 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення стягнувши з відповідача невикористаний аванс за договором підряду на суму 5744,52 грн.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представники позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили залишити скаргу без задоволення, а рішення без змін.

Представники відповідача в судовому засіданні повністю підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, просили скаргу задовольнити, рішення змінити.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

01.06.2012 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №10, предметом якого є капітальний ремонт залу для глядачів та спортивного залу будинку культури по вул. 30-річчя Перемоги, буд.5 в селі Томашівка Фастівського району Київської області.

За своєю правовою природою даний договір є договором будівельного підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 877 ЦК України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що загальна вартість розрахунків цього договору визначається на підставі кошторису та договірної ціни, які є невід'ємною частиною цього договору та складає: 486470,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов'язання за договором виконав, згідно рахунку-фактури №11 від 01.06.2012 р. (а.с.17) платіжним дорученням №5 від 01.06.2012 р. сплатив відповідачу передоплату в розмірі 30% від вартості договору в сумі 145941,12 грн. (а.с.38), що передбачено пунктом 4.2. договору. Згідно акта №1 (КБ-2в) приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2012 року (а.с.13-16) додатково сплатив 247054,56 грн. (платіжні доручення №7,8,9,10,11 від 28.09.2012 р. - а.с.36-38).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.2. договору встановлено, що відповідач зобов'язується виконати роботи до 15 жовтня 2012 року за умови своєчасного надання фронту робіт, будівельної готовності об'єкта, або окремих її етапів.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з листами: №248/02-20 від 18.10.2012 р., №277/02-20 від 12.11.2012 р., №311/02-20 від 06.12.2012 р., №324/02-20 від 25.12.2012 р. (а.с.18-21), в яких повідомляв про порушення строків виконання робіт по договору №10 від 01.06.2012 р. Претензією №1 від 28.12.2012 р. позивач вимагав сплатити штрафні санкції за прострочку виконання робіт по договору (а.с.22-23).

В матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надано належних доказів своєчасного виконання робіт по договору, в тому числі виконання робіт на суму передоплати 145941,12 грн.

Отже, відповідач в передбачений п. 3.2. договору строк - до 15.10.2012 р., роботи на суму передоплати 145941,12 грн. не виконав. Таким чином, відповідач прострочив виконання і здачу робіт позивачеві.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищезазначені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення передоплати в сумі 145941,12 грн. є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача штраф в сумі 23806,98 грн. посилаючись на п. 6.2 договору, згідно якого при порушенні термінів виконання робіт, зазначених у п. 3.2. цього договору, підрядник сплачує замовнику штраф в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період розрахунків, від вартості незакінчених (невиконаних) робіт за кожен день прострочення, але не більше 10% від загальної вартості договору.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, штраф необхідно нараховувати з 15.10.2012 р. по 15.04.2013 р. на вартість незакінчених (невиконаних) робіт - 239415,44 грн. (145941,12 + 93474,32).

Колегія суддів, перевіривши розрахунок, погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позивачем сума штрафу розрахована невірно, а відтак, за перерахунком суду, позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню на суму 17956,16 грн., в іншій частині позову про стягнення штрафу суд відмовляє за необґрунтованістю.

Посилання скаржника на те, що позивач чинив перешкоди у виконанні робіт передбачених договором №10 від 01.06.2012 р. не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем, в порушення зазначеної норми, належним чином апеляційну скаргу не обґрунтовано, доказів та підстав для зміни рішення суду першої інстанції апеляційному суду не наведено.

З огляду на викладене, посилання скаржника на порушення норм матеріального та процесуального права, слід вважати такими, що не заслуговують на увагу. Крім того, доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду та не підтверджуються наявними матеріалами справи.

Тому колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Черкаської області від 25.07.2013 р. у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для його зміни та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Інфокс» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Черкаської області від 25.07.2013 р. у справі №925/817/13 залишити без змін.

Справу №925/817/13 повернути до господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Алданова С.О.

Судді Дикунська С.Я.

Шевченко Е.О.