Постанова № 33881536, 30.09.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2013 р. Справа№ 910/9318/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коршун Н.М.

суддів: Баранця О.М.

Алданової С.О.

за участю представників:

Від позивача: представник не з'явився;

Від відповідача: Кучма О.Л.- представник за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта",

на рішення Господарського суду м. Києва від 10.06.2013 року

у справі №910/9318/13 (суддя: Грєхова О.А.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія

"Українська страхова група"

до Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна

страхова компанія "Оранта"

про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 18 451,64 грн.

ВСТАНОВИВ:

У травні 2013 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 18 451,64 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 25-0101-4600 від 11.03.2009 року внаслідок настання страхового випадку -дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування внаслідок пошкодження автомобіля "Тайота Ауріс", реєстраційний номер АА 4437 НВ, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність водія автомобіля «Опель Астра», реєстраційний номер АВ 7133 АХ, якого визнано винним у скоєні ДТП, застрахована Відкритим акціонерним товариством "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВЕ/6764681), а тому обов'язок з відшкодування матеріальної шкоди покладається на відповідача.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 10.06.2013 року у даній справі позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" задоволено частково, а саме стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" 15 823,62 грн. (п'ятнадцять тисяч вісімсот двадцять три гривні 62 коп.) страхового відшкодування, 1 475,45 грн. (одна тисяча чотириста сімдесят п'ять гривень 45 коп.) судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що на дату скоєння ДТП 17.10.2010 року автомобіль «Опель Астра», реєстраційний номер АВ 7133 АХ, не був застрахований у Відкритому акціонерному товаристві "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", оскільки відповідно до полісу № ВЕ/6764681 страховий захист за ним наступає з 23.11.2010 року по 22.11.2011 року.

Позивачем не використано наданого йому законом права на участь його представника у судовому засіданні суду апеляційної інстанції. Причин неявки суду не повідомлено. Матеріали справи містять докази належного повідомлення позивача, про час та місце судового засідання, а саме поштове повідомлення № 03276946.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника відповідача, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.03.2009 року між Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" (змінило назву на Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" (страховик, позивач) та Влащенко Наталією Вікторівною (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування транспортних засобів № 25-0101-4600, відповідно до умов якого у позивача був застрахований автомобіль "Тайота Ауріс", реєстраційний номер АА 4437 НВ.

За приписами ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 980 ЦК України визначено, що предметом договору страхування можуть бути, зокрема, майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).

Як встановлено ч. 1 ст. 8 Закону України "Про страхування", страховим ризиком визначається певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України "Про страхування" страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Встановлено, що 17.10.2010 на площі Голосіївській в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі -ДТП) за участю автомобіля " Тайота Ауріс", реєстраційний номер АА 4437 НВ, яким керувала Влащенко Наталія Вікторівна, та автомобіля «Опель Астра», реєстраційний номер АВ 7133 АХ, яким керував Новожен Андрій Валерійович.

Відповідно до постанови Голосіївського районного суду м. Києва № 3-12086/10 від 09.11.2010 року Новожен Андрія Валерійовича визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

В силу ст. 988 ЦК України встановлено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Дана норма кореспондується з п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування".

Як свідчать матеріали справи, а саме зі звіту з оцінки транспортного засобу № 109610 від 26.10.2010 року, вартість матеріальної шкоди складає 16 823,62 грн.

Відповідно до ремонтної калькуляції № 109610 від 26.10.2010 року, вартість фактичного ремонту автомобіля складає 19 754,33 грн.

29.10.2010 року аварійний комісар ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" склав ремонтну калькуляцію № ДККА-2329, з якої вбачається, що затрати на ремонт автомобіля "Тайота Ауріс", реєстраційний номер АА 4437 НВ, складають 19609,28 грн.

Згідно з калькуляцією СПД Бондаренко Л. М. від 19.10.2010 року вартість ремонту автомобіля "Тайота Ауріс", реєстраційний номер АА 4437 НВ, після ДТП складає 22 781,00 грн.

Встановлено, що 22.11.2010 року позивачем складено страховий акт № ДККА-2329/1 від 22.11.2010 (додатковий) на суму 2 622,48 грн. на підставі калькуляції від 19.10.2010 року.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач здійснив виплату страхового відшкодування за договором страхування в розмірі 18 451,64 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 59292 від 04.11.2010 року та № 60075 від 23.11.2010 року.

Відповідно до п. 38.1.3. ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до особи, яка заподіяла шкоду навмисно.

Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як стверджує позивач у позовній заяві, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Опель Астра», реєстраційний номер АВ 7133 АХ, якого визнано винним у скоєні ДТП, застрахована Відкритим акціонерним товариством "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВЕ/6764681), а тому обов'язок з відшкодування матеріальної шкоди покладається на відповідача.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач звертався до Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" з заявою на виплату страхового відшкодування в порядку регресу № 559 від 11.04.2013 року.

Однак, дослідивши матеріали справи, а саме поліс № ВЕ/6764681, судова колегія погоджується з доводами апелянта стосовно того, що на дату скоєння ДТП 17.10.2010 року автомобіль «Опель Астра», реєстраційний номер АВ 7133 АХ, не був застрахований у Відкритому акціонерному товаристві "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", оскільки відповідно до полісу № ВЕ/6764681 страховий захист за ним наступає з 23.11.2010 року по 22.11.2011 року.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст.34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи встановлені вище обставини, судова колегія дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, а тому оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню; позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати за подання позовної заяви та за подання апеляційної скарги слід покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" на рішення Господарського суду м. Києва від 10.06.2013 року задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 10.06.2013 року у справі № 910/9318/13 скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, м. Київ, вул. Федорова Івана, 32, літ. А, ідентифікаційний код 30859524) на користь Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д, ідентифікаційний код 00034186) 860,25 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ.

5. Матеріали справи № 910/9318/13 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Коршун Н.М.

Судді Баранець О.М.

Алданова С.О.