Постанова № 33881444, 01.10.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2013 року Справа № 904/3713/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів: Науменка І.М., Кузнецова В.О.

при секретарі: Назаренко С.Г.

за участю представників:

позивача: не явився

відповідача: Дорошенко І.М.- предст.,дов.№58-01/745 від 04.07.2013 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю - підприємства «Продмашстрой» (м. Сєвєродонецьк Луганської області) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2013р. у справі №904/3713/13

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю - підприємства «Продмашстрой» (м. Сєвєродонецьк Луганської області)

до: державного підприємства «Смоли» (м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області)

про: стягнення 199459,64 грн. заборгованості за договором поставки

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11 липня 2013 року (підписано 12.07.2013р.) частково задоволений позов товариства з обмеженою відповідальністю - підприємства «Продмашстрой» (м. Сєвєродонецьк Луганської області) до державного підприємства «Смоли» (м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області) про стягнення 199459,64 грн. заборгованості за договором поставки і стягнено з відповідача на користь позивача 50000 грн. основного боргу, 3604,13 грн. - 3% річних і судовий збір в сумі 2072,08 грн. В решті позову було відмовлено. Крім того, позивачу було повернуто суму надмірно сплаченого судового збору у розмірі 1869,44 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю - підприємство «Продмашстрой» (м. Сєвєродонецьк Луганської області) - позивач, частково не погодився із прийнятим судовим рішенням і подав апеляційну скаргу, у якій з посиланням на порушення господарським судом норм матеріального права просить скасувати рішення місцевого господарського суду частково в частині відмови у задоволенні вимог щодо стягнення пені та зменшення процентів річних і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Скаржник зазначає, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару всупереч умов договору і закону не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість. Відповідач в силу ст.230 ГК України як учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції. При цьому заявник посилається на п.6.1.2 договору, яким встановлена оплата штрафних санкцій (пені). Зазначений пункт є підпунктом п.6.1 розділу 6 Договору, яким встановлені права і обов'язки сторін. Даний пункт як раз і регламентує обов'язки покупця. На думку скаржника укладеним договором встановлена відповідальність покупця і штрафні санкції у вигляді пені нараховані обґрунтовано. Крім того, суд неправильно зменшив розмір 3% річних, оскільки не зазначив підстави такого зменшення.

Відповідач - державне підприємство «Смоли» (м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області) - у запереченнях на апеляційну скаргу і представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що судове рішення є законним і обґрунтованим і підстави для його скасування відсутні. Відповідач пояснив, що станом на день розгляду справи в апеляційному суді повністю розрахувався з позивачем і виконав судове рішення. Представник зазначив, що в суді були надані докази, які підтверджують майновий стан сторін - наявність заборгованості з заробітної плати, що зумовило невиконання договірних зобов'язань. Крім того, відповідач погоджується з точкою зору суду, що договором не передбачена відповідальність покупця, а передбачена відповідальність замовника, тобто якоїсь іншої особи. Сторони погодили умови договору, тому підстав вважати відповідача таким, що повинен сплачувати штрафні санкції, відсутні.

Розпорядженням секретаря судової палати від 30.09.2013 року №1110 у зв'язку з відпусткою судді Павловського П.П. і хворобою судді Бахмат Р.М. та на підставі наказу голови суду №7 від 17.01.2011р. справа була передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Євстигнеєв О.С., судді: Науменко І.М. і Кузнецов В.О.

У судове засідання представник позивача не явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №06164345). Беручи до уваги, що неявка представника позивача не перешкоджає перегляду справи, матеріали справи є достатніми для її розгляду, справа переглядалася без участі представника позивача за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні була оголошена вступна і резолютивна частина постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Вислухавши представника відповідача, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що між товариством з обмеженою відповідальністю - підприємством "Продмашстрой" (позивач, постачальник) і державним підприємством "Смоли" (відповідач, покупець) 03 грудня 2012 року був укладений договір №480140, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується у 2012-2013 роках поставити покупцю Метанол марки А (надалі - товар), а покупець - прийняти і оплатити його у кількості 300 т. (п. 1.1).

Відповідно до п.10.1. договору останній набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.01.2013 року. Сплив строку дії договору не звільняє покупця від обов'язку в повному обсязі оплати поставленого йому товару.

Строк (термін) поставки (передачі) товарів, грудень 2012 року - січень 2013 року (п.5.1. договору). Моментом поставки товару вважається момент підписання представником покупця видаткової накладної (п. 5.2. договору).

За пунктом 6.3.1 договору постачальник зобов'язався забезпечити поставку товарів протягом 2 календарних днів з моменту отримання заявки від покупця. Покупець направляє заявку по факсу з обов'язковим подальшим відправленням її поштою. Відповідно до п.4.1. договору, розрахунки проводяться за кожну поставлену партію товару з відстрочкою платежу (оплати) 14 календарних днів, з дня поставки відповідної партії товару та виставлення рахунку на оплату товару.

Як вбачається із матеріалів справи на виконання умов даного договору, позивач в період з 12.12.12р. по 17.12.12р. поставив відповідачу товар на загальну суму 433424,04 грн., що підтверджується видатковими накладними, які підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств позивача та відповідача, а саме:

- видаткова накладна №1239 від 12.12.12р. на суму 222684 грн. 00 коп. (22 т. метанолу);

- видаткова накладна №1251 від 17.12.12р. на суму 210740 грн. 04 коп. (20,82 т. метанолу).

Поставлений позивачем товар був отриманий представником відповідача Ігнатенко Ольгою Миколаївною за довіреностями ААД №688712 і ААД №688731. Факт отримання продукції за договором відповідачем не оспорюється.

Як правильно встановив місцевий господарський суд при розгляді справи позивач надав відповідачу рахунки на оплату за поставлений товар (а.с.19, 21).

Відповідач свої зобов'язання, щодо оплати за отриманий товар у строк, встановлений договором, не виконав і звернувся до позивача з листом №58/01-361 від 08.04.2013р., яким визнав наявність заборгованості та гарантував її погашення протягом квітня-травня 2013 року.

З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з претензією №181 від 10.04.2013р., якою вимагав погасити існуючу заборгованість, у відповіді на яку відповідач надіслав позивачу лист, яким визнав претензію обґрунтованою та запропонував погашення існуючої заборгованості у розмірі 233424 грн. 04 коп. за графіком, останнім строком сплати за яким є 31.05.2013 року.

На час звернення позивача з позовом до суду, відповідач покладені на нього зобов'язання щодо оплати товару не виконав, за товар у повному обсязі не розрахувався і сума заборгованості станом на день подання позову склала 200000 грн.

В процесі розгляду справи у місцевому господарському суді відповідач проводив часткову оплату заборгованості розмір якої станом на день прийняття судового рішення склав 50000 грн. і яка була стягнена судом на користь позивача.

За приписами ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України… Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Приписами ч. 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений договір підписаний обома сторонами, а отже сторони визначили і погодили його зміст.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).

.Оскільки відповідач не виконав свої зобов'язання по оплаті, місцевий господарський суд правомірно стягнув з нього суму основної заборгованості.

Відповідно до п.7.1 Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та договором.

На підставі п.6.1.2. договору, яким передбачено, що при умові порушення терміну оплати одержаного товару, замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченого товару за кожний день затримки платежу, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 17867 грн. 12 коп.

Відмовляючи у позові в частині вимог щодо стягнення пені місцевий господарський суд, зокрема, зазначив, що «зі змісту даного пункту, вбачається, що сторонами у спірному договорі розмір санкцій, зокрема пені, що підлягає стягненню у разі порушення грошового зобов'язання покупцем не визначено, оскільки договір укладено між сторонами, які за договором виступають, як постачальник - позивач та покупець - відповідач, відповідальність за неналежне виконання зобов'язань, щодо оплати за отриманий товар покладена на замовника, який у даному випадку не є відповідачем по справі, а договором №480140 від 03.12.2012р. не передбачено нарахування покупцю штрафних санкцій у вигляді пені».

З даним висновком суду погодитися неможна в силу наступного: як правильно зазначив суд п.7.1 договору передбачена відповідальність сторін за неналежне виконання своїх зобов'язань. У той же час, зазначений пункт відсилає до інших пунктів договору. Відповідальність постачальника встановлена п.7.2 цього договору, а відповідальність покупця - пунктом 6.1.2. Цей висновок підтверджується як формою і редакцією договору, так і загальними смислом, закладеним у цей договір. Пункт 6.1.2 знаходиться в розділі «Права і обов'язки сторін» та підрозділі - «Зобов'язання покупця» (п. 6.1). В цьому підрозділі обов'язки покупця викладені у логічній послідовності, а саме: покупець зобов'язаний у повному обсязі сплачувати за поставлені товари (п.6.1.1), а при умові порушення терміну оплати одержаного товару (п.6.1.2) ЗАМОВНИК сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченого товару за кожний день затримки планету. Отже, у даному випадку має місце описка, оскільки весь смисл викладеного розділу договору передбачає саме відповідальність особи (у даному випадку покупця) за порушення строків оплати саме «ОДЕРЖАНОГО ТОВАРУ», яким і є покупець (відповідач по справі).

Розмір пені обчислений позивачем відповідно до норм чинного законодавства і зазначена пеня у сумі 17867,12 грн. підлягала стягненню у повному обсязі. Щодо 3% річних, то їх нарахування передбачено ст.625 ЦК України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просив стягнути з відповідача 3% річних у сумі 3613,34 грн. відповідно до розрахунку (а.с.55-57). Місцевим господарським судом розмір зазначеної суми було зменшено до 3604,13 грн. Будь-які підстави зменшення зазначеної суми в судовому рішенні не наведені, що суперечить вимогам ст. 84 ГПК України, а саме: вимогам, які встановлені для судового рішення.

Щодо нарахованих процентів річних, то судова колегія перевірила порядок їх нарахування і наданий позивачем розрахунок і вважає, що проценти обраховані правильно відповідно до вимог закону і сумі заборгованості відповідача. Розмір процентів, які підлягають стягненню на користь позивача складає 3613,34 грн.

При прийнятті постанови судова колегія також враховує наступне. Позовні вимоги позивача станом на день прийняття судового рішення по справі (11.07.2013 року) склали (з урахуванням зменшення позовних вимог) 100000 грн. основного боргу, 17867,12 грн. пені і 3613,34 грн. - 3% річних, а всього 121480,46 грн., і позивач повинен був сплатити за цими вимогами 2429 грн. 61 коп. судового збору. Отже суд правомірно повернув з державного бюджету надмірно сплачену суму збору у розмірі 1869,44 грн..

Але сума збору, яка стягнена з відповідача на користь позивача обрахована невірно.

Як вбачається із матеріалів справи відповідач 10.07.2013 року платіжним дорученням №215 перерахував на рахунок позивача частину заборгованості у сумі 50000 грн. (а.с. 77). Це перерахування було зроблено після уточнення позовних вимог (після подання позову у встановленому вище розмірі), тому в цій частині заявлених вимог провадження у справі підлягало припиненню на підставі п.11 ст.80 ГПК України, але судовий збір підлягав стягненню з відповідача на користь позивача, виходячи із заявленої позовної суми в 12148,46 грн., тобто в сумі 2429,61 грн.

За таких обставин доводи апеляційної скарги слід визнати обґрунтованими і змінити судове рішення шляхом викладення резолютивної частини рішення в іншій редакції.

Щодо доводів відповідача про зменшення розміру пені і повну сплату заборгованості після прийняття судового рішення, то слід зазначити, що місцевим господарським судом взагалі не розглядалося питання зменшення розміру штрафних санкцій, а факт оплати у повному обсязі не впливає на постанову суду, оскільки апеляційною інстанцією надається оцінка прийнятого рішення на відповідність норм матеріального і процесуального права саме станом на день його прийняття. Оскільки на 11.07.2013 року заборгованість в сумі 50000 грн. існувала, місцевий господарський суд не мав правових підстав для відмови в задоволенні позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 49, 80 п.11, 103-105 ГПК України, Законом України «Про судовий збір», Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю - підприємства «Продмашстрой» (м. Сєвєродонецьк Луганської області) задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11 липня 2013 року у справі №904/3713/13 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

«Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства «Смоли» (51917, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, пр. Аношкіна, 179, код ЄДРПОУ 30168850) на користь товариства з обмеженою відповідальністю - підприємства «Продмашстрой» (93402, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Маяковського, буд. 2В, код ЄДРПОУ 21817337) основний борг у розмірі 50000 грн. 00 коп., пеню в сумі 17867 грн. 12 коп., 3% річних - 3613 грн. 34 коп. і витрати по сплаті судового збору в сумі 2429 грн. 61 коп.

Провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 50000 грн. припинити.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю - підприємству «Продмашстрой» (93402, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Маяковського буд. 2В, код ЄДРПОУ 21817337) з державного бюджету України 1869 грн. 44 коп. суму надмірно сплаченого судового збору».

Стягнути з державного підприємства «Смоли» (51917, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, пр. Аношкіна, 179, код ЄДРПОУ 30168850) на користь товариства з обмеженою відповідальністю - підприємства «Продмашстрой» (93402, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Маяковського, буд. 2В, код ЄДРПОУ 21817337) 860 грн. 25 коп. витрат по сплаті судового збору при поданні апеляційної скарги.

Зобов'язати господарський суд Дніпропетровської області видати накази відповідно до вимог ст.ст. 116, 117 ГПК України.

(постанова виготовлена у повному обсязі 03.10.2013 року)

Головуючий суддя: О.С.Євстигнеєв

Судді: І.М.Науменко

В.О.Кузнецов

З оригіналом згідно:

Пом. судді І.Г.Логвиненко

03.10.2013 р.