Постанова № 33881582, 01.10.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2013 року Справа № 904/5134/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів: Науменка І.М., Кузнецова В.О.

при секретарі: Назаренко С.О.

за участю представників:

позивача: не явився

відповідача: Текут'єв Є.Ю.- предст., дов.№1914 від 19.09.2013 року

Гололобова В.П. - предст.,дов.№1800/1 від 27.06.2013 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Інвіста» (м. Дніпропетровськ) і спільного українсько-італійського товариства з обмеженою відповідальністю «Манулі Україна Лтд» (м. Київ) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2013р. у справі №904/5134/13

за позовом: спільного українсько-італійського товариства з обмеженою відповідальністю «Манулі Україна Лтд» (м. Київ)

до: товариства з обмеженою відповідальністю «Інвіста» (м. Дніпропетровськ)

про: стягнення 170661,31 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06 серпня 2013 року (підписано 09.08.2013р.) у справі №904/5134/13 (суддя Кеся Н.Б.) частково задоволений позов спільного українсько-італійського товариства з обмеженою відповідальністю «Манулі Україна Лтд» (м. Київ) до товариства з обмеженою відповідальністю «Інвіста» (м. Дніпропетровськ) про стягнення заборгованості і стягнено з відповідача на користь позивача 107960 грн. основного боргу, 6059,36 грн. пені, 1423,72 грн. - 3% річних і 2308,86 грн. витрат по сплаті судового збору. В частині стягнення 51840 грн. основного боргу, 434,60 грн. - 3% річних, і 2963,63 грн. пені відмовлено. Крім того позивачу повернуто надмірно сплачений судовий збір у сумі 2,77 грн.

Спільне українсько-італійське товариство з обмеженою відповідальністю «Манулі Україна Лтд» (м. Київ) і товариство з обмеженою відповідальністю «Інвіста» (м. Дніпропетровськ) не погодилися із прийнятим рішенням і подали апеляційні скарги, у яких просять скасувати судове рішення і, відповідно, задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (позивач) та відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі (відповідач).

Відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Інвіста» (м. Дніпропетровськ), в апеляційній скарзі, зокрема, зазначає, що судом неправильно застосовані норми матеріального права. Відповідач стверджує, що свої зобов'язання по першому етапу оплати він виконав частково в сумі 18000 грн. В якості доказу направлення листа про готовність товару до відвантаження, позивач посилався на лист №46 від 25.02.2013 року, але цей лист відповідач не отримував. Особа, яка отримала направлену відповідачу кореспонденцію, не є працівником підприємства, а ТТН №59000005330441 не містить встановлених законом ознак особи, яка могла б отримати кореспонденцію від імені підприємства. На думку відповідача, надана ТТН не є належним доказом отримання відповідачем листа позивача. Крім того, відповідач посилається на передчасність поставки, оскільки строк поставки відповідно до умов специфікації до договору не настав (відповідач не сплатив відповідні кошти 1 і 2 етапів).

Позивач - спільне українсько-італійське товариства з обмеженою відповідальністю «Манулі Україна Лтд» (м. Київ), в апеляційній скарзі зазначає, що відмова у стягненні 51840 грн. основного боргу, 3% річних і пені є неправомірною, при цьому суд неправильно застосував норми матеріального права і не з'ясував всіх обставин, необхідних для правильного вирішення спору. На думку позивача, між сторонами виникли зобов'язання з договору поставки. Матеріали справи свідчать по те, що відповідач не забрав товар на складі позивача. Але позивачем було придбано та доставлено товар на склад в строк та у кількості, як того вимагали умови договору. Моментом виконання обов'язку продавця щодо передачі товару згідно зі ст.664 ЦК України є вручення товару покупцеві, якщо договором установлено обов'язок продавця доставити товар. Позивачем був направлений на адресу відповідача лист №46 про виконання зобов'язання та сплату коштів. Оскільки договором та додатками до нього чітко не обумовлений строк, у який відповідач має виконати зобов'язання щодо отримання товару, позивач вважає, що дане зобов'язання має бути виконане у семиденний строк з дня пред'явлення вимоги, якою є саме лист №46. Позивач також зазначає, що цей лист був отриманий 26.02.2013 року, тому 04.03.2013 року є останнім днем, коли мали бути виконані вимоги позивача щодо отримання товару і оплати коштів за нього. Позивач також вважає, що судом неправильно було відмовлено у стягненні штрафних санкцій, які обраховувалися згідно інформаційно-ресурсної бази «Ліга».

Розпорядженням секретаря судової палати від 30.09.2013 року №1109 у зв'язку з відпусткою судді Павловського П.П. і хворобою судді Бахмат Р.М. та на підставі наказу голови суду №7 від 17.01.2011р. справа була передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Євстигнеєв О.С., судді: Науменко І.М. і Кузнецов В.О.

У судове засідання представник позивача не явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №054470683). Беручи до уваги, що неявка представника позивача не перешкоджає перегляду справи, матеріали справи є достатніми для її розгляду, справа переглядалася без участі представника позивача за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 01.10.2013 року була оголошена вступна і резолютивна частина постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Після проведення судового засідання і оголошення вступної та резолютивної частини постанови, а саме: 01.10.2013 року о 17.06 до Дніпропетровського апеляційного господарського суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи у зв'язку з не вирішенням судом питання станом на 26.09.2013 року про поновлення процесуального строку і прийняття апеляційної скарги до розгляду. Оскільки зазначене клопотання отримано після розгляду справи і оголошення вступної та резолютивної частини постанови, зазначене клопотання не розглядалося. Але в будь-якому випадку у поданому клопотанні позивач не навів жодної поважної причини неможливості явки його представника у судове засідання.

Вислухавши представників відповідача, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що 18.10.2012 року між спільним українсько-італійським товариством з обмеженою відповідальністю «Манулі Україна Лтд» (позивач, постачальник) і товариством з обмеженою відповідальністю «Інвіста» (відповідач, покупець) був укладений договір постачання товару №46, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався поставити і передати Покупцю товар - пакувальне обладнання та матеріали по найменуванню, кількості та комплектності згідно Специфікації, що є невід'ємною частиною цього Договору, а Покупець зобов'язався прийняти поставлений товар і оплатити його вартість на умовах визначених Договором (п. 1.1 договору).

Вартість товару встановлюється за згодою сторін, є договірною і зазначається в Специфікації (розділ 2 договору).

Відповідно до умов Специфікації, яка є додатком №1 до договору №46 постачання товару і підписана у той самий день (18.10.2012 року):

1.Курс Євро на дату підписання даної Специфікації складає 10 грн. 43 коп.

2. Оплата за товар здійснюється в два етапи:

- 1-й етап: Покупець проводить передоплату в розмірі 40% від суми договору 69120 грн. з ПДВ на протязі 3-х банківських днів з дати підписання обома сторонами даного Додатку;

- 2-й етап: Покупець сплачує 30% від суми договору в розмірі 51840 грн. з ПДВ на протязі 3-х банківських днів з дати офіційного повідомлення Постачальника про готовність товару до відвантаження згідно умов п. 4 даної Специфікації;

- 3-й етап: Покупець сплачує 30% від суми договору в розмірі 51840 грн. з ПДВ на протязі 12-х банківських днів з дати прийомки товару.

Пунктом 3 цієї ж специфікації визначено, що постачальник здійснює поставку на протязі 3-х календарних тижнів з дати одержання Постачальником передоплати від Покупця згідно п. 2.

За специфікацією (п. 4) умови поставки: EXW склад Постачальника: м. Київ, вул. Малинська, 18.

Умови поставки зазначаються у Специфікації у відповідності з Правилами Інкотермс в редакції 2010 року (п. 4.1 договору).

Укладений між сторонами договір №46 містить і інші умови та строки поставки товару. Так, відповідно до п.4.3 договору - термін поставки встановлений у специфікації (на протязі 3-х календарних тижнів з дати одержання постачальником передоплати від покупця). Датою поставки є дата оформлення видаткової накладної або товарно-транспортної накладної, виписаної на ім'я Покупця та підписані його представником, підтверджуючим факт отримання Товару (п.4.3). Крім того, в обов'язки Постачальника також входить надання покупцю разом з товаром відповідної документації: рахунку-фактури, видаткової накладної, податкової накладної, технічної документації, гарантійного талону, сертифікату відповідності УкрТест.

Сам товар в силу розділу 6 Договору передається за кількістю згідно Інструкції П-6 та за якістю згідно Інструкції П-7.

Таким чином, обов'язок Продавця (і його право) на поставку товару за договором виникає після отримання передплати від покупця. Як свідчать матеріали справи Покупець суму передоплати не сплатив (перераховано лише 18000 грн., що менше, ніж визначено п.2 Специфікації). Дата поставки також визначена в договорі - дата оформлення видаткової накладної або товарно-транспортної накладної, виписаної на ім'я Покупця та підписані його представником, підтверджуючим факт отримання Товару.

Зазначені вище умови (які зазначені в договорі і додатку до нього та є обов'язковими для сторін цього договору) не були враховані Постачальником, тому його посилання в позовній заяві на те, що фактично поставка була здійснена, не відповідає умовам договору і Специфікації до нього. Наявність у специфікації п.4, яким сторони обумовили умови поставки, не є тотожним встановленій сторонами даті поставки, яка є відмінною від умов поставки.

Отже, при вирішенні даного спору слід виходити з того, що станом на день розгляду справи по суті (і день перегляду справи в апеляційному порядку) поставка товару за договором №46 від 18.10.2012 року (з додатком) здійснена не була. Позивач просив в позовній заяві стягнути з відповідача «суму заборгованості за поставлений за договором товар». Суд в порушення п. 2 ст.83 ГПК України при частковому задоволенні позову вийшов за межі заявлених позовних вимог без клопотання заінтересованої сторони і вирішив питання стягнення передплати за договором, вимоги про стягнення якої не були заявлені.

За таких обставин господарський суд повинен був відмовити в позові про стягнення основної заборгованості (відповідно і штрафних санкцій та 3% річних) за поставлений товар, оскільки в силу умов договору поставка не була такою, що відбулася.

Слід також зазначити, що задовольняючи позов в частині стягнення передоплати (хоча ці вимоги і не заявлялися) місцевий господарський суд також неправильно виходив з того, що позивач «виставив Відповідачу рахунок-фактуру №СФ-0002923 від 23.10.2012р. на суму 172 800 грн. 00 коп., що складає 100% вартості товару за договором (а.с. 20)». З такою точкою зору суду погодитися не можна, оскільки в матеріалах справи є рахунок-фактура №СФ-0002923 від 23.10.2012 року, але докази направлення цього рахунку-фактури покупцю відсутні. Необхідність і обов'язковість направлення цього рахунку відповідачу витікає з розділу 5 Договору. Так, відповідно до п.5.1 договору сторони домовилися, що покупець проводить оплату Товару шляхом перерахування його вартості згідно рахунку-фактури на умовах, зазначених у Специфікації. Отже, покупець повинен був сплатити передоплату за товар в розмірі 40% від суми договору (69120 грн.), але на підставі рахунку-фактури, виставленої йому (докази виставлення відсутні). Зазначені обставини унеможливлюють визнання факту порушення відповідачем умов договору в частині попередньої оплати за товар (передплати).

Щодо отримання чи неотримання представником відповідача листа №46 від 25.02.2013 року, то ця обставина взагалі не впливає на рішення суду, оскільки дата поставки визначена сторонами в п.4.3 договору і остання не пов'язана з готовністю товару до поставки.

Відповідно до ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами частин 1 і 7 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

Вимоги позивача заявлені всупереч умов укладеного договору, який є обов'язковим для виконання сторонами і умови якого повинен враховувати суд при вирішенні спору, який виник на підставі такого договору.

Щодо посилання позивача в апеляційній скарзі на ст.664 ЦК України, то останній цитує тільки першу частину зазначеної норми, а в силу ч.2 цієї статті договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Зазначені обставини не були враховані місцевим господарським судом при прийнятті рішення по справі, що є підставою для скасування судового рішення і прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інвіста» (м. Дніпропетровськ) задовольнити.

Апеляційну скаргу спільного українсько-італійського товариства з обмеженою відповідальністю «Манулі Україна Лтд» (м. Київ) залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06 серпня 2013 року у справі №904/5134/13 скасувати.

Прийняти нове рішення.

У позовних вимогах відмовити.

Стягнути зі спільного українсько-італійського товариства з обмеженою відповідальністю «Манулі Україна Лтд» (юридична адреса: 01001, м. Київ, майдан Незалежності, 2, кім. 535; фактична адреса: 03680, м. Київ, вул. Малинська, 18, р/р 26004000221401 у АКБ "Київ" у м. Києві, МФО 322498, код ЄДРПОУ 24929232) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інвіста» (юридична адреса: 49022, м. Дніпропетровськ, Самарський район, вул. Океанська, 3; фактична адреса: 49040, м. Дніпропетровськ, вул. Панікахи, 2, корп. 11, код ЄДРПОУ 37070576) 1706 грн. 61 коп. витрат по сплаті судового збору при поданні апеляційної скарги.

Повернути спільному українсько-італійському товариству з обмеженою відповідальністю "Манулі Україна Лтд" (юридична адреса: 01001, м. Київ, майдан Незалежності, 2, кім. 535; фактична адреса: 03680, м. Київ, вул. Малинська, 18, р/р 26004000221401 у АКБ "Київ" у м. Києві, МФО 322498, код ЄДРПОУ 24929232) 02 грн. 77 коп. зайво сплаченого судового збору, про що видати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області.

(постанова виготовлена у повному обсязі 03.10.2013 року)

Головуючий суддя: О.С.Євстигнеєв

Судді: І.М.Науменко

В.О.Кузнецов

З оригіналом згідно:

Пом. судді І.Г.Логвиненко

03.10.2013 р.