Постанова № 33879556, 20.09.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2013 р. справа № 809/2568/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Чуприни О.В.

за участю секретаря судового засідання Драгомирецького І.М.

представника позивача: Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську - Пасічник Л.В.

представника відповідача: приватного акціонерного товариства "Прикарпатбуд" - Мацигіна С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську до приватного акціонерного товариства "Прикарпатбуд" про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в загальному розмірі 5 212,12 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Івано-Франківським окружним адміністративним судом 20.08.2013 року відкрито провадження у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську (далі по тексту - позивач) до приватного акціонерного товариства "Прикарпатбуд" (далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в загальному розмірі 5 212,12 грн.

Позов мотивовано тим, що відповідач, в порушення вимог пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, допустив заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій по списку №2, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", виплата яких пенсіонерам здійснена позивачем за рахунок коштів Пенсійного фонду України у червні-липні 2013 року в загальному розмірі 5 212,12 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві. Зазначила, що пенсію на пільгових умовах для ОСОБА_3 позивачем призначено за рішенням суду, яке набрало законної сили, у якому встановлено відповідні обставини і сформовано висновок про отриманий у відповідача відповідний стаж роботи. Щодо формування заборгованості по ОСОБА_4 вказала, що відповідачем несвоєчасно і не в повному обсязі проводиться відшкодування витрат по зазначеному пенсіонеру ще з 2012 року, у зв'язку із цим платежі, які розпочало вносити акціонерне товариство у 2013 році зараховувалися у заборгованість в календарній черговості її формування. Просила стягнути з відповідача в дохід Пенсійного фонду України заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій по списку №2 в розмірі 5 212,12 грн.

Представник відповідача проти позову заперечила. В судовому засіданні пояснила, що не погоджується із заборгованістю з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій по списку №2 щодо ОСОБА_3 і ОСОБА_4 Вказала, що заборгованості по ОСОБА_4, станом на вересень 2013 року, у приватного акціонерного товариства "Прикарпатбуд" відсутня у зв'язку із оплатою таких зобов'язань за червень і липень 2013 року окремими платіжними дорученнями із визначенням призначення платежу. Стосовно ОСОБА_3 заперечує у зв'язку із тим, що такому пенсіонеру немає підстав зараховувати пільговий стаж роботи за списком №2, отриманий на підприємстві відповідача, оскільки немає підтверджуючих первинних документів, які б засвідчували такі обставини. Крім того, вказала що відсутні належні документи, що підтверджують правонаступництво приватним акціонерним товариством "Прикарпатбуд" суб'єктів господарювання, на яких у відповідний період часу працював ОСОБА_3 В задоволенні позову просила відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що приватне акціонерне товариство "Прикарпатбуд" 28.06.1996 року зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, що підтверджується Витягом з бази даних офіційного веб-сайту Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, технічним адміністратором якого є Державне підприємство "Інформаційно-ресурсний центр", і яких функціонує відповідно до наказу Міністерства юстиції України №1846/5 від 14.12.2012 року (а.с. 11-13). Відповідач взятий Управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську на облік як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Із наявних у матеріалах справи письмових доказів з'ясовано, що ОСОБА_3 і ОСОБА_4, які відпрацювали відповідний стаж роботи у приватному акціонерному товаристві "Прикарпатбуд" (підприємствах, правонаступником яких являється відповідач) із шкідливими і важкими умовами праці та досягли визначеного віку, призначено та виплачується пенсія на пільгових умовах по списку №2 відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с. 9-10).

Досліджуючи доводи представників сторін щодо стажу роботи ОСОБА_3, який працював на роботах із шкідливими і важкими умовами праці для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, суд зазначає наступне.

Описовою частиною постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04.10.2012 року по справі №0907/12576/2012, серед іншого, встановлено, що ОСОБА_3 з 10.05.1979 року по 10.03.1982 року працював майстром у Будівельному управлінні-4 тресту "Прикарпатбуд". Відповідно до довідки приватного акціонерного товариства "Прикарпатбуд", Будівельне управління-4 тресту "Прикарпатбуд" з 01.10.1987 року перейменоване в Будівельне управління "Промбуд-2" тресту "Івано-Франківськбуд" (наказ №119 від 15.09.1987 року). З 09.07.1996 року Будівельне управління "Промбуд-2" тресту "Івано-Франківськбуд" перетворене на закрите акціонерне товариство "Прикарпатбуд" (наказ № 30-а від 10.07.1996 року). З 10.06.2010 року закрите акціонерне товариство "Прикарпатбуд" перейменовано в приватне акціонерне товариство "Прикарпатбуд" (наказ № 10 від 01.06.2010 року) (а.с. 28-31).

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2013 року по справі №178866 вищевказану постанову суду першої інстанції від 04.10.2013 року залишено без змін (а.с. 32-34).

У зв'язку із вказаним, із урахуванням ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2013 року, положень пункту 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що обставини з приводу отримання ОСОБА_3 частини стажу, необхідного для призначення пенсії на пільгових умовах, та обставини щодо правонаступництва приватного акціонерного товариства "Прикарпатбуд" у відношенні до Будівельного управління-4 тресту "Прикарпатбуд", не підлягає доказуванню у розгляді даної справи. Вказані обставини і висновки суду підлягають обов'язковому врахуванню при вирішенні зазначеного публічно-правого спору.

Крім того, актом зустрічної перевірки у відповідача документів про стаж роботи та заробітну плату від 02.07.2012 року за №45 позивачем встановлено, що згідно наявних на підприємстві первинних документів ОСОБА_3 з 10.05.1979 року по 19.08.1979 року та з 26.12.1979 року по 10.03.1982 року працював на посаді майстра. Застережень, неточностей чи інших фактів, що перешкоджають встановити відповідний стаж роботи ОСОБА_3, зазначений акт перевірки не містить (а.с. 41-42).

Також, на підтвердження вищевказаних обставин правонаступництва, мова про яке йдеться в постанові Івано-Франківського міського суду від 04.10.2012 року, представником позивача подано довідку від 20.02.2012 року про періодичність зміни найменування та перетворення підприємства починаючи з 01.10.1987 року по 01.06.2010 року (а.с. 45).

У судовому засіданні не досліджувалися обставини щодо правомірності прийняття відповідачем рішень про призначення ОСОБА_4 пенсій на пільгових умовах у зв'язку із не оскарженням відповідачем такого призначення у розгляді даної справи.

Суд, у відповідності до вимог частини 1 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішуючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", інших Законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на момент врегулювання спірних правовідносин.

На час виникнення спірних правовідносин між позивачем і відповідачем виключно Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі по тексту - Закон) визначалися: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками, а також умови відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

Статтею 5 вказаного Закону його дію поширено на регулювання відносин, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування по пенсіях, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", визначається Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

За змістом пункту 1 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Щодо об'єкту оподаткування і ставки збору за пільговими пенсіями, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", суд зазначає наступне.

Згідно вимог пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до абзацу 3 пункту 1 статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" на обов'язкове державне пенсійне страхування, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, встановлено ставки збору в розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

З приводу обов'язку відшкодування пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", необхідно відмітити.

Абзацами 1-5 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до абзацу 7 пункту 2 Прикінцевих положень вказаного Закону виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Суд, виходячи із системного аналізу вказаних вище приписів Закону зазначає, що відшкодуванню підлягають пенсії, призначені за пунктами "б"-"з" відповідно до статті 13 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

З метою реалізації положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1 затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі по тексту - Інструкція), яка встановлює обов'язок підприємств здійснювати відшкодування витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно вимог пункту 6.1. Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Як вже встановлено судом вище, що ОСОБА_3 і ОСОБА_4, які досягли відповідного віку та отримали право на пільгову пенсію за відпрацьований у відповідача стаж, призначено пенсію на пільгових умовах у відповідності до пункту "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". У червні-липні 2013 року позивачем по списку №2 понесено витрати по виплаті такої пенсії пенсіонерам в загальній сумі 5 212,12 грн., в тому числі у червні 2013 року - 4 770,51 грн., липні 2013 року - 441,61 грн. У виплати за червень 2013 року включена сума 4 328,90 грн. як пенсія ОСОБА_3, яку виплачено у зв'язку із її призначенням відповідно до рішення Івано-Франківського міського суду, яке набрало законної сили із 14.03.2013 року (а.с. 9, 10).

Проте, приватне акціонерне товариство "Прикарпатбуд" на час вирішення судом спору, не відшкодувало позивачу здійснені витрати. У зв'язку із вказаним за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню понесених позивачем витрат на виплату і доставку у червні-липні 2013 року пільгових пенсій за списком №2 в загальному розмірі 5 212,12 грн. (а.с. 7).

Пунктом 6.4. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно пункту 6.8. вказаної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Враховуючи вищевикладені норми, суд зазначає, що обов'язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на позивача, відповідач в свою чергу зобов'язаний до 25-го числа щомісячно здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах визначених позивачем. Підставою для відшкодування вказаних сум є відповідні розрахунки цих витрат, які надсилається відповідачу.

Позивач супровідним листом за №449/04 від 21.06.2013 року на адресу відповідача надіслав розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій з червня 2013 року та на за весь 2013 рік, призначених ОСОБА_3 і ОСОБА_4 відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с. 8-10). Дані розрахунки 01.07.2013 року отримані відповідачем, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, наявною в матеріалах справи (зворотній бік а.с. 8).

На підставі даного розрахунку у відповідача виник обов'язок відшкодувати позивачу витрати на виплату та доставку пільгових пенсій по списку №2, здійснених у червні 2013 року по ОСОБА_3 у сумах 4 328,90 грн. і 338,11 грн. та по ОСОБА_4 у сумі 103,60 грн., а також здійснених у липні 2013 року по ОСОБА_3 - 338,11 грн. та по ОСОБА_4 - 103,60 грн.

Однак, відповідачем за червень і липень 2013 року у передбачені Інструкцією строки не проведено відшкодування сум понесених позивачем фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Досліджуючи доводи представника відповідача про відсутність заборгованості у підприємства за червень і липень 2013 року по пенсіонеру ОСОБА_4 судом із наявної у матеріалах справи картки особового рахунку відповідача по списку №2 за період з 01.01.2004 року по 30.08.2013 року встановлено, що заборгованість по пільгових пенсій стосовно ОСОБА_4 за червень-липень 2013 року не сплачена (а.с. 38-39).

Згідно довідки позивача №2386 від 20.09.2013 року кошти, які відповідачем сплачені відповідно платіжних доручень від 20.06.2013 року за №26 на суму 103,50 грн. та від 25.07.2013 року за №41 на суму 103,50 грн., позивачем зараховувані за період попередньої заборгованості, сформованої і неоплаченої акціонерним товариством за 2012 рік, а саме за вересень, жовтень та частково листопад 2012 року (а.с. 81, 50-51).

У судовому засіданні із пояснення представника відповідача встановлено, що акціонерне товариство починаючи із грудня 2011 року у добровільному порядку не сплачувало витрати Пенсійного фонду України на виплату пенсій ОСОБА_4 згідно доведених позивачем відповідних розрахунків, в тому числі і по розрахунках щомісячного платежу за грудень 2011 року, за 2012 рік на суми 98,34 грн. і залишку непогашених витрат - 1 133,17 грн. (а.с. 87). Про наявність таких розрахунків починаючи із 2012 року представник відповідача не заперечила, подавши суду оригінал поштового конверта, яким вказані розрахунки скеровано і доведено до відома відповідача, із відтиском штампу поштового відділення від 19.03.2012 року (а.с. 82).

Представник відповідача вказала, що відшкодування зазначених витрат підприємство фактично розпочало у 2013 році в зв'язку із набранням судових рішень законної сили про стягнення таких витрат.

Така обставина внесення платежів підтверджується даними картки особового рахунку відповідача по списку №2 за період з 01.01.2004 року по 30.08.2013 року.

На переконання суду отримання підприємством відповідного розрахунку відшкодування витрат на виплату і доставку пільгової пенсію по ОСОБА_4, сформованого відповідного до вимог Інструкціє, є безумовною підставою для виникнення у відповідача обов'язку відшкодовувати такі витрати і внесення відповідних платежів до бюджету Пенсійного фонду України, не чекаючи судового стягнення таких витрат.

У судовому засіданні представник відповідача не представив суду належних та допустимих доказів оскарження дій позивача щодо порушення правил зарахування платежів, які здійснювалися в порядку календарної черговості формування заборгованості.

По ОСОБА_3, суд встановив, що постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04.10.2012 року визнано неправомірні дії Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську щодо відмови ОСОБА_3 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську призначити та виплачувати ОСОБА_3 пенсію за віком на пільгових умовах по списку №2, з дня звернення за призначенням пенсії. Дана обставина, також, підтверджується актом зустрічної перевірки документів про стаж роботи та заробітну плату від 02.07.2012 року. Отже, суд вважає твердження представника відповідача щодо відсутності підстав на призначення і отримання ОСОБА_3 пільгової пенсії безпідставним.

З огляду на вказане, суд дійшов до переконання про правомірність проведення позивачем розрахунку фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій працівникам відповідача та про наявність у останнього до досягнення пенсійного віку таких працівників обов'язку здійснювати відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку зазначеної пенсії, призначеної на пільгових умовах.

Наявність заборгованості у приватного акціонерного товариства "Прикарпатбуд" перед Управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську по пенсіях, призначених на пільгових умовах, підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку таких пенсій, здійснених у червні-липні 2013 року, витягом з картки особового рахунку по відшкодуванню даних витрат по списку №2 за період з 01.01.2004 року по 30.08.2013 року (а.с. 9-10, 38-39).

Належних та допустимих доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності із урахуванням встановленим обставин, відповідач суду не надав.

З'ясовані вище судом обставини дають можливість дійти висновку про те, що несплата приватним акціонерним товариством "Прикарпатбуд" заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", в загальній сумі 5 212,12 грн. вчинена всупереч частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, а позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до пункту 2.1, 2.2 і 2.4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України за № 11-2 від 27.06.2002 року (із змінами та доповненнями), основними завданнями Управління, серед іншого, є забезпечення у відповідному регіоні збору та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших коштів відповідно до законодавства, призначених для пенсійного забезпечення.

Управління відповідно до покладених на нього завдань, серед іншого, організовує роботу підвідомчих управлінь Фонду в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах щодо: забезпечення збору та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску, фінансових санкцій, інших коштів, що надходять до бюджету Фонду відповідно до законодавства; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів.

Управління має право стягувати несплачені суми єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів з їх платників.

Змістовний аналіз положень коментованих нормативно-правових актів про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, дає підстави вважати, що Пенсійний Фонд України та його структурні підрозділи на місцях, вправі скеровувати підприємствам, вимоги про відшкодування понесених витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів "а", "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", по колишнім або дійсним працівникам таких підприємств, які відпрацювали в них відповідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці та досягли визначеного віку. У випадку невиконання підприємствами законодавства та вимог про відшкодування понесених витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, у наведеному вище порядку, такі структурні підрозділи наділені правом звертатися до суду із позовом про їх примусове стягнення.

Суд переконаний, що таке право Пенсійного Фонду України та його структурних підрозділів на місцях випливає з покладених на них завдань щодо державного контролю за додержанням вимог законодавства про пенсійне забезпечення і є невід'ємною частиною передбаченого законом права забезпечувати збирання та акумулювання страхових внесків із підприємств, на яких законом покладений обов'язок їх сплачувати.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Прикарпатбуд" (ідентифікаційний код 13643320, вул. Бельведерська, 27-а, м. Івано-Франківськ, 76010) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську (ідентифікаційний код 20550895) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в загальному розмірі 5 212 (п'ять тисяч двісті дванадцять) гривень 12 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова в повному обсязі складена 25.09.2013 року.

Суддя /підпи/ Чуприна О.В.