Ухвала суду № 33862933, 19.09.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/3015/13 19.09.2013 19.09.2013 19.09.2013

Провадження №22-ц/784/2525/13

Головуючий у першій інстанції-Разумовська О.Г.

Категорія 46 Доповідач апеляційної інстанції-Данилова О.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого - Данилової О.О.,

суддів - Мурлигіної О.Я., Царюк Л.М.,

при секретарі - Суслик Є.В.,

за участю позивача - ОСОБА_1 та його представника - ОСОБА_2,

відповідачки - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ОСОБА_1

на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 12 червня 2013 року у цивільній справі за позовом

ОСОБА_1

до ОСОБА_3

про зменшення розміру аліментів

У С Т А Н О В И Л А:

У березні 2013 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів.

Позивач зазначав, що за рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 липня 2012 року він є платником аліментів на синів ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1000 грн. щомісячно. Посилаючись на те, що його дохід не має стабільного характеру і після відрахування аліментів не забезпечує прожиткового мінімуму, а також інші обставини, ОСОБА_1 просив зменшити аліменти до 500 грн. щомісячно на двох дітей.

Відповідачка ОСОБА_3 позов не визнала, посилаючись на мінімальний розмір стягнутих з відповідача аліментів.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 12 червня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив рішення скасувати та стягнути з нього 1/3 частину доходу (заробітку), посилаючись на ті ж обставини, що були підставою його позову, а також відсутність умов для сплати аліментів в твердій грошовій сумі.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Згідно статті 192 СК Україні розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.

Відповідно до роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, які містяться у пункті 17 постанови №3 від 15 травня 2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" розмір аліментів на одну дитину, за жодних обставин, не може бути меншим, ніж зазначений у частині 2 статті 182 СК України.

Відповідно до частини 2 статті 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 липня 2012 року (а.с. 8), залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 23 серпня 2012 року, аліменти з ОСОБА_1 на двох синів збільшені з 400 грн. до 1 000 грн. щомісячно.

Аліменти у твердій грошовій сумі та їх розмір визначені судом з урахуванням мінливого характеру доходів ОСОБА_1 та того факту, що мати дітей - ОСОБА_3 не працює, здійснюючи догляд за малолітніми дітьми, та не має інших джерел доходів. Враховано судом і розмір прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку та мінімальний розмір аліментів, визначений статтею 182 СК України.

Звертаючись у 2013 році з позовом про зменшення розміру аліментів на двох дітей до 500 грн. щомісячно, ОСОБА_1 не довів зміни свого матеріального або сімейного стану та стану здоров'я учасників аліментних правовідносин. Не довів позивач і наявність аліментних зобов'язань щодо інших членів своєї сім'ї, зокрема батьків.

За змістом статті 192 СК України той факт, що при визначенні розміру аліментів у 2012 році позивач ОСОБА_1 не працював, а з 2013 року працює та має постійний дохід ( а.с.23) , не може бути достатньою підставою для зменшення аліментів до 500 грн. на двох дітей, тобто по 250 грн. на кожного.

Не відповідає ця вимога і мінімальному розміру аліментів на одну дитину, яка визначається виходячи з прожиткового мінімуму на 2013 рік для дітей відповідного віку (з листопада 2013 року - 1032 грн. та 1286 грн.).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність позивачем обставин, визначених статтею 192 СК України як підстав зміни розміру аліментів, та вірно відмовив в позові.

Надані апеляційному суду відомості про хворобу ОСОБА_1 також не можуть бути достатньою підставою для зменшення розміру аліментів, оскільки непрацездатність носила тимчасовий та нетривалий характер ( з 4 по 13 вересня 2013 року).

Вимога, викладена ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про визначення розміру аліментів в частці від його заробітку (1/3) замість твердої грошової суми, виходить за межі предмету і підстав його позову та межі розгляду в суді першої інстанції та не передбачена диспозицією статті 192 СК.

Оскільки висновки суду першої інстанції відповідають вимогам сімейного законодавства, а апеляційна скарга не містить доводів, які б їх спростовували чи доводили б порушення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для скасування судового рішення

Керуючись статтями 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 12 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

судді