Рішення № 33861096, 15.08.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/4237/13-ц

Провадження №2/761/3491/2013

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15 серпня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Гуменюк А.І.

при секретарі Пироговській Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2, ОСОБА_3, про припинення зобов'язання, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - Позивач) 25 листопада 2011 року, в особі свого представника, звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра», що в подальшому було перенайменовано на Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «Надра» (далі - Відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 (далі - Третя особа № 1), ОСОБА_3 (далі - Третя особа № 2), про припинення зобов'язання.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 18 липня 2008 року між ним та Відповідачем було укладено договір «Автопакет» (далі - Кредитний договір) про надання йому кредиту у розмірі 36 747 доларів США 07 центів на придбання автомобіля, зі сплатою 13,6% річних та строком повернення не пізніше 18 липня 2015 року. Крім того, зазначає, що 27 червня 2008 року між Відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕНТЕО УКРАЇНА» було укладено Договір будівельного підряду № 5 та Договір будівельного підряду № 6, які Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕНТЕО УКРАЇНА» виконані у повному обсязі. Однак, зазначає, що Відповідач не повністю виконав свої зобов'язання за договорами будівельного підряду, про що свідчить його заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕНТЕО УКРАЇНА» у розмірі 465 695 грн. 70 коп. Зауважує, що у зв'язку з виникненням у нього заборгованості перед Відповідачем через невиконання умов Кредитного договору, Відповідачем було надіслано на його адресу претензію від 23 січня 2010 року з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 43 136 доларів США 88 центів. Крім того, зазначає, що 25 лютого 2010 року між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕНТЕО УКРАЇНА» було укладено Договір про відступлення права вимоги № 252, за умовами якого він набув право вимоги до Відповідача за договорами будівельного підряду № 5 та № 6 від 27 червня 2008 року на суму 394 084 грн. 30 коп. Зазначає, що 05 березня 2010 року ним було направлено заяву, адресовану Відповідачу, з проханням зарахувати зустрічну однорідну грошову вимогу на суму 345 526 грн. 41 коп. та, у зв'язку з цим, припинити його грошові зобов'язання за Кредитним договором. Оскільки Відповідач на вказану заяву ніяким чином не відреагував, просить суд ухвалити судове рішення, яким припинити його зобов'язання перед Відповідачем за Кредитним договором шляхом зарахування зустрічних однорідних грошових вимог та припинити дію Кредитного договору, а також відшкодувати судові витрати, пов'язані із розглядом справи.

Справа розглядається судом вдруге.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 січня 2013 року, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 липня 2012 року, яким у задоволенні позову було відмовлено та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 03 жовтня 2012 року, якою вказане рішення було залишене без змін, скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

У судовому засіданні представники Позивача позов підтримали, просили суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача у судовому засідання проти позову заперечував. Просив суд у задоволені позовних вимог відмовити повністю.

Третя особа № 1 та Третя особа № 2, у судове засідання не з'явилися. Про місце, день та час судового розгляду повідомлені належним чином. Про причину неявки суд не повідомили, представників з належними повноваженнями до суду не направили. Клопотання про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у їх відсутність, до суду не подавали.

Суд знаходить можливим розгляд справи у відсутність Третіх осіб, на підставі наявних у справі доказів, оскільки представники Позивача та представник Відповідача не заперечували щодо розгляду справи у відсутність вказаних осіб.

Заслухавши пояснення представників Позивача, представника Відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню частково, з таких підстав.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що 18 липня 2008 року між Позивачем, ОСОБА_2 та Відповідачем було укладено Договір «Автопакет» № 18/07/2008/840-АП/05/01 (далі - Кредитний договір), про надання Позивачеві у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності кредиту у сумі 36 747 доларів США 07 центів, на придбання автотранспортного засобу, зі сплатою 13,6 % відсотків річних, строком виконання до 18 липня 2015 року. За умовами вказаного Кредитного договору ОСОБА_2 виступила поручителем Позивача (а.с., а.с. 8-10).

За змістом частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як вбачається із матеріалів справи, за змістом пункту 4.2.5. Кредитного договору, банк має право вимагати від позичальника дострокового виконання зобов'язань щодо повернення кредиту /кредитної лінії, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, передбачених цим договором, можливих штрафних санкцій, якщо позичальник несвоєчасно чи не в повному обсязі сплатив черговий платіж.

Судом встановлено, що свої зобов'язання за Кредитним договором Позивач належним чином не виконував, у зв'язку з чим, станом на 22 січня 2010 року у нього утворилася заборгованість перед Відповідачем у розмірі 43 136 доларів США 88 центів, що в гривневому еквіваленті, згідно курсу НБУ, становило 345 526 грн. 41 коп., та у зв'язку з чим Відповідачем на адресу Позивача було надіслано Претензію про погашення кредитної заборгованості № 04-36-02-01/01-352 від 23 січня 2010 року, тим самим, станом на 23 січня 2010 року, строк виконання зобов'язань за Кредитним договором настав (а.с. 98).

Крім того, судом також встановлено, що 27 червня 2008 року між Відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕНТЕО УКРАЇНА» було укладено Договір № 5 та Договір № 6 (далі - Договори будівельного підряду), предметом яких є будівельно-монтажні роботи, які Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕНТЕО УКРАЇНА» зобов'язувалося виконати за замовленням Відповідача (а.с., а.с. 11-12, 14-15).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з частиною 1 статті 513 Цивільного кодексу України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредитору.

За змістом статті 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 516 Цивільного кодексу України, встановлено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що 25 лютого 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕНТЕО УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 252 про відступлення права вимоги, за яким до ОСОБА_1 перейшло право вимоги за Договорами будівельного підряду № 5 та № 6, укладеними між Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕНТЕО УКРАЇНА» 27 червня 2008 року, на суму 394 084 грн. 30 коп. (а.с., а.с. 23-24).

З матеріалів справи вбачається, що 01 березня 2010 року Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕНТЕО УКРАЇНА» було надіслано повідомлення за вих. № 01/03-01 на адресу Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», яким останнього було поінформовано про укладення Договору № 252 про відступлення права вимоги та, відповідно, заміну кредитора у зобов'язаннях, що витікають із Договорів будівельного підряду № 5 та № 6 від 27 червня 2008 року (а.с. 25). Крім того, згідно Акта звірки взаємних розрахунків станом на 05 березня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕНТЕО УКРАЇНА» та Відповідачем, вказаний правочин щодо відступлення права вимоги Відповідач прийняв без застереження (а.с. 22).

Крім того, судом також встановлено, що 05 березня 2010 року Позивач звернувся до Відповідача із заявою про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог та припинення його грошових зобов'язань за Кредитним договором (а.с. 29).

Відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

З огляду на те, що заява про зарахування зустрічних вимог є правочином, проте, у судовому порядку вказаний правочин Відповідачем не оспорювався, суд знаходить, що вказаний правочин є чинним.

За таких обставин, суд критично оцінює розпорядження Голови правління Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» № 186 про зарахування зустрічних однорідних вимог від 28 лютого 2012 року, згідно якого, з метою закриття дебіторської заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕНТЕО УКРАЇНА» перед Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра», здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог в односторонньому порядку в розмірі 99 216 грн. 00 коп. (а.с. 93) та розпорядження Голови правління Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» № 911 про зарахування зустрічних однорідних вимог від 13 грудня 2011 року згідно якого, з метою закриття дебіторської заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕНТЕО УКРАЇНА» перед Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» в сумі 280 000 грн. 00 коп., здійснено зарахування однорідних зустрічних вимог в односторонньому порядку у розмірі 283 272 грн. 00 коп. (а.с. 95), оскільки вказані розпорядження були видані Відповідачем значно пізніше, ніж вчинений Позивачем правочин від 05 березня 2010 року про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог і який Відповідач не оспорював.

Згідно з пунктом 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», при вирішенні питання щодо правомірності зарахування однорідних вимог згідно зі статтею 601 Цивільного кодексу України у випадках, коли зустрічні вимоги виражені в різних валютах, слід виходити з того, що такі вимоги є однорідними. У цьому разі зарахування може проводитись за курсом, визначеним сторонами у договорі, а якщо така домовленість відсутня - за офіційним валютним курсом, встановленим Національним банком України.

За змістом частини 1 статті 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

З огляду на викладене, враховуючи зазначену правову позицію Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ при розгляді вказаної категорії справ, фактичні обставини справи, встановлені в ході судового розгляду, суд знаходить, що спірні вимоги, які виникли між сторонами, є однорідними, у зв'язку з чим, позовна вимога щодо припинення зобов'язання Позивача перед Відповідачем за Кредитним договором шляхом зарахування однорідних зустрічних грошових вимог є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, Позивач просить суд ухвалити рішення, яким припинити дію самого Кредитного договору.

Позов в цій частині задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до пункту 8.5. Кредитного договору, договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов'язань.

Оскільки зарахування однорідних зустрічних грошових вимог здійснено у судовому порядку, у зв'язку з чим, в силу положень статті 601 Цивільного кодексу України, зобов'язання між Позивачем та Відповідачем за Кредитним договором припинено, дія вказаного правочину є також припиненою, тому додаткового визнання дії Кредитного договору, укладеного між сторонами, припиненою, не потребує.

Крім того, виходячи із вимог статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, із Відповідача на користь Позивача підлягають присудженню судові витрати, пов'язані з розглядом справи у розмірі 114 грн. 70 коп.

З урахуванням викладеного, на підставі статей 512, 513, 514, 516, 530, 598, 601, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись статями 10, 11, 13, 57, 60, 88, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2, ОСОБА_3, про припинення зобов'язання - з а д о в о л и т и частково.

Визнати припиненим зобов'язання ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) перед Публічним акціонерним товариством «Комерційний Банк «Надра» (ідентифікаційний код 20025456) за Договором «Автопакет» № 18/07/2008/840-АП/05/01 від 18 липня 2008 року, внаслідок зарахування зустрічних однорідних грошових вимог.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - в і д м о в и т и.

Стягнути із Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» (ідентифікаційний код 20025456) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати, пов'язані із розглядом справи, у розмірі 114 грн. 70 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у разі, якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом м. Києва, якщо воно не буде скасоване.

СУДДЯ :