Рішення № 33861088, 07.08.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/7608/13-ц

Провадження №2/761/4322/2013

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07 серпня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Гуменюк А.І.

при секретарі Пироговській Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт», ОСОБА_2, Моторного (Транспортного) страхового бюро України, про відшкодування страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - Позивач) 20 березня 2013 року звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт» (далі - Відповідач № 1), ОСОБА_2 (далі - Відповідач № 2), Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - Відповідач № 3), про відшкодування страхового відшкодування.

Позовні вимоги, Позивач обґрунтовує тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, котра сталася 01 вересня 2012 року за участю ОСОБА_2 та ОСОБА_3, належному Позивачеві автомобілю марки CHERY QQ, державний номерний знак НОМЕР_1, було завдано матеріальної шкоди на суму 5 300 грн. 82 коп., що підтверджується Калькуляцією № КА - 0000983, складеною Товариством з обмеженою відповідальністю «Промавтотехсервіс» від 05 вересня 2012 року. Зауважує, що постановою Святошинського районного суду м. Києва від 11 листопада 2012 року, Відповідача № 2 було визнано винною у вчиненні описаної вище дорожньо-транспортної пригоди. Стверджує, що між Відповідачем № 1 та Відповідачем № 2 було укладено договір про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підтверджується Полісом № АВ/7797680. Зазначає, що 30 жовтня 2012 року вона подала до Відповідача № 1 заяву про отримання страхового відшкодування. Однак, Відповідач № 1, станом на 11 березня 2013 року, виплату страхового відшкодування їй не здійснив. Оскільки, із 2006 року Відповідач № 1 є членом Моторного (транспортного) страхового бюро України, просить суд ухвалити судове рішення, яким стягнути у солідарному порядку з Відповідача № 1, Відповідача № 2 та Відповідача № 3 на її користь страхове відшкодування у розмірі 5 300 грн. 82 коп., а також відшкодувати судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

У судовому засіданні Позивач позов підтримала, позовні вимоги просила задоволити у повному обсязі.

Представник Відповідача № 1 у судове засідання не з'явився. Про місце, день та час судового розгляду повідомлений належним чином. Про причину неявки суд не повідомив. Клопотання про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у його відсутність, як і заперечень на позов, до суду не подавав.

Суд знаходить можливим розгляд справи у відсутність представника Відповідача № 1 на підставі наявних у справі доказів, враховуючи, що Позивач, Відповідач № 2 та представник Відповідача № 3 не заперечували проти розгляду справи у відсутність сторони Відповідача № 1.

Відповідач № 2 у судовому засіданні позов не визнала, у задоволенні позовних вимог щодо неї просила відмовити повністю, мотивуючи тим, що 30 липня 2012 року між нею та Відповідачем № 1 було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підтверджується Полісом № АВ/7797680, строком дії із 31 липня 2012 року до 30 липня 2013 року, включно. Зазначає, що на день дорожньо-транспортної пригоди, котра сталася 01 вересня 2012 року, її цивільно-правова відповідальність перед третіми особами була застрахована Відповідачем № 1, тому, відповідно до діючого законодавства України, обов'язок відшкодувати Позивачеві матеріальні збитки розміром 5 300 грн. 82 коп. повністю покладається, на її думку, на Відповідача № 1.

У судовому засіданні представник Відповідача № 3 позов не визнав, у задоволенні позовних вимог щодо Відповідача № 3 також просив відмовити у повному обсязі. Зауважив на тому, що згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Відповідач № 1 не ліквідований та не визнаний банкрутом, а відтак у Відповідача № 3 відсутні правові підстави для відшкодування шкоди Позивачеві замість Відповідача № 1.

Заслухавши пояснення Позивача, Відповідача № 2, представника Відповідача № 3, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Судом встановлено, що Відповідач № 2 01 вересня 2012 року в місті Києві на площі Г.Бреста, 1, керуючи автомобілем марки ВАЗ, державний номерний знак НОМЕР_2, залежно від швидкості руху не дотрималася безпечної дистанції до автомобіля марки CHERY QQ, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, що призвело до пошкодження транспортних засобів (а.с. 4).

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілю Позивача завдані механічні пошкодження.

За змістом частини 4 статті 61 Цивільного процесуального кодексу України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно постанови Святошинського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2012 року, щодо даної дорожньо-транспортної пригоди Відповідача № 2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с. 4).

Вказане судове рішення є чинним.

Судом також встановлено, що 30 липня 2012 року між Відповідачем № 1 та Відповідачем № 2 було укладено договір про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підтверджується Полісом № АВ/7797680.

Як вбачається із матеріалів справи, із повідомленням про страховий випадок, Позивач звернулася до Відповідача № 1 03 вересня 2012 року, а із заявою про отримання страхового відшкодування - 30 жовтня 2012 року (а.с., а.с. 5, 6).

Згідно Калькуляції № Ка-0000983, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю «Промавтотехсервіс» 05 вересня 2012 року, вартість відновлювального ремонту належного Позивачеві автомобіля, пошкодженого у результаті дорожньо-транспортної пригоди, становить 5 300 грн. 82 коп. (а.с. 7).

За змістом статті 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату).

За змістом пункту 3 частини 1 статті 988 Цивільного кодексу України, страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

За змістом пункту 22.1. статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно із статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Положеннями підпункту 39.2.1. пункту 39.2. статті 39 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що завданням Моторного (транспортного) страхового бюро України є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах передбачених цим Законом.

За змістом підпункту г) пункту 41.1. статті 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Моторне (транспортне) страхове бюро України, за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі недостатності коштів та майна страховика-учасника Моторного (транспортного) страхового бюро України, що визнаний банкрутом та/або ліквідований для виконання його зобов'язань за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для стягнення із Відповідача № 2 та Відповідача № 3 коштів у розмірі 5 300 грн. 82 коп., завданих Позивачеві у результаті пошкодження її автомобіля внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Судом встановлено, що оскільки Відповідач № 1, в порушення вимог законодавства, свої зобов'язання перед Позивачем не виконав, суму страхового відшкодування останній не виплатив, із Відповідача № 1 на користь Позивача підлягає стягненню страхове відшкодування у розмірі 5 300 грн. 82 коп.

Крім того, у відповідності до вимог статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, із Відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати, пов'язані із розглядом справи, а саме судовий збір у розмірі 229 грн. 40 коп.

З урахуванням викладеного, на підставі статей 526, 979, 988 Цивільного кодексу України, статті 6, пункту 22.1. статті 22, статті 29, пункту 36.5. статті 36, підпункту 39.2.1. пункту 39.2. статті 39 та підпункту г) пункту 41.1. статті 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись статтями 10, 11, 13, 56, 60, 61, 88, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт», ОСОБА_2, Моторного (Транспортного) страхового бюро України, про відшкодування страхового відшкодування - з а д о в о л и т и частково.

Стягнути із Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт» (Код ЄДРПОУ 25005889) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) страхове відшкодування у розмірі 5 300 (п'ять тисяч триста) гривень.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - в і д м о в и т и.

Стягнути із Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт» (Код ЄДРПОУ 25005889) на користь держави судовий збір у розмірі 229 грн. 40 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у разі, якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом м. Києва, якщо воно не буде скасоване.

СУДДЯ :