Постанова № 33859564, 10.09.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 вересня 2013 року 14:00 № 826/11451/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.;

при секретарі Мальчик І.Ю.,

за участю сторін:

представника позивача - Кисиль С.П.,

представника відповідача - Зубенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кувейт Енерджі Юкрейн» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків про скасування податкового повідомлення-рішення, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення порушені норми чинного законодавства, оскільки при проведенні перевірки позивачем було надано виписки, у яких чітко було зазначено мету платежу та правочини відповідно до яких такий платіж здійснювався, що свідчить про безпідставність висновків податкового органу, на підставі яких прийнято протиправне рішення, що призвело до порушення прав та інтересів позивача.

У позовній заяві позивач просить суд:скасувати податкове повідомлення - рішення 04 червня 2013 року №0000292320.

Представник позивача, в судовому засіданні, позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав повністю та зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем відповідно до вимог чинного законодавства.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представника позивача, представника відповідача, суд дійшов наступних висновків:

Судом встановлено, що в період з 30.04.13р. по 18.05.13р. відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ «Кувейт Енерджі Юкрейн» (код ЄДРПОУ 31511844), від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за лютий 2013р., за результатами якої складено акт від 18.05.2013р. №568/40-10/23-10/31511844.

В ході перевірки відображення ТОВ «Кувейт Енерджі Юкрейн» у декларації за лютий 2013р. бюджетного відшкодування встановлені порушення: п.200.1, п.200.4, ст.200 Податкового кодексу, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2013 року у сумі 1 832 563 грн., яка підлягає зменшенню.

Не погодившись з висновками акту перевірки, позивач подав заперечення від 23.05.13р. №560/1, за результатами розгляду яких відповідач листом від 03.06.2013р. №104/10/23-229 повідомив про залишення висновків акту перевірки без змін.

На підставі акту перевірки від 18.05.2013р. №568/40-10/23-10/31511844 відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення 04 червня 2013 року №0000292320, відповідно до якого ТОВ «Кувейт Енерджі Юкрейн» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 832 563грн., та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 916 281,50грн.

Позивачем оскаржено прийняте рішення в адміністративному порядку до Міністерства доходів і зборів України. Рішенням від 03.07.13р. №6122/6/99-99-10-01-15 податкове повідомлення - рішення 04 червня 2013 року №0000292320 - залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) кредиту.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого

відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. (п. 200.3. Податкового кодексу України).

При цьому, 200.4 ст.200 Податкового кодексу України, визначає, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно п.200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пунктів 200.6 та 200.7 Податкового кодексу України, платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. (п. 200.7)

Суд приходить до висновків, що даною правовою нормою визначено порядок дій платника податку з моменту виникнення права на відшкодування, зокрема, право платника при прийнятті рішення про повернення, на подання заяви про відшкодування.

Судом вбачається, що виникнення такого права нормами Податкового кодексу України, обумовлено виникненням права на відшкодування, тобто періодом виникнення права на податковий кредит, або наступним податковим періодом.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України.

Податковим кодексом встановлюється збалансована система, якою визначається момент виникнення права на податковий кредит, дана система співвідноситься з системою виникнення податкових зобов'язань, в свою чергу виникнення права на бюджетне відшкодування та період такого виникнення, повинно відповідати виникненню обов'язку зі сплати, зокрема, періоду сплати.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до даних податкової декларації з ПДВ за лютий 2013р.: від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, відображене в рядку №19 податкової декларації, складає 1 981 150грн. та сума бюджетного відшкодування ПДВ за рахунок платника у банку, відображена у рядку 23.1 декларації складає 1 832 563 грн., яку сформовано з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованого за попередні звітні (податкові) періоди в розмірі 1 832 563 грн., а саме: грудень 2012р. - 269 494грн., січень 2013р. - 1 563 069грн.

В ході перевірки відповідачем встановлено, що фактично за результатами звірки даних, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ, із даними первинних документів неможливо підтвердити факт оплати платником товарів/послуг. Згідно наданих до перевірки виписок банку в розділі мета платежу вказано: "плата за товар, в числі ПДВ" без вказання документів (накладних, реквізитів договорів, рахунків-фактур, актів виконаних робіт тощо), на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу, але пунктом 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21 січня 2004 року №22 та зареєстрованої в Мін'юсті України 29 березня 2004 року за №377/8976, зі змінами та доповненнями (далі - Інструкція №22) встановлено, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу (договір та інший документ, іх номери та дати). Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Разом з тим, суд звертає увагу, що в матеріалах справи містяться копії реєстру здійснених оплат постачальникам товарів/послуг, від яких отримані податкові накладні у грудні 2012р. та січні 2013р. та копії банківських виписок, на яких зазначено мета платежу та реквізити правочину, відповідно до якого такий платіж здійснювався.

Окрім того, перевіркою встановлено, зокрема п.3.19. акту перевірки, частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена ТОВ «Кувейт Енерджі Юкрейн» постачальникам та/або до державного бюджету України, не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування, що свідчить про відсутність факту бюджетного відшкодування ПДВ на момент проведення перевірки.

Відповідно до п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, у разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених пп. 54.3.1 , 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 п.54.3 ст.54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищенної суми бюджетного відшкодування.

Виходячи з системного аналізу зазначеної норми, суд зазначає, що п.123.1.ст 123 Податкового кодексу України, передбачає застосування фінансової санкції до платників податків, якими було завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ та фактично відшкодована заявлена сума бюджетного відшкодування ПДВ.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивачу фактичного бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 1 832 563грн. на момент проведення перевірки, здійснено не було.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ визначається «Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. №1492.(надалі Порядок).

Якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (заповнено рядок 19 декларації), така сума враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу (що значиться на особовому рахунку платника на перше число звітного (податкового) періоду (відображається у рядку 20.1 декларації)), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) (П.4.6.3.Р.V Порядку).

Відповідно до п. 4.6.4 розділу V Порядку, встановлено якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), подається (Д2) (додаток 2).

П. 4.6.5. розділу V Порядку, платники, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість та заповнили рядок 22 декларації, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають (Д3) (додаток 3). Значення рядка 3 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 23 декларації за поточний звітний (податковий) період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або в рядку 23.1, або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 декларації. При цьому платники податку, які мають право на отримання бюджетного відшкодування та прийняли рішення про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок у банку (заповнено рядок 23.1 декларації), подають (Д4) (додаток 4).

Згідно п.4.6.6. розділу V Порядку, залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Таким чином, викладене вище вказує що, єдиним та виключним способом визначення платником податку напрямку бюджетного відшкодування є внесення у відповідний рядок податкової декларації та заяві про відшкодування обраного напрямку такого повернення (ст. 200 Податкового кодексу), як гарантоване державою право на отримання платником бюджетного відшкодування.

Зазначене свідчить про порушення відповідачем норм податкового законодавства при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення -рішення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно пп.21.1.1. п.21.1. ст.21 Кодексу посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи те, що Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків, не надало доказів правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд вважає, що воно підлягає скасуванню як протиправне.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення від 04 червня 2013 року №0000292320.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Є.В. Аблов