Постанова № 33859567, 18.09.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 вересня 2013 року № 826/11835/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Аблова Є.В., судді Амельохіна В.В., судді Федорчука А.Б., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Фідокомбанк» до Державної реєстраційної служби України, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_1 про визнання рішення незаконним,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до Державної реєстраційної служби України, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_1 про визнання рішення незаконним, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що відповідачі відмовляючи позивачу у державні реєстрації прав та їх обтяжень, порушили норми чинного законодавства, в результаті чого, порушили право позивача розпоряджатися своє власністю.

В позовній заяві позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 3470454 від 26.06.2013 року, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_1 Державної реєстраційної служби України, яким відмовлено у державній реєстрації права власності на садовий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 за Публічним акціонерним товариством «Ерсте Банк», код 34001693.;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 3469519 від 26.06.2013 року, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_1 Державної реєстраційної служби України, яким відмовлено у державній реєстрації права власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 за Публічним акціонерним товариством «Ерсте Банк», код 34001693.;

- зобов'язати Державну реєстраційну службу України (код ЄДРПОУ 37508344) зареєструвати за Публічним акціонерним товариством «ФІДОКОМБАНК» (КОД ЄДРПОУ 34001693, місцезнаходження м. Київ, вул. Польова 24-Д) право власності на земельну ділянку, площею 0,0612 га, кадастровий № 5123783500:01:001:0235, за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення якої - для ведення садівництва.

- зобов'язати Державну реєстраційну службу України (код ЄДРПОУ 37508344) зареєструвати за Публічним акціонерним товариством «ФІДОКОМБАНК» (КОД ЄДРПОУ 34001693, місцезнаходження м. Київ, вул. Польова 24-Д) право власності на садовий будинок, загальною площею 411,2 кв.м., житловою площею 113,7 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1

В судовому засіданні, представник позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача-1 - Державної реєстраційної служби України в судовому засіданні проти позову заперечував.

Відповідач-2 - Державний реєстратор прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_1, в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи, був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи зазначене, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Суд встановив, що згідно з рішенням загальних зборів акціонерів від 29.04.2013 року № ЗБ-3/2013 Публічне акціонерне товариство «Ерсте Банк» було перейменовано у Публічне акціонерне товариство «ФІДОКОМБАНК» (Скорочена назва ПАТ «ФКБ БАНК»), яке є повним правонаступником Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк», зміни зареєстровані 05.06.2013 року.

02.04.2013 року Овідіопольським районним судом Одеської області було прийнято рішення, яким за Публічним акціонерним товариством «Ерсте Банк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Фідокомбанк») визнано право власності на земельну ділянку, площею 0,0612 та, кадастровий № 5123783500:01:001:0235, за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення якої - для ведення садівництва.

Також визнано за Публічним акціонерним товариством «Ерсте Бак» право власності на садовий будинок, площею 411,2 кв.м., житловою площею 113,7 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 Рішення набрало законної чинності 12.04.2013 року.

Як встановлено судом, позивач подав до Реєстраційної служби Овідіопольського РУЮ заяву №1444314 від 04.06.2013р. та заяву №1444568 про державну реєстрацію прав на земельну ділянку на садового будинку.

Рішенням про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень Державного реєстратора прав на нерухоме майно № 3470454 від 26.06.2013 року на садовий будинок та рішенням № 3469591 від 26.06.2013 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень на земельну ділянку, позивачу відмовлено на підставі пп.16, 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ № 703 від 22.06.2011 року та ст. 24 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у зв'язку з тим, що документи, подані для проведення державної реєстрації прав не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

У відповідності до положень ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом. Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості надходження заяв (ч.5 ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, визначає Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою КМ України від 22.06.2011р. № 703.

За результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації (п.16 Порядку)

Державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"(п.23 Порядку).

Відповідно до п.2 ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"Державний реєстратор прав на нерухоме майно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом. (ч.4.ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень")

Стаття 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", передбачає підстави відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень, зокрема п.4 - у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено вразі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Таким чином, виходячи з системного аналізу правових норм, суд приходить до висновку про протиправність рішень про відмову в державній реєстрації прав та обтяжень, оскільки оскаржувані рішення є невмотивованими. Суд звертає увагу, на те, що у вказаних рішеннях визначено нормативну підставу для відмови в державній реєстрації, але відповідачем-2 не обґрунтовано, які саме фактичні порушення призвели до прийняття оскаржуваних рішень, що унеможливлює усунення позивачем встановлених порушень та реалізації права повторного звернення для реєстрації об'єктів нерухомості.

Що стосується позовних вимог щодо зобов'язання Державну реєстраційну службу України вчинити певні дії, суд встановив наступне.

Відповідно до Положення про Державну реєстраційну службу України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 401/2011 (далі - Положення), Укрдержреєстр є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сфері, зокрема державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Статтею 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців:бере участь у формуванні та забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;здійснює державний нагляд за дотриманням законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;узагальнює практику застосування нормативно-правових актів з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і розробляє проекти нормативно-правових актів у цій сфері;забезпечує формування та ведення Єдиного державного реєстру;організовує навчальну підготовка та підвищення кваліфікації державних реєстраторів:забезпечує замовлення, постачання, облік та звітність щодо витрачання бланків свідоцтв про державну реєстрацію та бланків виписок з Єдиного державного реєстру;видає спеціалізований друкований засіб масової інформації;забезпечує державні органи інформацією з Єдиного державного реєстру в порядку, встановленому Міністерством юстиції України;здійснює методологічне та інформаційне забезпечення діяльності державних реєстраторів.

Викладене свідчить про те, що Укрдержреєстр, як центральний орган виконавчої влади, не наділений повноваженнями щодо проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Пунктом 7 Положення закріплено, що Укрдержреєстр здійснює свої повноваження безпосередньо та через структурні підрозділи головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, а також районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру. Наказом Міністерства юстиції України від 02.02.2012 № 198/5 закріплено перелік реєстраційних служб територіальних органів юстиції.

З 01.07.2013р. функції з державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців передані від виконавчих комітетів міських рад міст обласного значення, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій до підрозділів територіальних органів Міністерства юстиції України, через які здійснюється реалізація повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

«На підставі» означає, що орган державної влади повинен бути утвореним у порядку визначеному Конституцією і законами України та зобов'язаний діяти на виконання вимог закону, за умов та обставин, визначених ним. «У межах повноважень» означає, що орган державної влади (суб'єкт владних повноважень) повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх. «У спосіб» означає, що орган державної влади (суб'єкт владних повноважень) зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії та повинен обирати лише визначені законом засоби. Зазначені критерії є вимогами для органу державної влади, який приймає рішення або вчиняє дії. недотримання яких несе встановлену законом відповідальність.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 р. на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суд також звертає увагу на положення Постанови Вищого адміністративного суду України від 21.10.2010 р. № П-278/10, якою встановлено, що з огляду на положення Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.

Отже, під дискреційним повноваженням суд розуміє таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, що визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення. Суд є правозастосовуючим органом, тобто, не створюючи нових правових норм, не підміняючи собою органи виконавчої та законодавчої влади, на підставі закону у встановленому процесуальним законом порядку вирішує справи.

Виходячи з викладеного суд приходить до вважає заявлені позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача-1 зареєструвати право власності на земельну ділянку та садовий будинок - не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відповідач не наділений повноваженнями вчиняти дані дії.

Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких просять сторони.

Керуючись положеннями ст. 11 КАС України, суд, для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача-1 розглянути питання щодо повторного розгляду заяв позивача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, у зв'язку з винесенням відповідачем-2 невмотивованих рішень про відмову в реєстрації прав та їх обтяжень.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст. ст.11, 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Фідокомбанк» задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 3470454 від 26.06.2013 року, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_1 Державної реєстраційної служби України, яким відмовлено у державній реєстрації права власності на садовий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 за Публічним акціонерним товариством «Ерсте Банк», код 34001693.;

Визнати протиправним та скасувати - Рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 3469519 від 26.06.2013 року, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_1 Державної реєстраційної служби України, яким відмовлено у державній реєстрації права власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 за Публічним акціонерним товариством «Ерсте Банк», код 34001693.;

Зобов'язати Державну реєстраційну службу України розглянути питання щодо повторного розгляду заяви Публічного акціонерного товариства «Фідокомбанк про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04 червня 2013 року №1444314;

Зобов'язати Державну реєстраційну службу України розглянути питання щодо повторного розгляду заяви Публічного акціонерного товариства «Фідокомбанк» про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04 червня 2013 року №1444568.

В іншій частині позовних вимог відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Головуючий суддя Аблов Є.В.

Суддя Амельохін В.В.

Суддя Федорчук А.Б.