Ухвала суду № 33858791, 02.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2013 року м. Київ К/9991/60780/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Маринчак Н.Є., Приходько І.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2012 р.

у справі № 2а/2570/1241/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігів-Ресурс» (далі - позивач, ТОВ «Чернігів-Ресурс»)

до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у м. Чернігові)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «Чернігів-Ресурс» звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду позовом до ДПІ у м. Чернігові про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.03.2012 р. № 0001252320, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 2 643,25 грн., в тому числі 2 409,00 грн. за основним платежем, 234,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та № 0001262320, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 24 878,75 грн., з яких 19 903,00 грн. за основним платежем, 4 975,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.04.2012 р. у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2012 р. постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.04.2012 р. скасована та прийнята нова постанова, якою позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 23.03.2012 р. №0001252320 та №0001262320.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2012 р. та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Позивач в своїх запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, вважає касаційну скаргу відповідача необґрунтованою, а тому просить залишити рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 27.02.2012 р. по 02.03.2012 р. ДПІ у м. Чернігові згідно з наказом від 21.025.2012 р. № 45 та на підставі вимог п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1. п.78.1 ст.78, п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Чернігів-Ресурс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Укрземстрой» за період з 01.01.2009р. по 31.12.2011 р., за результатами якої складено акт № 10/16-013/24835525 від 12.03.2012 р. та встановлено порушення позивачем п.3.1 ст.3, п.п.8.1.2 п.8.1, п.п.8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.8 ст.138, п.144.1 ст.144 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на прибуток підприємства в загальній сумі 2 409,00 грн.; п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 р. за № 233/2037, що призвело до заниження суми податку на додану вартість на 19 903,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 23.03.2012 р. № 0001252320, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 2 643,25 грн. (за основним платежем - 2 409,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 234,25 грн.) та № 0001262320, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 24 878,75 грн. (за основним платежем - 19 903,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 4 975,75 грн.).

Підставою для збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств та з податку на додану вартість слугували висновки податкового органу про відсутність реальності здійснення господарських операцій ТОВ «Чернігів-Ресурси» з ТОВ «Укрземстрой», тобто договір купівлі-продажу від 08.10.2009 р. № 1/10-09 та договір поставки від 16.10.2009 р. № 16/10-09 є нікчемними згідно Цивільного кодексу України, в результаті чого також порушено вимоги Закону України «Про податок на додану вартість» та Порядку заповнення податкової накладної, оскільки, як встановлено перевіряючими, у контрагента позивача - ТОВ «Укрземстрой» відсутні власні основні засоби, працівники для виконання робіт з виготовлення вузлів та деталей каркасної будівлі, погрузки блоків та деталей каркасної будівлі автокраном, перевезення, розвантаження, зборки каркасної будівлі; відсутня техніка, необхідна для виконання вказаних робіт; встановлено відсутність у директора та засновника ТОВ «Укрземстрой», від імені якого підписано документи по господарських операціях з ТОВ «Чернігів-Ресурси» та податкова звітність наміру здійснювати господарську діяльність ТОВ «Укрземстрой», а також проведення реєстрації ТОВ «Укрземстрой» з метою прикриття незаконної діяльності інших суб'єктів підприємницької діяльності.

Суд першої інстанції, відмовляючи в позові та визнаючи правомірність прийнятих податковим органом податкових повідомлень-рішень, виходив з того, що відповідачем обґрунтовано встановлено відсутність у директора та засновника ТОВ «Укрземстрой» наміру здійснювати господарську діяльність ТОВ «Укрземстрой», що в свою чергу, на думку суду, свідчить про відсутність реальності здійснення господарських операцій ТОВ «Чернігів-Ресурси» з ТОВ «Укрземстрой», оскільки вони не можуть підтвердитись належними первинними бухгалтерськими документами, складеними відповідно до вимог чинного законодавства України.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим та погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, який скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, виходив з наступного.

Відповідно до п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Вказані норми повністю кореспондуються із статтями 198, 199 та 201 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.8 ст.201 Податкового кодексу України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, право на віднесення певних сум до податкового кредиту надається лише особам, які зареєстровані як платники податку та за умови реальності господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) і наявності у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Податкового кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту

Відповідно до п.п.8.2.1 п.8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під терміном «основні фонди» - слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Як встановлено судами попередніх інстанцій видами діяльності ТОВ «Чернігів-Ресурси» є виробництво мінеральних вод та інших безалкогольних напоїв, роздрібна торгівля пальним, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, оптова торгівля паливом.

Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 08.10.2009 р. між ТОВ «Чернігів-Ресурси» (Покупець), в особі директора Тимченко В.М., та ТОВ «Укрземстрой» (Виконавець), в особі директора Кириленко І.О., укладено договір купівлі-продажу № 1/10-09, відповідно до якого ТОВ «Укрземстрой» реалізовує позивачу каркасну будівлю по замовленню. Загальна вартість замовлення договірна і складає 98 000,00 грн., у тому числі 16 333,33 грн. податку на додану вартість.

TOB «Укрземстрой» надало TOB «Чернігів-Ресурси» рахунок-фактуру № 30/081009 від 08.10.2009 р. на загальну суму 98 000,00 грн., у тому числі 16 333,33 грн. - податок на додану вартість. Оплата за будівлю каркасну без транспортування та без зборки.

Згідно платіжного дорученням № 10-33 від 08.10.2009 р. TOB «Чернігів-Ресурси» сплатило кошти у розмірі 98 000, 00 грн. (в тому числі16 333, 33 грн. - податок на додану вартість) TOB «Укрземстрой» на р/р 26000005242001 в КФ ВАТ КБ «ПівденкомБанк», МФО 320876. Оплата за будівлю каркасну без транспортування та без зборки.

У свою чергу TOB «Чернігів-Ресурси» одержало від TOB «Укрземстрой» видаткову накладну № 32 та податкову накладну № 33/091009 від 09.10.2009 р. на суму без податку на додану вартість - 81 666,67 грн., податок на додану вартість - 16 333,33 грн., - первинні бухгалтерські документи, які підтверджують здійснення господарської операції та відповідно яких TOB «Чернігів-Ресурси» відобразило господарську операцію в бухгалтерському обліку.

16.10.2009 р. між ТОВ «Чернігів-Ресурси» (замовник) та ТОВ «Укрземстрой» (постачальник) укладено договір поставки від № 16/10-09, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати (поставити) в обумовлений строк замовнику товари (послуги), а замовник зобов'язується прийняти ці товари (послуги) і сплатити певну (договірну) грошову суму. Загальна вартість замовлення договірна і складає 21 420,00 грн., у тому числі 3 570,00 грн. - податок на додану вартість.

TOB «Укрземстрой» надало TOB «Чернігів-Ресурси» рахунок-фактуру № 35/161009 від 16.10.2009 р. на загальну суму 21 420,00 (в тому числі податок на додану вартість - 3 570,00 грн.). Оплата за транспортування та зборку будівлі каркасної.

TOB «Чернігів-Ресурси» платіжним дорученням № 10-58 від 01.10.2009 р. сплатило кошти у розмірі 21 420,00 грн. в тому числі 3 570,00 грн. податку на додану вартість ТОВ «Укрземстрой» на р/р 26000005242001 в КФ ВАТ КБ «ПівденкомБанк», МФО 320876. Оплата за транспортування та зборку будівлі каркасної.

TOB «Чернігів-Ресурси» одержало від TOB «Укрземстрой» акт виконаних робіт №1/191009 та податкову накладну № 37/191009 від 19.10.2009 р. на загальну суму 21 420,00 грн. (в тому числі податок на додану вартість - 3 570,00 грн.), - первинні бухгалтерські документи, які підтверджують здійснення господарської операції та відповідно яких TOB «Чернігів-Ресурси» відобразило господарську операцію в бухгалтерському обліку.

Згідно Наказу № 4-03 від 31.12.2009 р. каркасну будівлю введено в експлуатацію, а її вартість покладено на збільшення основних засобів підприємства.

Судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що вказані первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань з оплати вартості товарів та послуг за вказаними правочинами шляхом перерахування грошових коштів.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено факт виконання ТОВ «Чернігів-Ресурси» та TOB «Укрземстрой» зобов'язань за спірними правочинами. Копії первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.44, ст.201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Отже, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та TOB «Укрземстрой» і правомірність нарахування податкового кредиту та віднесення відповідних сум до складу валових витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Як вбачається з акту перевірки, висновки ДПІ у м. Чернігові щодо порушення TOB «Чернігів-Ресурси» вимог податкового законодавства ґрунтуються виключно на судженні перевіряючих про неможливість контрагента позивача здійснювати господарську діяльність у спірних правочинах, посилаючись на відсутність у останнього кваліфікованого персоналу, основних фондів та наміру здійснювати господарську діяльність.

Однак, зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, оскільки податкове законодавство не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності їх за місцезнаходженням, так само відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи. Чинне законодавство не зобов'язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми витрат до валових витрат та суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те що податковий орган, відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, правомірність спірних податкових повідомлень-рішень не довів, що свідчить про протиправність та необґрунтованість прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень від 23.03.2012 р. № 0001252320 та № 0001262320.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби - відхилити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2012 р. у справі № 2а/2570/1241/12 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підпис (підпис) І.О. Бухтіярова Судді: підпис (підпис) Н.Є. МаринчакПомічник судді підпис (підпис) І.В. Приходько З оригіналом згідно З оригіналом згідно