Ухвала суду № 33858782, 26.09.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" вересня 2013 р. м. Київ К/800/34034/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М. О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Р-БТЛ" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 березня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Р-БТЛ" до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановила:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Р-БТЛ" (далі - ТОВ "Р-БТЛ") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби України (далі - ДПІ у Печерському районі м. Києва) в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 березня 2013 року у задоволені позову ТОВ "Р-БТЛ" відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2013 року апеляційну скаргу ТОВ "Р-БТЛ" залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 березня 2013 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції позивач подав касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 березня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2013 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ "Р-БТЛ".

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у Печерському районі м. Києва було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово - господарських відносин з ТОВ "ТПК"Салтіс" та ТОВ "КБ Оксідон" за період з 01.01.2010 року по 31.03.2012 року. За результатами перевірки складено акт №805/22-08/36386177 від 05.10.2012 року.

В акті перевірки зафіксовано порушення позивачем пп. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 166 093,00 грн. та порушення пп. 7.4.1 та 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 132874, 00 грн.

Також, в акті перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва зроблено висновок про те, що правочини укладені між позивачем та ТОВ «ТПК"Салтіс», ТОВ «КБ Оксідон» за період з 01.01.2010 року по 31.03.2012 року є нікчемними і в силу статей 203, 207, 215, п.1 ст. 216, ст. 228 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, оскільки не були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

На підставі акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 18.10.2012 року №0010522208 яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 199311, 00 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями на 66437, 00 грн. та від 18.10.2012 року №0010532208 яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок прибуток на загальну суму 249140, 00 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями на 83047, 00 грн.

За результатами адміністративного оскарження скарги позивача були залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку щодо правомірності визначення відповідачем позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток, оскільки не підтверджена реальність господарських операцій позивача.

Однак, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що судом першої та апеляційної інстанцій при винесенні рішення не в повній мірі досліджена реальність господарських операцій позивача.

Наведена неповнота встановлення обставин зі спору призвела до прийняття попередніми судовими інстанціями рішень, які не відповідають вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо законності та обґрунтованості судового рішення, тоді як передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають Вищому адміністративному суду України права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями.

Під час нового розгляду суду слід врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, витребувати та об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, встановити дійсні права і обов'язки сторін, і в залежності від встановленого правильно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ухвалила:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Р-БТЛ" задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 березня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2013 року - скасувати.

Справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Р-БТЛ" до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби України про визнання протиправними скасування податкових повідомлень-рішень направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М. О. Федоров