Ухвала суду № 33858765, 02.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" жовтня 2013 р. м. Київ К-40149/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Руда» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.12.2009 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2010 по справі №2а-2361/09/0470 за позовом прокурора міста Жовті Води Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Жовтоводської державної податкової інспекції у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Руда» про стягнення 234358,68грн.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суму від 14.12.2009, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2010, позовні вимоги прокурора міста Жовті Води Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Жовтоводської державної податкової інспекції у Дніпропетровській області (далі - Жовтоводська ДПІ у Дніпропетровській області, позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Руда» (далі - ТОВ «Восток-Руда», відповідач) - задоволено. Стягнуто з ТОВ «Восток-руда» на користь держави суму у розмірі 234358,68грн. в рахунок погашення пені за порушення термінів розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності та за невиконання зобов'язань та порушення вимог валютного законодавства.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач 03.12.2010 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 23.08.2011 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.12.2009 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2010, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 2 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (далі -Закон №185/94-ВР); ст. 1 Закону України від 16.04.1991 №959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі-Закон України №959-XII); Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Національного банку України від 24.03.1999 №136; п.8 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 №574; п.1, 3, 4 ст. 15, ст. 21, ст. 24, ст.37 Митного кодексу України.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Жовтоводською ОДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Восток Руда» з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 15.10.2007 по 11.11.2008, за результатами якої складено акт від 18.11.2008 №309/23-19354901.

В результаті проведеної перевірки було встановлено порушення ст. 2 Закону України №185/94-ВР, а саме, товар по контракту з фірмою «Sandvik Mining AND Construction Corp.» м. Тампере, Фінляндія, на суму €400834,10, отримано підприємством з порушенням законодавчо встановлених термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (180 днів), а підчас проведення перевірки, позивачем не було надано відповідний висновок центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики щодо подовження термінів розрахунків за контрактом.

Крім того, зі змісту акту перевірки вбачається, що в порушення ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 №15-93 товариством не задекларовано майно, яке перебуває за межами України.

На підставі акту перевірки та згідно ст. 4 Закону України №185/94-ВР та ст.16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 №15-93, податковим органом прийнято рішення форми «С» про застосування штрафних (фінансових) санкцій за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності №0001422301 від 27.11.2008, яким застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 234358,68грн.

Предметом даного спору є стягнення 234358,68грн. пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України №185/94-ВР імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Частиною 1 ст. 4 Закону України №185/94-ВР встановлено, що порушення резидентами термінів, передбачених ст. 1 і ст. 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до ст. 1 Закону України №959-XII імпорт (імпорт товарів) - це купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Моментом здійснення імпорту ст.1 Закону України №959-XII визначає момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Отже, Закон України №959-XII момент здійснення імпорту пов'язує з наявністю будь-якої із двох зазначених вище умов: або з моментом перетину товаром митного кордону України або з переходом права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Умови поставки товару визначаються сторонами договору, зобов'язання за якими, зокрема з поставки товару, припиняються виконанням, а не оформленням ВМД, з яким здійснення поставки (у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) пов'язує абз. дванадцятий п. 1.1 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями (у редакції постанови Правління Національного банку України від 13.12.2006 №455).

Відповідно до п. 1 ст. 15 Митного кодексу України під «ввезенням в Україну та вивезенням з України» розуміється фактичне переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів.

Таким чином, ввезення в Україну товару, що підлягає митному оформленню службовими особами митниці з метою забезпечення митного контролю та для застосування засобів державного регулювання ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через територію України (ст. 37 Митного кодексу України), неможливо без його фактичного переміщення через митний кордон України, тобто поняття «перетину товаром митного кордону України» збігається із «переміщенням товару через митний кордон України -ввезенням товару в Україну», підставою для якого в режимі імпорту є наявність на товар товаросупровідного документу, на якому проставляється відбиток штампу «під митним контролем» з відповідною датою та який підтверджує факт та дату перетину товаром митного кордону.

Причому «перетин товаром митного кордону України», який засвідчується відбитком штампу «під митним контролем» з відповідною датою, не можна ототожнювати з «пропуском товарів через митний кордон України», який здійснюється виключно після завершення митного оформлення в тому обсязі, який відповідає меті його переміщення через митний кордон України (ст. 69 Митного кодексу України) і який підтверджується оформленою ВМД.

З огляду на викладене, імпортний товар вважається таким, що ввезений на митну територію України з моменту перетину митного (державного) кордону України, а не з моменту оформлення ВМД.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач наполягає на тому, що товар було ввезено на митну територію України без порушення граничних строків, проте, зазначене не підтверджено відповідними доказами, в той час, як матеріалами справи вказані факти спростовуються.

З огляду на зазначене, суд касаційної інстанції вважає висновок судів попередніх інстанцій правильним без відносно мотивів такого рішення.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 2201, 223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Руда» залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.12.2009 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв