Ухвала суду № 33857673, 27.09.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 144/769/13-ц Провадження № 22-ц/772/2033/2013Головуючий в суді першої інстанції:Задорожна Л.І.Категорія: 23Доповідач: Оніщук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2013 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Оніщука В.В.

суддів: Медвецького С.К., Чорного В.І.,

при секретарі: Богацькій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Продовольча компанія «Зоря Поділля» на рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 11 червня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Продовольча компанія «Зоря Поділля», за участю третьої особи - відділу Держемагенства у Теплицькому районі Вінницької області про визнання недійсним договору оренди землі, -

в с т а н о в и л а :

В січні 2013 року ОСОБА_2 звернувся в суд із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 10.11.2010 року між ним і ТОВ «ПК «Зоря Поділля» укладено договір оренди земельної ділянки площею 2,1227 га, що належить йому на праві власності на підставі державного акта серії ЯБ №711450, яка розташована на території Маломочульської сільської ради Теплицького району Вінницької області і який 24.12.2010 року зареєстрований у Теплицькому відділенні ДП «Центр ДЗК». Вказаний договір оренди землі укладений з порушенням норм цивільного і земельного законодавства та Закону України «Про оренду землі», оскільки не зазначено існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; не передбачено умов передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки; відсутня інформація про об'єкт оренди, а саме: не зазначено кадастрового номера земельної ділянки. Крім того, в акті прийому-передачі не вказаний договір оренди, за яким передавався об'єкт оренди та дата складання акту, що суперечить вимогам ст. 17 Закону України «Про оренду землі». Наведені обставини, відповідно до вимог ст.ст. 203, 215 ЦК України свідчать про недійсність правочину, а тому позивач просив визнати недійсним договір оренди належної йому на праві власності земельної ділянки, укладений між ним і ТОВ «ПК «Зоря Поділля».

Рішенням Теплицького районного суду Вінницької області від 11 червня 2013 року позов задоволено та визнано недійсним договір оренди землі, укладений 10 листопада 2010 року між ОСОБА_2 та ТОВ «ПК «Зоря Поділля», зареєстрований 24 грудня 2010 року у Теплицькому відділенні ДП «Центр ДЗК» за № 041005900422.

Вирішено питання про судові витрати.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, представником ТОВ «ПК «Зоря Поділля» подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.

При цьому вказується на неповноту з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.

В судове засідання сторони не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили, а тому згідно вимог ч.2 ст. 305 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Представник відділу Держземагенства у Теплицькому районі в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, при цьому надав заяву про розгляд справи у відсутність представника відділу.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Вимогами ст. 308 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позов, районний суд виходив з того, що в укладеному між сторонами договорі відсутні істотні умови договору оренди землі, що є підставою для визнання його недійсним.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 10.11.2010 року між ОСОБА_2(Орендодавець) з одного боку і ТОВ «ПК «Зоря Поділля» (Орендар) з другого боку укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку площею 2,1227 га, яка належить позивачу на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №711450, яка розташована на території Маломочульської сільської ради Теплицького району Вінницької області і даний договір 24.12.2010 року був зареєстрований у Вінницькій регіональній філії центру ДЗК за №04100590422.

Правовідносини, що виникли між сторонами, пов'язані з орендою землі і регулюються Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі» (далі - Закон), Цивільним Кодексом України, іншими законами України, постановами, виданими Кабінетом Міністрів України, у випадках, передбачених цим Законом, а також договором оренди землі.

Вимогами ст. 3 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ч. 1 ст. 14 та ст. 18 Закону України «Про оренду землі» договір оренди укладається у письмовій формі та набуває чинності після його державної реєстрації.

Звернувшись в суд з позовом, позивачем, з посиланням на вимоги ст.ст. 203, 215 ЦК України, заявлено вимогу про визнання недійсним укладеного між ним та відповідачем договору оренди землі із-за відсутності в договорі істотних умов договору оренди землі.

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За змістом ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також, усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Вимогами ст. 15 Закону України «Про оренду землі» передбачено істотні умови договору оренди землі, якими є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Згідно ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

З матеріалів справи видно, що в оскаржуваному договорі оренди землі відсутні ряд істотних умов договору, а саме не зазначено існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки (в тексті договору не зазначено відповідну позначку, що унеможливлює визначення встановлення чи не встановлення таких обмежень), а також не передбачено умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Крім того, в акті прийому-передачі не вказано договір оренди, за яким передавався об'єкт оренди та не зазначено дату складення акту.

Наведені обставини свідчать про те, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо наявності підстав для визнання недійсним укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки.

Викладені в апеляційній скарзі твердження про наявність документів, які ідентифікують земельну ділянку, висновок суду не спростовують, оскільки для визнання договору оренди землі недійсним, достатньо відсутності однієї з істотних умов, передбачених ст. 15 Закону України «Про оренду землі».

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, тобто ухвалене рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Продовольча компанія «Зоря Поділля» - відхилити.

Рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 11 червня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: /підпис/ В.В. Оніщук

Судді: /підпис/ С.К. Медвецький

/підпис/ В.І. Чорний

З оригіналом вірно: