Ухвала суду № 33857669, 19.09.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 148/663/13-ц Провадження № 22-ц/772/1967/2013Головуючий в суді першої інстанції:Робак С.О.Категорія: 48Доповідач: Копаничук С. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2013 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючої : Копаничук С.Г.

Суддів: Сороки Л.А., Нікушина В.П.

при секретарі: Іщук О.В.

за участю представника позивачки ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3 та адвоката ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 та апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Тульчинського районного суду від 07 червня 2013 року, -

В с т а н о в и л а :

07.02.2013 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення аліментів на утримання їх повнолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1000 грн., посилаючись на те, що він навчається за контрактом на денному відділенні технологічно-промислового коледжу Вінницького національного аграрного університету, у зв'язку з чим, потребує матеріальної допомоги з боку відповідача, який є його батьком і має можливість її надавати.

Рішенням Тульчинського районного суду від 07.06.2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання сина ОСОБА_7 в розмірі 300 грн. щомісячно, починаючи з 07.02.2013 року по 30.06.2014 року. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави судовий збір в сумі 229,70 грн.

В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_5 просить зазначене рішення змінити в частині розміру аліментів і стягнути 1000 грн. Зазначила, що суд не врахував того, що відповідач має постійну роботу і приховує від суду свою посаду та розмір заробітної плати. Він має можливість сплачувати аліменти в розмірі 1000 грн., необхідних для розвитку здібностей їхнього сина і успішного закінчення навчання.

Відповідач в апеляційній скарзі просить дане рішення суду скасувати через неповне з'ясування обставин справи та порушення норм матеріального права, а по справі ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Вказав, що суд першої інстанції допустив порушення ч.1 ст.199 СК України та не врахував відсутність у нього можливості надавати матеріальну допомогу сину, оскільки він не працює, на даний час хворіє і повністю перебуває на утриманні своєї дружини, тому не може сплачувати аліменти.

Заперечуючи проти скарги ОСОБА_6, позивачка вважає рішення суду законним та обґрунтованим, а доводи скарги безпідставними.

Заслухавши доповідача, осіб, які беруть участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи, рішення суду та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарги підлягають відхиленню з наступних підстав.

Згідно ст.ст.199, 200 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Згідно ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує обставини, які включають стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для розгляду справи щодо яких у сторін та інших осіб є спір.

Суд встановив, що ОСОБА_6 є батьком ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, який з 01.09.2010 року по 30.06.2014 року навчається на денному відділенні технологічно-промислового коледжу Вінницького національного аграрного університету на платній основі та стипендії не отримує. Відповідач являється працездатною особою, інвалідності не має, стягнення за виконавчими документами з нього не проводяться.

Ухвалюючи рішення про стягнення аліментів в розмірі 300 грн. суд першої інстанції вірно виходив з того, що відповідач зобов'язаний утримувати повнолітнього сина ОСОБА_7, який продовжує навчання і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, яку відповідач має можливість надавати в такому розмірі.

Суд вірно встановив обставини по справі, належним чином перевірив їх доказами, які оцінив в порядку ст.212 ЦПК України ,правильно застосував норми матеріального права та дійшов обґрунтованого висновку про необхідність стягнення аліментів та вірно визначив, з врахуванням обставин, зазначених у ст.ст.182, 200 СК України, їх розмір.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 щодо наявності у відповідача можливості сплачувати аліменти в розмірі 1000 грн. є безпідставними, так як доказів того, що ОСОБА_6 працює та має стабільний заробіток позивачка не надала і в матеріалах справи вони відсутні.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 про відсутність у нього можливості надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину є необґрунтованими, оскільки він є особою працездатного віку, на даний час хворіє, проте є працездатним і доказів відсутності у нього можливості сплачувати аліменти у встановленому судом розмірі не надав. Тому і ці доводи скарги підлягають відхиленню.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Рішення суду відповідає матеріалам справи і вимогам закону, постановлене з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а тому скасуванню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 та апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Тульчинського районного суду від 07 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду кримінальних і цивільних справ на протязі двадцяти днів.

Головуючий:/підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом вірно: