Рішення № 33857558, 26.09.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2013 р.Справа № 922/3157/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний дом "Соллі-Плюс", с.Циркуни, Харківська область до Державного підприємства "126 Харківський автомобільний ремонтний завод", м.Харків про стягнення 14882,00 гривень за участю представників:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

29 липня 2013 року Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомобільний дом "Соллі-Плюс", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства "126 Харківський автомобільний ремонтний завод" (Відповідача) суми заборгованості у розмірі 14882,00 гривень. Заявлену вимогу обґрунтував неналежним виконанням Відповідачем умов усної домовленості сторін щодо робіт з ремонту автомобіля Фольксваген В5 Пассат (реєстраційний №7555Р1). Крім того, Позивач просив суд стягнути з Відповідача 1720,50 гривень судового збору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 серпня 2013 року було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду. Провадження у справі було порушено та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 04 вересня 2013 року.

До канцелярії господарського суду Харківської області 12 серпня 2013 року повернулась ухвала про порушення провадження у справі від 01 серпня 2013 року, з відміткою пошти про сплив терміну зберігання, яка була направлена на адресу Відповідача.

04 вересня 2013 року представник Позивача надав через канцелярію суду супровідним листом (вх.№32226) витребувані судом документи, на підтвердження заявлених позовних вимог. Судом було досліджено надані документи та долучено до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04 вересня 2013 року було відкладено розгляд справи на 26 вересня 2013 року, у зв'язку з неявкою Відповідача.

12 вересня 2013 року представник Позивача надав через канцелярію суду заяву (вх.№33297), в якій просив суд здійснити процесуальне правонаступництво Відповідача по справі, а саме, замінити Державне підприємство "126 Харківський автомобільний ремонтний завод" його правонаступником Державним підприємством "Харківський автомобільний завод" (код ЄДРПОУ 07934846). Суд приймає відповідну заяву до розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.25 Господарського процесуального кодексу України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Суд, дослідивши відповідну заяву Позивача та докази, покладені в її обґрунтування, дійшов висновку про її задоволення, а тому замінює Відповідача по справі - Державне підприємство "126 Харківський автомобільний ремонтний завод" його правонаступником Державним підприємством "Харківський автомобільний завод" (код ЄДРПОУ 07934846). Суд продовжує розгляд справи з урахуванням прийнятих уточнень.

25 вересня 2013 року представник Позивача надав через канцелярію суду супровідним листом (вх.№35407) додаткові документи, на підтвердження заявлених позовних вимог. Судом було досліджено надані документи та долучено до матеріалів справи.

Позивач у відкрите судове засідання 26 вересня 2013 року свого представника не направив. Про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідач у відкрите судове засідання 26 вересня 2013 року свого представника не направив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав. Про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням від 19 вересня 2013 року.

Вищий господарський суд України у п.4 Інформаційного листа № 01-8/1228 від 02 червня 2006 року "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначив про те, що до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "у зв'язку з закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і тому подібне, з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення відповідним судом певних процесуальних дій.

Відповідно до п.3.6 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України №02-5/289 від 18 вересня 1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Беручи до уваги, що відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також те, що ухвалою господарського суду Харківської області про порушення провадження у справі від 01 серпня 2013 року Відповідача було повідомлено про розгляд даної справи, суд в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами, без участі Відповідача.

Суд, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, встановив наступне.

Відповідно до умов усної домовленості Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний дом "Соллі-Плюс" (Позивача) та Державного підприємства "126 Харківський автомобільний ремонтний завод" (Відповідача), Позивач зобов'язався здійснити роботи з ремонту автомобіля VW Passat B5 (реєстраційний №7555 Р1, номер кузова WVWZZZ3BZ5Z000312), який належить Відповідачу, а Відповідач, в свою чергу, зобов'язався оплатити відповідні роботи.

На виконання ремонтних робіт, сторонами були складені та підписані наступні калькуляції (а.с.9-10, 14, 18, 21, 22):

- калькуляція №АД-6119 від 25 листопада 2011 року на суму 7345,00 гривень;

- калькуляція №АД-6152 від 05 грудня 2011 року на суму 1266,00 гривень;

- калькуляція №АД-6203 від 21 грудня 2011 року на суму 4018,00 гривень;

- калькуляція №АД-6214 від 22 грудня 2011 року на суму 5812,00 гривень;

- калькуляція №АД-6215 від 22 грудня 2011 року на суму 1052,00 гривень.

На підставі виконаних робіт, між сторонами були підписані акти здачі-приймання робіт, які є наявними у матеріалах справи.

Відповідач, в свою чергу, виконані роботи оплатив частково, у зв'язку з чим утворилась заборгованість перед Позивачем у розмірі 14882,00 гривень.

З метою досудового врегулювання спору, Позивач направив вимогу (вих.№178) від 26 червня 2013 року на адресу Відповідача про сплату виниклої заборгованості, але відповіді не отримав.

Суд, проаналізувавши обставини, вказані у позовній заяві, дійшов висновку про те, що Позивач виконав свої зобов'язання належним чином та у повному обсязі. Проте, Відповідач, в свою чергу, зобов'язання не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість перед Позивачем у розмірі 14882,00 гривень, яка до цього часу залишається непогашеною.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В розумінні статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ч.2 цієї статті).

Враховуючи викладене, та те, що на момент прийняття рішення по справі у матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення Відповідачем відповідної заборгованості в добровільному порядку, суд вважає заявлену вимогу Позивача щодо стягнення з Відповідача суми заборгованості у розмірі 14882,00 гривень нормативно та документально обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, встановивши сторону, з вини якої справу було доведено до суду, керується ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких судовий збір покладається на Відповідача.

На підставі вищевикладеного та ст.129 Конституції України, ст.ст.526, 599, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст.1, 12, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Харківський автомобільний завод" (61034, м.Харків, вул.Цементна, буд.2, код ЄДРПОУ 07934846) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний дом "Соллі-Плюс" (62441, Харківська область, с.Циркуни, відділення "Кутузівка, буд.32-А, код ЄДРПОУ 24127337) 14882,00 гривень заборгованості та 1720,50 гривень судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 01 жовтня 2013 року.

Суддя Аріт К.В.

Справа №922/3157/13