Рішення № 33857561, 24.09.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2013 р.Справа № 922/3605/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шостпродторг", м.Шостка, Сумська область до Приватного акціонерного товариства "Хлібзавод Салтівський", м.Харків про стягнення 94826,70 гривень за участю представників:

позивача - Джепи Г.В. (довіреність №б/н від 16 вересня 2013 року)

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

27 серпня 2013 року Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Шостпродторг", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Хлібзавод Салтівський" (Відповідача) суми заборгованості у розмірі 94826,70 гривень. Заявлену вимогу обґрунтував неналежним виконанням Відповідачем умов договору купівлі-продажу товарів №2122, укладеного між сторонами 05 грудня 2012 року. Крім того, Позивач просив суд покласти судові витрати на Відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28 серпня 2013 року було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду. Провадження у справі було порушено та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 24 вересня 2013 року.

23 вересня 2013 року представник Позивача надав через канцелярію суду супровідним листом (вх.№34739) витребувані судом документи, на підтвердження заявлених позовних вимог. Судом було досліджено надані документи та долучено до матеріалів справи.

Також, 24 вересня 2013 року представник Позивача надав через канцелярію суду клопотання (вх.№35121), в якому вказав про часткове погашення суми заборгованості у розмірі 3000,00 гривень, у зв'язку з чим просив суд стягнути з Відповідача 91826,70 гривень.

У відкритому судовому засіданні 24 вересня 2013 року представник Позивача підтримав заявлені позовні вимоги, з урахуванням часткової оплати заборгованості Відповідачем, та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач у відкрите судове засідання 24 вересня 2013 року свого представника не направив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав. Про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням від 05 вересня 2013 року.

Вищий господарський суд України у п.4 Інформаційного листа № 01-8/1228 від 02 червня 2006 року "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначив про те, що до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "у зв'язку з закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і тому подібне, з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення відповідним судом певних процесуальних дій.

Відповідно до п.3.6 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України №02-5/289 від 18 вересня 1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Беручи до уваги, що відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також те, що ухвалою господарського суду Харківської області про порушення провадження у справі від 28 серпня 2013 року Відповідача було повідомлено про розгляд даної справи, суд в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами, без участі Відповідача.

Суд, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника Позивача, встановив наступне.

05 грудня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Шостпродторг" (Позивачем) та Приватним акціонерним товариством "Хлібзавод Салтівський" (Відповідачем) було укладено договір купівлі-продажу товарів №2122. Даний договір було підписано повноважними представниками з обох сторін та скріплено печатками.

Відповідно до умов договору, продавець (Позивач) зобов'язався передати у власність покупця (Відповідача) товар, а покупець, в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити відповідний товар.

Датою поставки вважається дата одержання товару покупцем, зазначена в накладній, яка підтверджує одержання товару покупцем (п.2.2 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, Позивач поставив на адресу Відповідача товар на суму 408826,70 гривень, що підтверджується довіреностями на отримання товару, та наступними видатковими накладними (а.с.11-22):

- в/н №РН-0001637 від 07 грудня 2012 року на суму 65170,10 гривень;

- в/н №РН-0001731 від 21 грудня 2012 року на суму 71018,40 гривень;

- в/н №РН-0000003 від 06 січня 2013 року на суму 64494,40 гривень;

- в/н №РН-0000056 від 18 січня 2013 року на суму 68175,80 гривень;

- в/н №РН-0000558 від 10 травня 2013 року на суму 69264,00 гривень;

- в/н №РН-0000593 від 17 травня 2013 року на суму 70704,00 гривень.

Відповідно до п.2.1 договору, розрахунки за поставлений товар здійснюються протягом 10 календарних днів, з моменту поставки товару, шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок продавця.

Відповідно до п.4.2.2 договору, покупець зобов'язаний оплатити товар в терміни, установлені цим договором.

Відповідач, в свою чергу, за отриманий товар розрахувався частково, на суму 314000,00 гривень, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями банківських виписок.

З метою досудового врегулювання спору, Позивач направив претензію №03/07 від 03 липня 2013 року на адресу Відповідача з вимогою повністю оплатити поставлений товар, але відповіді не отримав.

Крім того, на момент розгляду справи, Відповідач додатково погасив суму заборгованості у розмірі 3000,00 гривень.

Суд, проаналізувавши обставини, вказані у позовній заяві, дійшов висновку про те, що Позивач виконав свої зобов'язання за спірним договором належним чином та у повному обсязі. Проте, Відповідач, в свою чергу, зобов'язання за спірним договором виконав частково, у зв'язку з чим утворилась заборгованість перед Позивачем у розмірі 91826,70 гривень, яка до цього часу залишається непогашеною.

До того ж, сума відповідної заборгованості підтверджується підписаним з обох сторін та наявним у матеріалах справи, актом звірки взаєморозрахунків між сторонами, станом на 20 вересня 2013 року.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем на момент розгляду справи було частково сплачено суму заборгованості у розмірі 3000,00 гривень за спірним договором. До того ж, відповідний факт сплати та зарахування заборгованості підтверджує і сам Позивач, а тому суд вважає, що предмет спору в цій частині позову відсутній.

Враховуючи викладене, суд, роз'яснивши представнику Позивача наслідки припинення провадження у справі, а саме, про недопустимість повторного звернення до господарського суду із спору між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав, припиняє провадження у даній справі щодо стягнення з Відповідача суми заборгованості у розмірі 3000,00 гривень, на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із ч.1 ст.179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До того ж, частина 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлює те, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В розумінні статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ч.2 цієї статті).

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи викладене, та те, що на момент прийняття рішення по справі, у матеріалах справи відсутні докази повного погашення Відповідачем заборгованості в добровільному порядку, суд вважає заявлену вимогу Позивача щодо стягнення з Відповідача суми боргу у розмірі 91826,70 гривень нормативно та документально обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.

Суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, встановивши сторону, з вини якої справу було доведено до суду, керується ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких судовий збір покладається на Відповідача.

На підставі вищевикладеного та ст.129 Конституції України, ст.ст.530, 599, 612, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст.179, 193 Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст.1, 12, 33, 43, 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Хлібзавод Салтівський" (61153, м.Харків, вул.Гвардійців-Широнінців, 1, код ЄДРПОУ 31340536) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шостпродторг" (41100, Сумська область, м.Шостка, вул.Леніна, 5, код ЄДРПОУ 36079756) 91826,70 гривень заборгованості та 1896,54 гривень судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині позову щодо стягнення 3000,00 гривень суми заборгованості провадження у справі №922/3605/13 припинити, на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 30 вересня 2013 року.

Суддя Аріт К.В.

Справа №922/3605/13