Рішення № 33857077, 18.09.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2506/1799/2012 Провадження № 22-ц/795/1876/2013 Головуючий у I інстанції: Григор"єв Р. Г.Категорія: цивільна Доповідач: Харечко Л. К.

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Р І Ш Е Н Н Я

18 вересня 2013 року м. Чернігів

Апеляційний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Харечко Л.К.,

суддів: Мамонової О.Є., Ішутко В.М.,

при секретарях - Шкарупі Ю.В., Биховець Н.М.,

за участю: представника позивача Островерхова К.М., представника відповідача Відкритого акціонерного товариства „Чернігівреставрація" - Іванілова О.Ю., представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_4 на заочне рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 30 жовтня 2012 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк" до Відкритого акціонерного товариства „Чернігівреставрація", ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

04 квітня 2012 року ПАТ «УкрСиббанк» звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до ВАТ «Чернігівреставрація», ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за додатковою угодою №1 до генерального договору про надання кредитних послуг (Індивідуальна угода №1139649000) №11369595000 від 09 липня 2008 року в розмірі 371 120,06 доларів США, що за курсом НБУ станом на 20 березня 2012 року складає 2 963 393, 68 грн., мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачами умов договору.

Заочним рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 30.10.2012 року позов Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк" до Відкритого акціонерного товариства „Чернігівреставрація", ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та договором поруки задоволено.

Стягнуто солідарно з Відкритого акціонерного товариства „Чернігівреставрація" (код ЄДРПОУ 02498056), ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_7 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк" (код ЄДРПОУ 09807750) - 2 963 393 (два мільйони дев'ятсот шістдесят три тисячі триста дев'яносто три) грн. 68 коп. заборгованості за кредитним договором.

Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства „Чернігівреставрація" (код ЄДРПОУ 02498056), ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_7 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк" (код ЄДРПОУ 09807750) по 804 (вісімсот чотири) грн. 75 коп. судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить вказане рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові ПАТ „УкрСиббанк" до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 відмовити, посилаючись на те, що рішення суду було винесено з порушенням норм процесуального та матеріального права та за неповного з'ясування обставин справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що строк договору поруки було визначено до повного виконання зобов'язань Боржника за Основним договором, а саме до 08 липня 2019 року, якщо тільки не застосовується інший термін виконання зобов'язань, встановлений цим договором або згідно умов відповідної угоди сторін. Додатковою угодою № 1 від 09.08.2008 року встановлено кінцевий термін повернення кредиту до 08.11.2011 року. Оскільки позивачем протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не було пред'явлено позову до поручителів згідно ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припинилась 08 січня 2012 року, а тому апелянт вважає, що позивач звернувся до суду вже після припинення поруки.

Вислухавши суддю-доповідача, осіб, які брали участь у справі, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Згідно ч. 3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Судом встановлено, що 09.07.2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком „УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ „УкрСиббанк" та Відкритим акціонерним товариством „Чернігівреставрація" був укладений генеральний договір про надання кредитних послуг № 11369595000 (а.с.5-10) та додаткова угода № 1 (індивідуальна угода № 11369649000) від 09.07.2008 року до цього ж договору (а.с.11-12). Додатковою угодою № 3 до генерального договору про надання кредитних послуг від 29.04.2009 року було змінено графік погашення кредиту (а.с.14).

Згідно умов генерального договору та додаткової угоди, банк надав ВАТ „Чернігівреставрація" кредит у розмірі 300 000 доларів США, що дорівнює еквіваленту 1 452 210 грн. 00 коп. за курсом НБУ на день укладення договору, зі сплатою за користування коштами процентної ставки у розмірі 14,5 % річних.

Згідно умов генерального договору про надання кредитних послуг позичальник повинен виконати свої зобов'язання по поверненню в повному обсязі суми кредиту не пізніше 08 липня 2019 року, якщо тільки не застосовується інший термін виконання зобов'язань, встановлений цим договором або згідно умов відповідної угоди сторін. Додатковою угодою № 1 від 09.08.2008 року встановлено кінцевий термін повернення кредиту до 08.11.2011 року.

У забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за Генеральним договором і зобов'язань за індивідуальними угодами, які є його невід'ємною частиною Банком було прийнято іпотеку нерухомості (основних фондів), згідно договору іпотеки № 8708Z39 від 09.07.2008 року, а саме об'єкти нерухомості, розташовані за адресою: м. Чернігів вул. Кільцева, буд.5, що є власністю Позичальника (а.с.7).

Крім того, в забезпечення виконання умов вказаного кредитного договору 09.07.2008 року між АКІБ (ПАТ) „УкрСиббанк" та ОСОБА_6 був укладений договір поруки № 8708Р40 (а.с.15-16), 29.04.2009 року був укладений договір поруки між АКІБ (ПАТ) „УкрСиббанк" та ОСОБА_7 за № 8709Р04 (а.с.17-18) і 29.04.2009 року був укладений договір поруки між АКІБ (ПАТ) „УкрСиббанк" і ОСОБА_4 за № 8709Р03 відповідно (а.с.19-20).

Згідно вказаних договорів поруки Поручителі несуть відповідальність в тому ж обсязі, що і Боржник за всіма зобов'язаннями з встановленим строком поруки до повного виконання зобов'язань Боржника за Основним договором, а саме до 08 липня 2019 року, якщо тільки не застосовується інший термін виконання зобов'язань, встановлений цим договором або згідно умов відповідної угоди сторін.

ПАТ „УкрСиббанк" виконав взяті на себе зобов'язання та надав ВАТ „Чернігівреставрація" кредит в сумі 300 000 доларів США, а позичальник умови договору належним чином не виконав, в результаті чого станом на 29.12.2010 року утворилась заборгованість у сумі 166 550 доларів США 99 цнт.

29 грудня 2010 року за № 135-13/4-249, № 135-13/4-251, № 135-13/4-252, № 135-13/4-250 позичальнику ВАТ „Чернігівреставрація" та поручителям ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_6 відповідно, ПАТ „УкрСиббанк" були надіслані листи-претензії з вимогою погасити прострочену заборгованість по кредитному договору в розмірі 166 550 доларів США 99 цнт.

Згідно довідки-розрахунку заборгованість за кредитом станом на 20.03.2012 року становить 371 120,06 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ становить 2 963 393,68 грн., що складається з: заборгованості по сумі кредиту - 225 000,03 доларів США (еквівалент в національній валюті - 1 796 625,24 грн.), по відсотках - 102 670,54 доларів США (еквівалент в національній валюті - 819 824,26 грн.), пеня - 43 449,49 доларів США ((еквівалент в національній валюті - 346 944,18 грн.)а.с.22-26).

У зв'язку з не виконанням претензій відповідачами ПАТ „УкрСиббанк" змушений був звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ „УкрСиббанк" про стягнення заборгованості за кредитним договором та договорами поруки суд першої інстанції виходив з того, що дійсно мало місце порушення позичальником ВАТ „Чернігівреставрація" та поручителями ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_6 зобов'язання за кредитним договором № 11369595000 від 09.07.2008 року та додатковими угодами до вказаного договору, яке виразилось у невиконанні позичальником зобов'язання повернути позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Такий висновок суду першої інстанції ґрунтується на матеріалах справи і відповідає вимогам чинного цивільного процесуального законодавства України і з ним погоджується апеляційний суд, виходячи з наступного.

Згідно положень статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Також відповідно до положень статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1,2 ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Посилання ОСОБА_4 на те, що позивачем протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання (тобто від 08 липня 2011 року) не було пред'явлено позову до поручителів, а тому договори поруки вважаються припиненими не можуть бути враховані, оскільки у відповідності до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Крім того, згідно п.3.1.3. Генерального договору про надання кредитних послуг, Банк у випадку непогашення кредиту та/або процентів у терміни, передбачені цим договором, має право видавати наказ про примусову оплату боргу, що останнім і було зроблено, а саме пред'явлено вимоги повернути заборгованість за кредитом. Тобто ПАТ „УкрСиббанк" пред'явив вимогу до боржника та поручителів не протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання (тобто від 08 липня 2011 року), а з дня виникнення у Банка права на пред'явлення такої вимоги, а саме виникнення заборгованості по кредиту, що передбачено ст. 1050 ЦК України.

Оскільки ПАТ „УкрСиббанк" надав докази щодо пред'явлення вимоги до поручителів впродовж шести місяців з дня виникнення у нього права на пред'явлення такої вимоги, зокрема, повідомлення-вимоги адресовані відповідачам від 29 грудня 2010 року зі зворотніми повідомленнями про вручення (а.с. 50-55), кредитор мав право пред'явити позов до поручителів в межах загальної позовної давності. А тому твердження апелянта, що позивач звернувся з позовом до поручителів після припинення договору поруки є необґрунтованим та суперечить матеріалам справи.

З огляду на наведене колегія суддів апеляційного суду не приймає до уваги доводи апеляційної скарги щодо припинення договорів поруки, оскільки останні спростовуються матеріалами справи та не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Відповідно до положень ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

У разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників, так і від будь-кого з них окремо (ч. 1 ст. 543 ЦК України).

Правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого порукою, передбачені ст. 554 ЦК України.

Згідно зі ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Однак, районний суд не звернув увагу на те, що зміст вказаної норми вбачає можливість встановлення поруки щодо виконання одного й того ж зобов'язання одночасно з боку декількох осіб. Проте, така порука виникає лише на підставі її спільного надання у формі укладення одного договору декількома поручителями (ч.3 ст. 554 ЦК України) та лише у випадку укладення одного договору декількома поручителями (спільна порука) поручителі відповідають перед кредитором солідарно з боржником та солідарно між собою.

Суд помилково не взяв до уваги того, що законом не заборонено укладення й кількох договорів поруки на виконання того самого зобов'язання, проте, в цьому випадку ч. 3 ст. 554 ЦК України не застосовується, оскільки поручителі не несуть у такому разі солідарної відповідальності між собою, а тому не можна вважати поруку їхньою спільною відповідальністю. За таких обставин, кредитор має право пред'явити вимогу до кожного з поручителів на підставі відповідного договору, але поручитель, що виконав зобов'язання, не може висунути вимогу до іншого поручителя на предмет розподілу відповідальності перед кредитором.

Отже, стягуючи з боржника і поручителів в солідарному порядку суму заборгованості за договором кредиту, суд першої інстанції, не звернув увагу на те, що в даному випадку ч. 3 ст. 554 ЦК України застосована бути не може і поручителі не несуть солідарної відповідальності, так як відсутня їх спільна порука, оскільки укладено окремі договори поруки.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог позову ПАТ „УкрСиббанк" про стягнення заборгованості за кредитним договором, проте не врахував, що відносно фізичних осіб - поручителів солідарна відповідальність має місце за кожним договором поруки окремо, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а заочне рішення зміні в частині визначення порядку стягнення коштів.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

в и р і ш и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Заочне рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 30 жовтня 2012 року змінити в частині визначення порядку стягнення коштів, зазначивши, що підлягає стягненню на користь Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк" солідарно з Відкритого акціонерного товариства „Чернігівреставрація" та ОСОБА_6, солідарно з Відкритого акціонерного товариства „Чернігівреставрація" та ОСОБА_7, солідарно з Відкритого акціонерного товариства „Чернігівреставрація" та ОСОБА_4 заборгованість по кредитному договору № 11369595000 від 09 липня 2008 року в сумі 2 963 393 (два мільйони дев'ятсот шістдесят три тисячі триста дев'яносто три) грн. 68 коп.

В іншій частині заочне рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 30 жовтня 2012 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Судді: