Рішення № 33847762, 01.10.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/4598/13-ц Провадження № 22-ц/795/2158/2013 Головуючий у I інстанції - Сапон А.В. Доповідач - Острянський В. І.Категорія -цивільна

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2013 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОстрянського В.І., суддів:Бечка Є.М., Хромець Н.С., при секретарі:Мартиновій А.В., за участю:ОСОБА_5, представника Фонду Скляра О.А.,

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою Чернігівського регіонального управління державної спеціалізованої фінансової установи „Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 14 серпня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_5 до Чернігівського регіонального управління державної спеціалізованої фінансової установи „Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" про визнання незаконним нарахування відсотків за користування кредитом,-

в с т а н о в и в:

У травні 2013 року ОСОБА_5 звернулась з позовом до Чернігівського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи „Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" про визнання незаконним нарахування відсотків за користування кредитом, посилаючись на те, що 25 грудня 2002 року вона уклала з Фондом кредитну угоду, а 27 травня 2004 року сторонами була підписана додаткова угода до кредитної угоди та що вона здійснювала квартальні платежі, дотримуючись умов та порядку, визначених кредитною угодою. Однак відповідач листом від 22 квітня 2013 року повідомив позивачку про те, що у зв"язку з досягненням дитиною повноліття, позичальнику стали нараховувати відсотки за користування кредитом, було стягнуто таких відсотків 268 грн. 36 коп. та що виникла заборгованість з погашення кредиту за 1 квартал 2013 року у розмірі 153 грн. 29 коп.. Позивачка, вважаючи, що відповідач діє з порушенням норм чинного законодавства, просила суд визнати незаконним нарахування відсотків за кредитною угодою № 155 від 25 грудня 2002 року.

Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 14 серпня 2013 року позов було задоволено та визнано незаконним нарахування відсотків Чернігівським регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи „Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" за кредитною угодою № 155 від 25 грудня 2002 року.

У апеляційній скарзі Чернігівське регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи „Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" ставить питання про скасування оскаржуваного рішення суду та про ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує на те, що суд, постановивши рішення, не взяв до уваги додаткову угоду від 27.05.2004 року, яку було укладено сторонами щодо перерахунку розміру зобов"язань за кредитом в разі втрати позичальником права на користування пільгами, передбаченими п.п.30, 31 Положення. Що досягнення дитиною позичальниці 18-річного віку є підставою для стягнення відсотків за користування кредитом і посилання суду на те, що Кодекс про шлюб та сім"ю 1970 року не пов"язує поняття „дитина" з її віком і тому досягнення дитиною повноліття, на думку суду, не змінює умови надання пільг, що передбачені п.30 Положення є хибними.

У запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_5 просить апеляційний суд відхилити скаргу та залишити оскаржуване рішення місцевого суду без змін, вважаючи, що місцевий суд постановив його з додержанням норм чинного законодавства.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцйної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Постановивши рішення, місцевий суд виходив з того, що 25 грудня 2002 року сторони уклали кредитну угоду № 155, за якою ОСОБА_5отримала 48442 грн. з терміном повернення 30 років з дати укладення кредитної угоди на будівництво житла загальною площею 55,52 кв.м згідно з проектом за адресою: АДРЕСА_1 зі сплатою трьох відсотків річних (п.п.1.1,1.2,2.7). Що п. 2.7. кредитної угоди передбачено, що позичальники, які мають дітей, звільняються від сплати відсотків за користування кредитом, і оскільки позичальниця ОСОБА_5 має дитину (дочку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1), тому вона отримала кредит без сплати відсотків за користування кредитом. Що Кодексом про шлюб та сім"ю 1970 року поняття „дитина" законодавцем не пов"язане з її віком, тому суд вважав, що випадок досягнення дитиною повноліття не змінює умови надання пільг, передбачених п.30 Положення. Суд також послався на те, що зі змісту п.22 Положення слідує, що зміни та доповнення до кредитного договору вносяться шляхом оформлення додаткового договору, укладеного між сторонами, і який є невід"ємною частиною кредитного договору та що підставою для змін умов договору може бути лише народження дітей (дитини), одруження, смерть одного з членів сім"ї. Тому з огляду на наведене і тому, що додатковий договір між сторонами не укладався, вважав суд, а встановлений договором розмір процентів збільшений в односторонньому порядку, то така умова є нікчемною згідно з п.п. 2,3 ст.1056-1 ЦК України. З цих підстав місцевий суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Проте з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись апеляційний суд.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами 25 грудня 2002 року було укладено кредитну угоду, за умовами якої ОСОБА_5 отримала прямий адресний кредит на будівництво житла у сумі 48442 грн. з терміном повернення 30 років з дати укладення кредитної угоди, а 27 травня 2004 року сторонами було укладено додаткову угоду до кредитної угоди № 155 від 25.12.2002 року, яку ОСОБА_5 підписала власноручно.

З копії свідоцтва про народження видно, що ОСОБА_7 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 і позивачка у справі є її матір"ю (а.с.16).

З абзацу 2 п.5.2.1.додаткової угоди слідує, що якщо позичальник втрачає право на пільги, передбачені п.п.30,31 Положення про порядок надання пільгових довготермінових кредитів молодим сім"ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла, затвердженого постановою Кабміну України від 29 травня 2001 року № 584, він зобов"язаний повідомити Фонд у місячний термін з моменту виникнення цих змін. Після чого Фонд здійснює відповідні перерахунки розміру щоквартальних платежів, виходячи з залишку суми зобов"язань з дати пред"явлення документів, але не пізніше ніж через один місяць після виникнення зазначених змін.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_5 повідомила, що після ІНФОРМАЦІЯ_2, тобто після досягнення дочкою ОСОБА_7 18-ти років, вона не повідомляла Фонд, як того вимагають умови додаткової угоди, про ці обставини.

Апеляційний суд вважає, що досягнення дочкою ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно з умовами додаткової угоди від 27 травня 2004 року між сторонами у справі є підставою для внесення змін із зазначенням обсягів щоквартальних платежів за кредитом і відсотків за користування ним.

Отже, враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що рішення місцевого суду не може вважатись законним і обгрунтованим і підлягає скасуванню, а позовні вимоги ОСОБА_5 про визнання незаконним нарахування відсотків за користування кредитом не грунтуються на нормах чинного законодавства і у їх задоволенні необхідно відмовити, задовольнивши доводи апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України апеляційний суд,-

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу Чернігівського регіонального управління державної спеціалізованої фінансової установи „Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" - задовольнити.

Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 14 серпня 2013 року - скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_5 до Чернігівського регіонального управління державної спеціалізованої фінансової установи „Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" про визнання незаконним нарахування відсотків за користування кредитом- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:Судді: