Ухвала суду № 33855678, 07.08.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2013 р. справа № 2а-4494/10/1170

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання:Новоженіна І.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2010 року

у справі за позовом Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, від імені якого діє виконавча дирекція, до Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, від імені якого діє виконавча дирекція, звернувся 23.11.2010 року до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області про стягнення заборгованості. Просив стягнути з відповідача заборгованість по страхових внесках у розмірі 3771,60 грн.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2010 року даний позов задоволений. Стягнуто з Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області (р/р 35219001000171 в ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016, код ЄДРПОУ 04055162) на користь позивача, від імені якого діє виконавча дирекція (р/р 37176001002812 в УДК в Кіровоградській області, МФО 823016, код ЄДРПОУ 26070328) заборгованість по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням на загальну суму 3771,60 грн.

Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що страхувальник зобов'язаний нарахувати та сплатити в установлені строки та в повному обсязі страхові внески до Фонду. Не сплачені в установлений строк кошти вважаються недоїмкою.

Не погодившись з даним рішенням суду представник відповідача подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог в розмірі 2520грн. - відмовити. Зазначає, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи. Посилається на те, що суд першої інстанції не врахував, що про наявність заборгованості позивач знав ще 16.09.2009 року і мав можливість звернутися до суду з позовом, однак не звернувся у встановлений законом строк, у зв'язку з чим порушив строки озернення до суду. З заявою про поновлення строку звернення до суду не звертався. Пропущені строки поновлено не було. Наслідки пропущення строку звернення до суду - не застосовані. В суді не доведено, що наявна заборгованість є саме заборгованістю по страховим внескам до фонду. При винесенні рішення у суду були відсутні підстави для задоволення вимоги на суму 2520грн. отже слід відмовити в задоволенні частини вимог на суму 2520грн. (зарахування витрат за путівки).

В запереченні на апеляційну скаргу представник фонду просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. Вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Посилається на те, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, однак до суду не з'явився; предметом позову є стягнення простроченої заборгованості по коштах фонду, яка виникла в результаті несплати страхових внесків, які були нараховані відповідачем протягом квітня 2010 року. не погодившись з даним позовом, відповідач зазначив, що існуюча заборгованість є фінансовою санкцією, а не страховими внесками, оскільки виникла на підставі рішення про застосування фінансових санкцій № 649, винесеного виконавчою дирекцією 25.09.2009 року, а тому строк позовної давності щодо стягнення цієї заборгованості - минув. Дане твердження є абсурдним, оскільки ст. 27 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (в редакції, що діяла на час звернення до суду) страхувальник зобов'язаний нарахувати і сплатити в установлені строки та в повному обсязі страхові внески до Фонду, вести облік коштів і своєчасно подавати органам Фонду встановлену звітність щодо цих коштів. В силу ст.. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» Фонд має право здійснювати перевірку правильності нарахування і повноти сплати страхових внесків та використання страхових коштів на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання. При перевірці відповідача (акт від 10.08.2009 року № 764 та акт від 16.09.2009 року № 854) було виявлено порушення при нарахуванні допомоги по тимчасовій непрацездатності та Інструкції про порядок забезпечення застрахованих осіб і членів їх сімей путівками на санаторно-курортне лікування, які придбані за рахунок коштів Фонду. За результатами перевірки Фондом були винесені рішення про застосування до страхувальника фінансових санкцій від 25.08.2009 року № 597 та від 25.09.2009 року № 649, згідно яких не прийнято до зарахування витрати по коштах Фонду в сумі 242,85грн. та 2520грн., та застосовано штраф за порушення порядку витрачання страхових коштів в розмірі 121,43грн. та 1260грн. відповідно. Фінансові санкції на загальну суму 4144,28грн. підлягали зарахуванню до бюджету Фонду та відображенню у звіті Ф4-ФСС з ТВП за 9 місяців 2009 року. відповідач не звертався ні до органу Фонду ні до суду про скасування рішень про застосування фінансових санкцій від 25.08.2009 року № 597 та від 25.09.2009 року № 649. Відповідач погасив всю існуючу заборгованість в сумі 4144,28грн. за 9 місяців 2009 року. Однак за 9 місяців 2010 року відповідач має заборгованість по коштах фонду в сумі 3771,60грн., яка пов'язана з несвоєчасною сплатою страхових т внесків в ІІ і ІІІ кварталах 2010 року. Розмір даної заборгованості визначено на підставі розрахунків по коштах фонду , що включає в себе нараховані і утримані внески з початку року в сумі 15405,75грн., заборгованість за фондом 195,93грн., зараховані витрати в сумі 10799,19грн. та перераховані до фонду кошти в сумі 639,03грн. (15405,75грн. - 195,93грн. - 10799,19грн. - 639,03грн. = 3771,60грн.). Таким чином сума простроченої заборгованості яка підлягає стягненню, утворилася станом на 01.10.2010 року не включає в себе фінансові санкції, застосовані до страхувальника в 2009 році, а є заборгованістю по страховим внескам дот фонду, яка виникла в 2010 році. Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 30 ЗУ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» строк давності в разі стягнення страхових внесків, пені, та фінансових санкцій не застосовується.

В судове засідання сторони не з'явилися, про день та час судового розгляду повідомлені належним чином.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням. Згідно поданого страхувальником звіту за 9 місяців 2010 року, станом на 01.10.2010 року відповідач має заборгованість по коштам фонду в сумі 3771,60грн. (а.с. 5), що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 11.11.2010 року (а.с. 6). Вказана заборгованість виникла внаслідок несвоєчасної сплати страхових внесків в ІІ та ІІІ кварталах 2010 року.

Колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що при вирішенні справи судом першої інстанції до даних правовідносин правильно застосовані норми ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».

Колегія суддів апеляційної інстанції відмовляючи в задоволенні апеляційної скарги виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином уповноважені державою органи не можуть на власний розсуд ухилятися від реалізації наданих їм повноважень, але й не мають права виходити за межі, встановлені законодавством.

В силу пп. «а» п.3 ч.1 ст.2 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 року №2240, страхувальником відповідно до цього закону є роботодавець - для осіб, зазначених в ч.1 ст.6 даного закону.

Згідно ч.1 ст.6 вказаного закону, загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах.

В порядку ст.27 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням». страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, вести облік коштів і своєчасно подавати органам Фонду встановлену звітність щодо цих коштів.

Страховими внесками є відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням (п.10 ч.1 ст.2 вказаного закону).

Розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, щорічно за поданням КМУ встановлюється Верховною Радою України відповідно для роботодавців - у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб (з ч.1 ст.21).

Згідно акту Ф4-ФСС з ТВП за 9 місяців 2009 року відповідач відобразив фінансові санкції на загальну суму 4144,28грн. і погасив шляхом перерахування коштів в сумі 364,28грн. та проведенням взаємозаліку в рахунок витрат, проведених страхувальником в серпні-вересні 2009 року на виплату матеріального забезпечення за рахунок кошів Фонду. Згідно графи 17 розділу ІІІ «Розрахунки по коштам загальнообов'язкового державного соціального страхування» звіту Ф4-ФСС з ТВП за 9 місяців 2009 року та річного звіту за 2009 рік, станом на 01.10.2009 року та на 01.01.2010 року заборгованість по коштах фонду у страхувальника відсутня (а. с. 39, 40). Таким чином заборгованість в сумі 3771,60грн. яка підлягає стягненню , не включає в себе фінансові санкції, які застосовуються до страхувальника у 2009 році.

Розмір даної заборгованості визначено на підставі розрахунків по коштах фонду - згідно звіту Ф4-ФСС з ТВП за 9 місяців 2010 року (а.с. 6), заборгованість включає в себе нараховані і утримані внески з початку року в сумі 15405,75грн. (3 розділ, 2 графа); заборгованість за фондом 195,93грн. (3 розділ, 13 графа); зараховані витрати в сумі 10799,19грн. (3 розділ, 14 графа); та перераховані до фонду кошти в сумі 639,03грн. (3 розділ, 15 графа): (15405,75грн. - 195,93грн. - 10799,19грн. - 639,03грн. = 3771,60грн.).

Отже, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що страхувальник зобов'язаний нарахувати та сплатити в установлені строки та в повному обсязі страхові внески до Фонду. Не сплачені в установлений строк кошти вважаються недоїмкою.

Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 30 ЗУ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» строк давності в разі стягнення страхових внесків, пені, та фінансових санкцій не застосовується.

Таким чином Суд першої інстанції не допустив порушення норм матеріального права та процесуального права, а повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм відповідну правову оцінку, правильно встановив характер спірних правовідносин і для їх вирішення правильно застосував норми матеріального права.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п.1 ч. 1 статті 198, статтями 200, 205, 206 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2010 року у справі за позовом Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, від імені якого діє виконавча дирекція, до Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області про стягнення заборгованості - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст.212, ч.5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак