Ухвала суду № 33854788, 18.09.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2013 р. Справа № 27846/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Носа С. П.,

суддів - Дяковича В. П., Рибачука А. І.;

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Дубенської об»єднаної державної податкової інспекції в Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 04 березня 2010 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дубном'ясопродукт» до Дубенської об»єднаної державної податкової інспекції в Рівненській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

09 лютого 2010 року Рівненським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дубном'ясопродукт» до Дубенської об»єднаної державної податкової інспекції в Рівненській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0000032340/0 від 29 січня 2010 року.

В обґрунтування вимог позовної заяви зазначено, що за результатами документальної невиїзної перевірки ТОВ "Дубном'ясопродукт" було винесено податкове повідомлення-рішення форми №0000032340/0, яким з посиланням на ст.ст.1,4 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" №727/98 від 03.07.1998 року, підпункти "а" та "б" пп.4.2.2 ст.4 та пп.17.1.1, пп.17.1.3. ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року визначено суму податкового зобов'язання з єдиного податку з урахуванням штрафних санкцій в розмірі 91405,49 грн. Дане податкове повідомлення-рішення є неправомірним, оскільки в основу такого покладені хибні висновки податкового органу про те, що ТОВ "Дубном'ясопродукт" з метою визначення бази оподаткування єдиним податком повинно було врахувати всі надходження, отримані на розрахунковий рахунок, в тому числі і кошти, отримані від ПП "Теренок" як поворотна фінансова допомога. Дані висновки не ґрунтуються на Законі, і є по своїй суті довільним тлумаченням норми ст.ст.1,4 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" №727/98 від 03.07.1998 року, а відтак винесене на їх основі рішення, є протиправним.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 04 березня 2010 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дубном'ясопродукт» задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення №0000032340/0 від 29 січня 2010 року на загальну суму 91405,49 грн.

Зазначену постанову мотивовано тим, що отримана позивачем за договором сума позики є поворотною фінансовою допомогою, і оскільки за своєю правовою природою поворотна фінансова допомога не може вважатись виручкою від реалізації, то і операція щодо її отримання не є оподатковуваною операцією в розумінні Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" №727/98 від 03.07.1998 року, а відтак, у податкового органу не було права для нараховування податкового зобов'язання та накладення штрафних санкцій.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачем - Дубенською об»єднаною державною податковою інспекцією в Рівненській області, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що позивачем в порушення ст.ст.1,4 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" до виручки від реалізації продукції за 4-й квартал 2007 року не включено суму, фактично отриману позивачем на свій розрахунковий рахунок від МПП «Теренок», в результаті чого занижено суму єдиного податку.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, суд, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої без змін виходячи з наступного.

Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти дише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України кожного зобов'язано сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Дубенською ОДПІ було проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ "Дубном'ясопродукт" з питань підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків МПП "Теренок" за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року. Її результати оформлені актом №9/23/23307579 від 25 січня 2010 року.

На підставі даного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000032340/0 від 29.01.2010 року, згідно якого ТОВ "Дубном'ясопродукт" відповідно до підпунктів "а" та "б" пп.4.2.2 ст.4 та пп.17.1.1, пп.17.1.3. ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року, визначено суму податкового зобов'язання за платежем "єдиний податок" в сумі 91405,49 грн. в т.ч. 60936,99 грн. -за основним платежем та 30468,50 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

З висновків акту перевірки, вбачається порушення позивачем ст.ст.1,4 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" №727/98 від 03.07.1998 року, що призвело до заниження податкового зобов'язання з єдиного податку у IV кварталі 2007 року на суму 60936,99 грн.

Дані висновки апелянта підтверджено господарськими операціями позивача:

- договором позики від 28.11.2007 року, за умовами якого МПП "Теренок", виступивши позикодавцем, передав позичальнику - ТОВ "Дубном'ясопродукт" грошові кошти в сумі 609369,86 грн. на три роки.

- платіжним дорученням №513 від 29.11.207 року на прерахування МПП "Теренок" на розрахунковий рахунок ТОВ "Дубном'ясопродукт" грошових коштів в сумі 609369,86 грн. з призначенням платежу: «за виконані роботи згідно рахунку №45 від 29.11.2007 року без ПДВ».

- письмовим повідомленням МПП "Теренок" про зміну напрямку платежу, згідно з яким в платіжному дорученні №513 від 29.11.207 року призначення платежу слід вважати: «поворотна фінансова допомога».

- повідомленням електронної пошти №835 від 27.12.2007 року, згідно з яким банк платника - ВАТ Державний Ощадбанк України ТВБВ №10017/87 просить банк одержувача - Рівненську філію АТ УІБ в платіжному дорученні №513 від 29.11.207 року -отримувач ТОВ "Дубном'ясопродукт", призначення платежу вважати поворотною фінансовою допомогою.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такою позицією податкового органу з огляду на таке.

Відповідно до ст.3 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" №727/98 від 03.07.1998 року, суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, який перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну з наступних ставок єдиного податку:

- 6 % суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати податку на додану вартість згідно із Законом України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року;

- 10 % суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" №727/98 від 03.07.1998 року (в редакції чинній, на час виникнення спірних правовідносин) (далі, - Указ №727/98) спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.

Цим же Указом визначено, що виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).позареалізаційні надходження - це надходження від операцій, що безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна (включаючи основні засоби, нематеріальні активи, продукцію допоміжного та обслуговуючого виробництва), у тому числі погашення дебіторської заборгованості, заборгованості за позиками, безоплатно одержані кошти, відшкодування матеріальних збитків, внески до статутного капіталу, платежі за надане в лізинг (оренду) майно, роялті, дохід (проценти) від володіння корпоративними правами, повернення невикористаних підзвітних сум, інші надходження.

У разі порушення вимог, установлених ст.1 цього ж Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного періоду (кварталу).

Так з матеріалів справи вбачається, що позивач уклав з МПП "Теренок" договір позики, однак останній в графі «призначення платежу» вказав «за виконані роботи згідно рахунку №45 від 29.11.2007 року без ПДВ», а тому просив зарахувати правильне призначення платежу згідно укладеного договору позики «поворотна фінансова допомога».

Пунктом 5 Порядку складання Розрахунку сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №98 від 28.02.2003 року, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19.03.2003 року за №221/7542 передбачено, що у рядку 4 "Усього виручка від реалізації" відображається загальна сума коштів, отримана на розрахунковий рахунок або (та) в касу суб'єкта малого підприємництва з урахуванням коштів, отриманих від реалізації основних фондів.

Відповідно до п.п.1.22.2 п.1.22 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк, без нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами. Таким чином, поворотна фінансова допомога не може вважатись виручкою від реалізації, оскільки вказані грошові кошти є запозиченими на певний строк та підлягають обов'язковому поверненню, а тому не можуть включатись до складу виручки та відповідно впливати на базу оподаткування єдиним податком. Не може вона вважатися і позареалізаційним доходом, позаяк з переліку позареалізаційних доходів, визначених Порядком ведення Книги обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи, яка застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №477 від 13.10.1998 року (в редакції наказу Державної податкової адміністрації України №554 від 12.10.1999 року), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.10.1999 року за №713/4006, випливає, що до них включаються лише кошти, належні підприємству - платнику єдиного податку, а на поворотну фінансову допомогу право власності до позичальника не переходить, не залежно від того, як сформульовано умови договору, оскільки така фінансова допомога підлягає поверненню

Також суд першої інстанції визнав безпідставними твердження відповідача про те, що суми поворотної фінансової допомоги, отримані позивачем, відносяться до інших доходів підприємства і повинні бути відображені у графі «Позареалізаційні доходи» Книги обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва -юридичної особи, оскільки відповідно п. 5 наказу ДПА України № 477 від 13.10.98 р. «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи та Порядку її ведення»у графі 5 «Позареалізаційні доходи та виручка від іншої реалізації» відображаються суми, фактично отримані суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий (поточний) рахунок та в касу від інших операцій (фінансовий результат від продажу цінних паперів, малоцінних швидкозношуваних предметів, матеріалів, палива, орендна плата, проценти, грошові кошти, отримані у вигляді безповоротної фінансової допомоги, кредиторська заборгованість, щодо якої минув строк позовної давності, а також дивіденди, якщо вони не були оподатковані у джерела виплати відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»), а тому вищезазначеним положенням не передбачено відображення сум поворотної фінансової допомоги, строк повернення якої ще не настав, у графі 5 «Позареалізаційні доходи та виручка від іншої реалізації»Книги обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва -юридичної особи.

Отже в обґрунтування судового рішення суд першої інстанції послався на положення п. 1 та п. 3 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», де зазначено, що суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, яка перейшла на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, сплачує єдиний податок за ставкою 6 або 10 відсотків від суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору і виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

За таких підстав судом першої інстанції зроблений висновок про те, що об'єктом оподаткування єдиним податком є сума виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), якою вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг), тоді як відповідно п. 1.22.2 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами, а тому поворотна фінансова допомога не є доходом платника податків, оскільки передбачено її повернення та не передбачено нарахування будь-яких процентів чи іншої компенсації за користування такими коштами. При цьому такі кошти не є виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та не повинні бути об'єктом оподаткування єдиним податком.

Крім того відповідно до листа Національного банку України № 25-111/1438-7141 від 09 червня 2011 року «про заміну інформації у реквізиті «Призначення платежу», зазначено, що відповідно до пункту 2.29 «Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні» - платник має право в будь-який час до списання платежу з рахунку відкликати з банку, що його обслуговує, платіжні доручення в порядку, визначеному внутрішніми правилами цього банку. Платник може змінити реквізит «Призначення платежу» до списання коштів з його рахунку, оформивши нове платіжне доручення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки поворотна фінансова допомога повинна бути повернута платником єдиного податку в повному обсязі і тому не може бути віднесена до доходів платника єдиного податку. Також Порядком ведення Книги обліку доходів та витрат суб'єкта малого підприємництва -юридичної особи, яка застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, затвердженого наказом ДПА України № 477 від 13.10.98 р. та зареєстрованого в Мінюсті України від 27.10.98 за N 689/3129, не передбачено включення поворотної фінансової допомоги до складу доходів суб'єктів малого підприємництва.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції, зазначає, що доводи апеляційної скарги також не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи та не є підставами для скасування постанови суду першої інстанції, яка прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, оскільки є безпідставними та такими, що не спростовують рішення суду першої інстанції.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та постановив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, а доводи апеляційної скарги її не спростовують.

Керуючись ст. ст. 158-160, 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дубенської об»єднаної державної податкової інспекції в Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 04 березня 2010 року в справі № 2а-498/10/1770 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги суду касаційної інстанції, протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: С. П. Нос

Судді: В. П. Дякович

А. І. Рибачук