Ухвала суду № 33854605, 26.09.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7479/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

26 вересня 2013 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Сорочко Є.О., Межевича М.В.

за участю секретаря Рижкової Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Державного дослідного підприємства Інстуту продовольчих ресурсів Національної академії аграрних наук України до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, Державне дослідне підприємство інституту продовольчих ресурсів Національної академії аграрних наук України, звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання недійсним податкове повідомлення - рішення від 22.02.2013 року № 0001632220, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання зі сплати податку на прибуток в сумі 78 909 грн.; №0001642220, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в сумі 122 216 грн.; № 0000042240, яким позивачу нараховано штрафні санкції за порушення п. 2.8, п. 3.5 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні в сумі 24361,78 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2013 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 22.02.2013 року № 0001632220, № 0001642220, № 0000042240.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, представник Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду залишенню без змін, з наступних підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, співробітниками Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва ДПС було проведено планову виїзну перевірку Державного дослідного підприємства інституту продовольчих ресурсів Національної академії аграрних наук України з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 р. по 30.09.2012 р. За результатами якої складено акт перевірки від 04.02.2013р. №434/22-222-24367290.

В акті перевірки зазначено наступні порушення вимог законодавства: пп.5.2.1 п.5.2 ст.5, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.94р. №374/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» із змінами та доповненнями та пп. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 87909 грн.; пп. 7.4.1 та пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями та п. 198.1, п. 198.3 та 1.198.6 ст. 198. п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 135016 грн.; «г» пп.4.2.9 п.4.2.9 ст.4 .п.7.1 ст.7. п.17.1 ст. І 7. пп."а" п.19.2 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003р. № 889-1V (зі змінами та доповненнями): пп. 164.2.17 п. 164.2 ст.164.4 п. 68.4, п.167.1 ст.167, пп.168.1.2 п.168.1 ст.168. пп.168.4.4 п. 68.4 ст. 168."а" п.176.2 ст. 176 Податкового кодексу України № 2755-УІ від 02.12.10 із змінами та доповненнями), внаслідок чого занижено податок на доходи фізичних осіб на суму 2418,51 грн.; вимог ст. 6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів, інших самохідних машин і механізмів» № 1963-ХП від 11.12.91, зі змінами та доповненнями, які діяли до 01.01.11 р. встановлено: заниження суми податкового зобов'язання, заявленої в розрахунку податку з власників транспортних засобів на 2010 рік. на суму 115.00 грн.; вимог ст.5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів, інших самохідних машин і механізмів» № 1963-ХІІ від 11.12.91 зі змінами та доповненнями, які діяли до 01.01.11 р.: виявлено несвоєчасне подання розрахунку податку з власників транспортних засобів за придбані у 2010 році транспортні засоби; вимог п. 2.8 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні затвердженого Постановою правління НБУ від 15.12.2004р. №637 із змінами та доповненнями.

На підставі висновків акту перевірки Податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення: від 22.02.2013 р. №0001642220, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в сумі 122 216 грн. (+ 122 216 грн. - основний платіж, 46 594 грн. - штрафні (фінансові) санкції); від 22.02.2013 р. №0001632220, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання зі сплати податку на прибуток в сумі 78 909 грн. (+78 909 грн. - основний платіж, 20734,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції) та від 22.02.2013 р. №0000042240, яким позивачу нараховано штрафні санкції за порушення п. 2.8, п. 3.5 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні в сумі 24361,78 грн.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при винесенні оскаржуваних повідомлень-рішень діяв не в межах та не в спосіб, передбачений законом, таким чином позовні вимоги обґрунтовані.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.

Щодо прийняття податкових повідомлень-рішень: від 22.02.2013 р. №0001642220, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в сумі 122 216 грн. (+ 122 216 грн. - основний платіж, 46 594 грн. - штрафні (фінансові) санкції); від 22.02.2013 р. №0001632220, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання зі сплати податку на прибуток в сумі 78 909 грн. (+78 909 грн. - основний платіж, 20734,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції), суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про їх скасування.

Так, з матеріалів справи вбачається, що між Позивачем (Покупець), з одного боку, та ТОВ «Луріс», ТОВ «Тіал Альянс», ТОВ «Техно-Лайф», ТОВ «Декос Альянс», ТОВ «Карбонові Технології», ТОВ «Колмир», АТЗТ «Група «ФОРТО» (Постачальник), з іншого боку, були укладені усні угоди на придбання товарів.

Зобов'язання сторін за Договорами були виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджується рахунками-фактури, видатковими накладними, прибутковими накладними, податковими накладними, банківськими виписками, актами списання матеріальних цінностей, вимогами, картками рахунків, відомостями витрат матеріалів на продукцію, що випускається по заказам, оборотно-сальдовими відомостями та інші документи (оригінали були дослідженні та залучені до матеріалів справи).

Так, з матеріалів справи вбачається, на підтвердження виконання умов договорів перевіряючим надані: з контрагентом TOB «Луріс»: рахунок-фактура TOB «Луріс» № 0903 від 09.03.2011 року; видаткова накладна TOB «Луріс» № 98 від 05.04.2011 року; прибуткова накладна ДДП ІПР НААН України № БК-0000375 від 05.04.2011 року; податкова накладна TOB «Луріс» № 98 від 05.04.2011 року; банківська виписка ПАТ КБ «ПриватБанк» за 04.04.2011 року; вимога № 98 від 29.04.2011 року; акт списання матеріальних цінностей від 31.10.2011 року; акт списання матеріальних цінностей від 30.04.2012 року. Отримані від вказаного контрагента поставки pH електрода в комплекті з кабелем, який використовується в приладі для вимірювання величини pH при виробництві позивачем бактеріальних концентратів. З контрагентом TOB «Тіал Альянс»: рахунок-фактура TOB «Тіал Альянс» № 123 від 20.05.2011 року; видаткова накладна TOB «Тіал Альянс» № ТА-0000721 від 25.05.2011 року; податкова накладна TOB «Тіал Альянс» № 78 від 23.05.2011 року; банківська виписка ПАТ КБ «ПриватБанк» за 23.05.2011 року; картка рахунку 20 місця зберігання 2 (склад механічного цеху: ТМЦ:Лист н/ж 6=19 12Х18Н10Т за 01.10.09 - 30.09.12 ДДП ІПР НААН; відомість витрат матеріалів на продукцію, що випускається по заказу № 45-Бз/22.04.11; відомість витрат матеріалів на продукцію, що випускається по заказу № 53-Бз/23.05.11; відомість витрат матеріалів на продукцію, що випускається по заказу № 54-Бз/23.05.11; картка рахунку 20 місця зберігання 2 (склад механічного цеху: ТМЦ:Лист н/ж 6=20 12Х18Н10Т за 01.10.09 - 30.09.12 ДДП ІПР НААН; відомість витрат матеріалів на продукцію, що випускається по заказу № 53-Бз/23.05.11; відомість витрат матеріалів на продукцію, що випускається по заказу № 60-Бз/02.06.11; картка рахунку 20 місця зберігання 2 (склад механічного цеху: ТМЦ:Круг н/ж 70 40Х18Н2 за 01.10.09 - 30.09.12 ДДП ІПР НААН; відомість витрат матеріалів на продукцію, що випускається по заказу № 54-Бз/23.05.11; відомість витрат матеріалів на продукцію, що випускається по заказу № 63-Бз/06.06.11; відомість витрат матеріалів на продукцію, що випускається по заказу № 13.1-Бз/28.01.11; вимога № 16 від 30.08.2011 року; акт списання матеріалів та МШП від 31.08.2011 року; відомість витрат матеріалів на продукцію, що випускається по заказу № 93-Бз/16.09.11; відомість витрат матеріалів на продукцію, що випускається по заказу № 106-Бз/03.11.11. Поставки на підприємство металів (лист 12х18Н10Е 6=10 та ін., вказаних в накладних), які використовуються в дослідному виробництві механічного цеху, зокрема при виробництві корпусів емульгаторів, фланців вакуумних насосів тощо. З контрагентом TOB «Техно-Лайф»: рахунок TOB «Техно-Лайф» № 2Ц-110812-001 від 12.08.2011 року; видаткова накладна TOB «Техно-Лайф» № 110818-002 від 18.08.2011 року; прибуткова накладна ДДП ІПР НААН України № БК-0000699 від 18.08.2011 року; податкова накладна TOB «Техно-Лайф» № 145 від 15.08.2011 року; банківська виписка ПАТ КБ «ПриватБанк» за 15.08.2011 року; вимога № 164 від 23.08.2011 року. Операція - купівлі електрочайника моделі BERG WKF-815 WHITE/GREEN. З контрагентом TOB «Декос Альянс»: рахунок-фактура TOB «Декос Альянс» № 23 від 02.11.2011 року; видаткова накладна TOB «Декос Альянс» № РН-0002462 від 07.11.2011 року; податкова накладна TOB «Декос Альянс» № 4 від 03.11.2011 року; банківська виписка ПАТ КБ «ПриватБанк» за 03.11.2011 року; картка рахунку 20 місця зберігання 2 (склад механічного цеху: ТМЦ:Круг н/ж 140 12Х18Н10Т за 01.10.09-30.09.12 ДДП ІПР НААН; відомість витрат матеріалів на продукцію, що випускається по заказу № 99-Бз/17.10.11; відомість витрат матеріалів на продукцію, що випускається по заказу № 109-Бз/21.11.11; рахунок-фактура TOB «Декос Альянс» № 43 від 07.11.2011 року; видаткова накладна TOB «Декос Альянс» № РН-0002512 від 07.11.2011 року; податкова накладна TOB «Декос Альянс» № 13 від 07.11.2011 року; банківська виписка ПАТ КБ «ПриватБанк» за 08.11.2011 року; картка рахунку 20 місця зберігання 2 (склад механічного цеху: ТМЦ:Круг н/ж 105 12Х18Н10Т за 01.10.09 - 30.09.12 ДДП ІПР НААН; відомість витрат матеріалів на продукцію, що випускається по заказу № Ј0.6-Бз/03.11.11; відомість витрат матеріалів на продукцію, що випускається по заказу № 109-Бз/21.11.11; відомість витрат матеріалів на продукцію, що випускається по заказу № 13-Бз/08.02.12; відомість витрат матеріалів на продукцію, що випускається по заказу № 18-Бз/17.02.12. відомість витрат матеріалів на продукцію, що випускається по заказу № 29-Бз/29.03.12. Поставки на підприємство металів (круг Ф=Т40 12х18Н10Т та ін., вказаних в накладних), які використовується в дослідному виробництві механічного цеху, зокрема при виробництві корпусів емульгаторів, фланців вакуумних насосів тощо. З контрагентом TOB «Карбонові Технології»: рахунок-фактура TOB «Карбонові Технології» № 15/11 від 15.11.2011 року; видаткова накладна TOB «Карбонові Технології» № 111601 від 30.11.2011 року; податкова накладна TOB «Карбонові Технології» № 111601 від 16.11.2011 року; прибуткова накладна ДДП ІПР НААН України № БК-0000978 від 30.11.2011 року; банківська виписка ПАТ КБ «ПриватБанк» за 16.11.2011 року; оборотно-сальдова відомість по рахунку 22 місця зберігання ТМЦ: Рукавички прогумовані Фрекен Бок за 30.11.11. - 30.12.11. ДДП ІПР НААН; оборотно-сальдова відомість по рахунку 22 місця зберігання ТМЦ: Рукавички прогумовані Фрекен Бок за 01.01.12. - 29.02.12. ДДП ІПР НААН; рахунок-фактура TOB «Карбонові Технології» № 23/11-5 від 23.11.2011 року; видаткова накладна TOB «Карбонові Технології» № 112401 від 30.11.2011 року; податкова накладна TOB «Карбонові Технології» № 112401 від 24.11.2011 року; прибуткова накладна ДДП ІПР НААН України № БК-0000979 від 30.11.2011 року; банківська виписка ПАТ КБ «ПриватБанк» за 24.11.2011 року; оборотно-сальдова відомість по рахунку 20 місця зберігання ТМЦ: Пакети-струна 14x15 см за 30.11.11.-30.09.12 ДДП ІПР НААН; оборотно-сальдова відомість по рахунку 20 місця зберігання ТМЦ: Пакет-струна 20x30 см за 30.11.11. - 31.01.12 ДДП ІПР НААН; оборотно-сальдова відомість по рахунку 20 місця зберігання ТМЦ: Пакет-струна 25x35 см за 30.11.11. - 29.02.12 ДДП ІПР НААН та ін. Поставки на підприємство товарів для виробничих потреб (рукавички прогумовані Фрекен Бок, пакет-струна 14*15, мило господарче та ін., вказаних в накладних). З контрагентом АТЗТ «Група Форто»: договір на поставку самонаклеювальної етикетки № 5/2011 від 05.01.2011; рахунок-фактура АТЗТ «Група Форто» № СФ-0000061 від 20.01.2011 року; видаткова накладна АТЗТ «Група Форто» № РН-0000066 від 25.01.2011 року; податкова накладна АТЗТ «Група Форто» № 64 від 24.01.2010 року; прибуткова накладна ДДП ІПР НААН України № БК-0000071 від 25.01.2011 року; банківська виписка ПАТ КБ «ПриватБанк» за 24.01.2011 року; відомість оприбуткування та витрат на виробництво етикеток отриманих від АТЗТ «Група Форто» за період з 01.10.2009 по 30.09.2012 року; витяги зі звіту про списання матеріалів, використаних для виготовлення готової продукції в частині списання етикеток, отриманих від постачальника АТЗТ «Група Форто» матеріально-відповідальної особи ОСОБА_2 за листопад 2009 року, січень 2010 - травень 2011 року та ін. З контрагентом TOB «Колмир»: договір на поставку самонаклеювальної етикетки № 8/2011 від 17.02.2011 року рахунок-фактура TOB «Колмир» № СФ-0000502 від 03.06.2011 року; видаткова накладна TOB «Колмир» № РН-0001958 від 15.06.2011 року; податкова накладна TOB «Колмир» № 1958 від 15.06.2011 року; прибуткова накладна ДДП ІПР НААН України № БК-0000575 від 15.06.2011 року; банківська виписка ПАТ КБ «ПриватБанк» за 14.06.2011 року; відомість оприбуткування та витрат на виробництво етикеток отриманих від TOB «Колмир» за період з 01.10.2009 по 30.09.2012 року; витяги зі звіту про списання матеріалів, використаних для виготовлення готової продукції в частині списання етикеток, отриманих від постачальника TOB «Колмир» матеріально-відповідальної особи ОСОБА_2 за червень 2011 р. - лютий 2012 року та ін. Поставки самонаклеювальних етикеток контрагентами АТЗТ «Група Форто», TOB «Колмир», які доставлялись на підприємство їх представниками та використовуються для маркування бактеріальних концентратів.

Таким чином, вказані документів в повній мірі підтверджують товарність оскаржуваних угод по названим контрагентам.

Так, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказані первинні документи обліку в повній мірі підтверджують товарність угод між позивачем та його контрагента, зокрема, підтверджують можливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу та місця, присутність необхідних умов для досягнення результатів у власній господарській діяльності, здійснення операцій з тими товарами, що використовується позивачем у власній господарській діяльності, облікований для цілей безпосередньо пов'язаних з діяльністю позивача.

З аналізу вищезазначених норм закону та матеріалів справи, суд першої інстанції прийшов до обгрцнтованого висновку, що Позивачем надано суду переконливі докази того, що вищезазначені договори були укладено з метою настання реальних обставин, а тому висновки викладені в Акті перевірки є помилковими та викладеними з порушенням норм податкового права.

Крім того, Суд звертає увагу, що в матеріалах справи містяться докази використання отриманої продукції Позивачем в своїй господарській діяльності.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Рішення Європейського Суду з прав людини згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» мають в Україні значення джерела права. Більше того, частина 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України вимагає врахування практики Європейського Суду з прав людини при вирішенні справ.

Доводи та висновки відповідача викладені у акті перевірки щодо нереальності господарських операцій позивача з контрагентами є такими, що ґрунтуються на припущеннях податкового органу та не підтверджені відповідними доказами, так як судом першої інстанції встановлено, що факт здійснення господарських операцій позивача із контрагентом підтверджений наданими позивачем під час перевірки первинними документами.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем доведена товарність угод з його контрагентами, а тому податкові повідомлення-рішення від 22.02.2013 р. №0001642220, №0001632220 підлягають скасуванню.

Щодо порушення вимог п. 2.8, п. 3.5 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні затвердженого Постановою правління НБУ від 15.12.2004р. №637 із змінами та доповненнями та податкового повідомлення-рішення від 22.02.2013 року № 0000042240 про сплату штрафних (фінансових) санкцій 24361,78 грн. відповідно підпункту 54.3.3 пункту 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, абз. 2 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995р. №436/95 із змінами та доповненнями, суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Так, судом першої інстанції встановлено, що кошти, зазначені у видаткових відомостях (відомостях на виплату грошей) від 29.10.2010р. №БК-0000024 (5658, 31 грн.) та від 30.11.2011 р. №БК-0000054 (662,32 грн.), були отримані Позивачем в банку для виплат, пов'язаних з оплатою праці 29.10.2010 р та 30.11.2011р. відповідно, що підтверджується копіями прибуткового касового ордеру № 119 від 29.10.2010 р., грошового чеку № ЛА 0076532 від 29.10.2010 р., прибуткового касового ордеру № 95 від 30.11.2011 р. та грошового чеку № ЛЄ 0134627 від 30.11.2011 р. (копії містяться в матеріалах справи).

Позивач зазначає, що вище зазначені кошти фактично були видані працівникам підприємства ОСОБА_3 (видаткова відомість від 29.10.2010 №БК-0000024 на 5658, 31 грн.) та ОСОБА_4 (видаткова відомість від 30.11.2011 №БК-0000054 на 662,32 грн.), які помилково не поставили свої підписи у вказаних видаткових відомостях.

Вищезазначені обставини підтверджуються витягами з касової книги Позивача від 29.10.2010 р. та від 30.11.2011 р. (копія міститься в матеріалах справи).

Також Позивач зазначає, що 17.02.2010 р., 27.04.2012 р., 14.09.2012 р. відповідні суми готівки були видані працівникам підприємства ОСОБА_5 та ОСОБА_6 для закупівлі господарських товарів на потреби, пов'язані з діяльністю підприємства, згідно з видатковими касовими ордерами: від 17.02.2010 №20, від 27.04.2012 №28, від 14.09.2012 №60.

В матеріалах справи містяться докази використання коштів, а саме: звітом ОСОБА_5 про використання коштів, наданих на відрядженню або під звіт № БК-0000022 від 18.02.2010 р.; прибутковим касовим ордером № 17 від 18.02.2010 р.; витягом з касової книги від 17.02.2010 р.; витягом з касової книги від 18.02.2010 р.; звітом ОСОБА_5 про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт № БК-0000038 від 25.04.2012 р.; прибутковим касовим ордером № 21 від 28.04.2012 р.; витягом з касової книги від 27.04.2012 р.; витягом з касової книги від 28.04.2012 р.; прибутковим касовим ордером № 48 від 17.09.2012 р.; витягом з касової книги від 14.09.2012 р.; витягом з касової книги від 17.09.2012 р., копії яких додаються.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що при оцінці питання дотримання позивачем порядку ведення касових операцій визначальне значення має встановлення факту видачі або отримання (повернення) готівкових коштів, а не тільки правильність складання відповідних звітних документів.

З аналізу матеріалів справи та норм законів, суд першої інстанції прийшов обґрунтованого висновку, що відсутність підписів посадових осіб Товариства на ордерах не дозволяє не врахувати ці документи як докази оформлення видачі готівки з каси за умови доведеності факту такої видачі.

Відносно видаткового касового ордера від 17.02.2010 р. №20 та видаткових відомостей від 29.10.2010 р. №БК-0000024, від 30.11.2011 р. №БК-0000054, Суд зазначає наступне. З огляду на дату прийняття оспорюваного рішення про притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу (17.02.2010 р., 29.10.2010 р., 30.11.2011 р.) застосування штрафних санкцій за перевищення ліміту залишків готівки у касі підприємства за 17.02.2010 р., 29.10.2010 р., 30.11.2011 р. відбулося поза межами зазначеного строку, що виключає законність накладення цього штрафу у відповідній сумі.

За своєю правовою природою штрафна санкція за порушення правил здійснення касових операцій є адміністративно-господарською санкцією, оскільки є заходом майнового характеру, який застосовується органом державної влади за порушення суб'єктом господарювання встановлених законодавчим актом правил здійснення господарської діяльності та спрямований на припинення правопорушення і ліквідації його наслідків, тобто підпадає під критерії визначення адміністративно-господарської санкції, наведені у статті 238 Господарського кодексу України.

А відтак стягнення зазначеного штрафу є, по суті, притягненням суб'єкта господарювання до відповідальності за вчинене правопорушення в сфері господарської діяльності, що є можливим лише в межах строків, встановлених статтею 250 зазначеного Кодексу, тобто не пізніше шести місяців з дня виявлення порушення і не пізніше року з дня його вчинення.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про скасування повідомлення-рішення від 22.02.2013 р. № 0000042240.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Разом з тим, в порушення ст.. 71 КАС України відповідачем ні в суду першої інстанції ні в суді апеляційної інстанції не надано доказів правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на вищезазначене апеляційна інстанція приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позов.

При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі, тобто з 01 жовтня 2013 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В.Земляна

Судді: Є.О. Сорочко

М.В. Межевич

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Сорочко Є.О.

Межевич М.В.