Ухвала суду № 33853520, 01.10.2013, Апеляційний суд Сумської області

Справа №592/7492/13 Головуючий у суді у 1 інстанції - Номер провадження 22-ц/788/2070/13 Суддя-доповідач - Таран С. А. Категорія - 57

УХВАЛА

і м е н е м У к р а ї н и

01 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Таран С. А.,

суддів - Левченко Т. А., Хвостика С. Г.,

за участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2

на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 13 серпня 2013 року

в справі за скаргою ОСОБА_2

про визнання протиправною бездіяльність відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції та рішення державного виконавця,-

в с т а н о в и л а :

У серпня 2013 року ОСОБА_2 звернулась до Ковпаківського районного суду м. Суми зі скаргою про визнання противоправною бездіяльність відділу ДВС Сумського міського управління юстиції щодо ненадання відповіді на її заяву від 03.07. 2012 року та скасувати постанову державного виконавця Мукореза О.Л. від 08.05. 2013 .

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 13 серпня 2013 року в задоволенні скарги ОСОБА_2 про визнання протиправної бездіяльності відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції щодо не надання їй відповіді на її заяву від 03 липня 2012 року відповідно до вимог закону України «Про звернення громадян», а також скасування постанови державного виконавця Мукореза Л.О., від 08 травня 2013 року про звернення стягнення на її заробітну плату, відмовлено за необґрунтованістю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, зазначено, що оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам закону.

Суд першої інстанції не надав правової оцінки тому, що відповідно до п.3.7.1 Інструкції постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю на наступний день після завершення строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення, тобто 27 квітня 2012 року. отже всі терміни для стягнення збору сплинули.

Суд першої інстанції ухилився від надання правової оцінки тому, що на її заяву від 03 липня 2012 року відповіді не надано, що є порушенням вимог ст. 20 ЗУ «Про звернення громадян».

А також не перевірено належним чином її доводи щодо недотримання відповідачами вимог норм права при вчиненні виконавчих дій державними виконавцями Соіною А.А., потім Мукорезом Л.О.; що на її думку свідчить про нездійснення всіх необхідних законних дій для примусового виконання, що є безумовною підставою для скасування постанови Мукореза Л.О.

Апелянт вважає, що при винесенні державним виконавцем Мукорезом Л.О. постанови про звернення стягнення на заробітну плату порушено принцип верховенства права.

Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 13 серпня 2013 року у даній справі, та прийняти нове рішення, яким задовольнити її скаргу.

Вислухавши апелянта, державного виконавця Мукореза О.Л. , який діяв від саме особисто та від Відділу Державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено і з матеріалів справи вбачається, що рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 26.07.2011 року з ОСОБА_2на користь держави був стягнутий судовий збір у розмірі 2250 грн.

Ухвалою колегії суддів з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Сумської області від 20.09.2011 року вказане рішення суду першої інстанції було залишене без змін.

На виконання рішення суду, Ковпаківським районним судом м. Суми - 11.10.2011 року був виданий виконавчий лист.

20.04.2012 року від стягувача (ДПІ) до відділу ДВС надійшла заява про примусове виконання вказаного рішення суду.

20.04.2012 року державним виконавцем Соіною А.А. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження і боржниці ОСОБА_2 був наданий семиденний строк для добровільного виконання рішення суду.

Вказана постанова про відкриття виконавчого провадження була направлена поштою рекомендованим листом на ім'я боржниці ОСОБА_2

30.06.2012 року конверт ДВС був вручений співробітником пошти сусідці боржниці, що підтверджується поштовим повідомленням.

01.07.2012 року боржниця ОСОБА_2 отримала від своєї сусідки вказану постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 20.04.2012 року, про що вона зазначила у абзаці першому своєї заяви на ім'я державного виконавця Соіної А.А., хоча в судовому засіданні боржниця суду пояснила що взагалі не отримувала постанови про відкриття виконавчого провадження.

У визначений семиденний строк з моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження, боржниця у добровільному порядку рішення суду так і не виконала і не виконала його на час розгляду її скарги.

03.07.2012 року боржниця подала до відділу ДВС на ім'я державного виконавця Соіної А.А. заяву в якій просила зупинити виконавче провадження відповідно до ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» до тих пір поки вона отримає стягнуту на її користь за рішенням суду суму середнього заробітку при поновленні її на роботі.

Державним виконавцем виконавче провадження зупинене не було, оскільки у відповідності з вимогами ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» це не є обов'язковою підставою для його зупинення.

Правильно встановивши вказані обставини , суд першої інстанції , на думку колегії суддів обґрунтовано прийшов до висновку щодо відмови в задоволенні скарги .

Відповідно до ст. 383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи , які залучаються до проведення виконавчих дій , мають право звернутися до суду із скаргою , якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Законом України «Про виконавче провадження» не передбачений обов'язок державного виконавця у разі надходження до нього заяви боржника про зупинення виконавчого провадження за вище зазначених обставин виносити постанову про відмову в задоволенні такої заяви.

Також вимога ОСОБА_2 визнати незаконною бездіяльність відділу ДВС щодо не надання їй відповіді на її заяву від 03.07.2012 року відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян» є безпідставною, оскільки заяву від 03.07.2012 року боржниця ОСОБА_2 подавала не на підставі Закону «Про звернення громадян», а подавала її на підставі ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» про зупинення виконавчого провадження. ОСОБА_2 не зверталася з заявою про надання відповіді про рух виконавчих дій державного виконавця , а з заявою про зупинення виконавчого провадження ( а.с. 26) .

Крім того, відповідно до статті 4 Закону України « Про державну виконавчу службу « державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених Іменем України так рішень інших органів, виконання яких покладено на державну виконавчу службу , у порядку , передбаченому законом. Відповідно до вимог цього Закону та Закону « Про виконавче провадження» державний виконавець є самостійною процесуальною особою. Винесення постанов про зупинення виконавчого провадження є його процесуальним правом , а не обов'язком.

Суд першої інстанції зазначив, що твердження скаржниці, що законом встановлений шестимісячний строк проведення виконавчих дій і оскільки дана постанова була винесена більш ніж через рік після відкриття виконавчого провадження, то вона не підлягає виконанню і незаконна, є безпідставними, оскільки навіть у випадку не проведення виконавчих дій протягом визначеного ч.2 ст.30 Закону України «Про виконавче провадження» шестимісячного строку, постанова державного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату боржника винесена після спливу цього строку скасуванню з цієї підстави не підлягає.

Такі висновки суду відповідають, на думку колегії суддів, вимогам Цивільно-процесуального Кодексу України.

Крім того , ОСОБА_2 не оскаржує постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору від 18.07. 2012 року ( а.с. 27) та про стягнення витрат на проведення виконавчих дій від 07.05. 2013 року ( а.с. 29), а фактично оскаржує лише постанову про звернення стягнення сум судового збору та вказаних виплат з її заробітної плати.

За таких обставин ухвала суду прийнята з дотриманням норм матеріального права, є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування чи зміни колегією суддів не вбачається.

Керуючись ст.303, п.1 ч.2 ст.307, ст.ст.312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

В задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 відмовити.

Ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 13 серпня 2013 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -