Рішення № 33853509, 01.10.2013, Апеляційний суд Сумської області

Справа №591/4529/13-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Бурда Богдан ВячеславовичНомер провадження 22-ц/788/2065/13 Суддя-доповідач - Таран С. А. Категорія - 57

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Таран С. А.,

суддів - Левченко Т. А., Хвостика С. Г.,

з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 21 серпня 2013 року

в справі за позовом ОСОБА_3 до Сумської міської ради, третя особа - Управління містобудування та земельних відносин Сумської міської ради

про визнання частково недійсними рішень Сумської міської ради,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 21 серпня 2013 року відмовлено у задоволенні позову за необґрунтованістю вимог.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 зазначено, що вказане рішення є незаконним та необґрунтованим в наслідок невідповідності зроблених судом висновків обставинам справи, порушенням норм матеріального права.

Апелянт звертає увагу, що судом першої інстанції невірно застосовано до спірних правовідносин положення ст.ст. 19,20 ЗК України, ст.ст. 17,18,24 ЗУ «Про регулювання містобудівної документації», п.4 Перехідних положень ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» внаслідок чого зроблено невірні висновки та безпідставно відмовлено в позові. Також зазначено, що відповідно до висновку містобудівним обґрунтуванням була надана рекомендація на зміну цільового призначення по АДРЕСА_1.

Містобудівне обґрунтування було погоджене начальником Управління архітектури та містобудування та затверджене рішенням Сумської міської ради.

29.04.2009 року відповідач прийняв рішення №2596-МР «Про зміну цільового призначення земель» і визначив цільове призначення земельної ділянки, що була надана йому у власність та відніс її відповідно до ст. 19 ЗК України до категорії земель житлової та громадської забудови.

Вказано, що відповідно до п.4 Перехідних положень ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» проекти забудови території, розподілу територій, містобудівних обґрунтувань з відповідними умовами та обмеженнями забудови земельної ділянки враховуються під час розроблення, внесення змін та оновлення містобудівної документації на місцевому рівні.

Просить суд скасувати рішення суду першої інстанції від 21 серпня 2013 року по даній справі та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги, а саме: визнати недійсним рішення Сумської міської ради №1943-МР від 19.12.2012 року «Про затвердження містобудівної документації «Проект внесення змін до генерального плану міста Суми» та внесення змін до генерального плану міста Суми, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 16.10.2002 року №139-МР» в частині віднесення належної ОСОБА_3 на праві власності земельної ділянки площею 0,09 га. по АДРЕСА_1 до території зелених насаджень.Визнати недійсним рішення Сумської міської ради №2180-МР від 06.03.2013 «Про затвердження містобудівної документації «План зонування території міста Суми» в частині віднесення належної ОСОБА_3, на праві власності земельної ділянки площею 0,09 га. по АДРЕСА_1 до території зелених насаджень.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, представника апелянта, представника відповідача та третьої особи, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що обраний позивачем спосіб захисту не ґрунтується на законі. Суд керувався положеннями спеціальної норми, яка регулює особливості регулювання земельних відносин при здійсненні містобудівної діяльності - ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», - зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій. Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства. Зміна функціонального призначення території, на якій розташована належна на праві приватної власності позивачеві земельна ділянка, жодним чином не обмежує права позивача на використання наданої йому земельної ділянки за її цільовим призначенням , оскільки така зміна функціонального призначення територій відбулася після набуття позивачем права власності на землю.

На думку колегії суддів, такий висновком суду зроблений без урахуванням матеріалів справи та діючого законодавства .

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що Рішенням Сумської міської ради № 2612-МР від 29.04.2009 р. «Про передачу у власність, оренду земельних ділянок громадянам» позивачу було надано у власність земельну ділянку площею 0,09 га по АДРЕСА_1 Рішенням Сумської міської ради № 3002-МР від 23.09.2009 р. було виправлено описку в вищезазначеному рішенні - назву АДРЕСА_1 змінено на АДРЕСА_1. На підставі зазначених рішень позивач став власником земельної ділянки площею 0,09 га, розташованої у АДРЕСА_1, з цільовим призначенням землі «будівництво та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд» та отримав Державний акт на право власності на земельну ділянку ЯИ № 174834. Відповідно до державного акту цільове призначення земельної ділянки визначене для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд ( а. с. 15).

Для отримання вказаного державного акту на землю, позивачем були виконані наступні дії Позивач звернувся до Сумської міської ради з заявою на отримання у власність земельної ділянки для будівництва житлового будинку.

Рішенням Сумської міської ради від 29.10.2008 р. №1977-МР було затверджено містобудівне обґрунтування «Садибна житлова забудова по АДРЕСА_1» (а.с.122)

Зазначене містобудівне обґрунтування було погоджене в тому числі і Управлінням архітектури та містобудування Сумської міської ради, що підтверджується аркушем погодження управління архітектури та містобудування від 27.05.08 р.

02.06.08 р. за № 386/01-17 начальником Управління архітектури та містобудування було надано висновок щодо відповідності містобудівного обґрунтування містобудівним нормам і правилам з посиланням на генеральний план м. Суми, затверджений 16.10.02 р., з зазначенням відсутності необхідності зміни цільового та функціонального використання та за умови внесення змін до генерального плану.( а.с. 116- 121)

Відповідно до висновку містобудівним обґрунтуванням була надана рекомендація на зміну цільового призначення території з зелених насаджень загального користування на садибну житлову забудову по АДРЕСА_1.

Містобудівне обґрунтування було погоджене начальником Управління архітектури та містобудування та затверджене рішенням Сумської міської ради.

Згідно з рішенням Сумської міської ради № 1942-МР . «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки « позивач отримав дозвіл на розробку проекту землеустрою. ( а.с. 102)

Позивачем було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. 30.12.08 р. проект був погоджений Управлінням архітектури та містобудування. (а . с.108).

23.03.2009 р. зазначений проект був погоджений Управлінням Держкомзему у м. Суми. При цьому Управління Держкомзему у м. Суми визначило код використання земельної ділянки як землі населених пунктів для індивідуального житлового будівництва та зазначило про необхідність внесення змін до генерального плану м. Суми.

Проект відведення також був погоджений Сумською міською санітарно-епідеміологічною станцією, Управлінням південно-східного регіонального відділу охорони навколишнього природного середовища в Сумській області, Сумським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та 02.04.09 р. отримав позитивний висновок державної експертизи землевпорядної документації.

Рішенням Сумської міської ради № 2596-МР від 29.04.2009 р. «Про зміну цільового призначення земель» було змінено цільове призначення земельних ділянок загальною площею 0,9 га (нелісові землі, які не використовуються для потреб лісового господарства), що знаходились в запасі земель Сумської міської ради за адресами в районі АДРЕСА_1 (площею 0,5 га) та віднесено їх до категорії земель житлової та громадської забудови (а. с. 65).

На підставі проекту відведення рішенням Сумської міської ради № 2612-МР від 29.04.2009р. «Про передачу у власність, оренду земельних ділянок громадянам» ОСОБА_3 було надано у власність земельну ділянку площею 0,09 га по АДРЕСА_1 ( з врахуванням виправлень відповідно до рішень Сумської міської ради № 3002-МР від 23.09.2009 р. про виправлення описки та рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 22.12.09 р. № 749.

Таким чином позивач здійснив всі необхідні дії та отримав у власність земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Також встановлено, що рішенням Сумської міської ради № 1943-МР від 19.12.2012 р. «Про затвердження містобудівної документації «Проект внесення змін до генерального плану міста Суми» та внесення змін до генерального плану міста Суми, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 16.10.2002 № 139-МР» та рішенням Сумської міської ради № 2180-МР від 06.03.2013 р. «Про затвердження містобудівної документації «План зонування території міста Суми» територія м. Суми на якій розташована належна позивачу на праві власності земельна ділянка віднесена до території зелених насаджень.

З метою будівництва на належній йому на праві власності земельній ділянці житлового будинку, позивач звернувся до Управління архітектури та містобудування, але 27.03.2013 року йому було повідомлено про відмову у видачі будівельного паспорту з посилання на те, що земельна ділянка знаходиться в зоні зелених насаджень. Відповідно до державного акту цільове призначення земельної ділянки визначене для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд ( а. с. 16-17)

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача та третьої особи, пояснив , що з метою виконання рішення Сумської міської ради від 29.04. 2009 № 2596-МР «Про зміну цільового призначення земель» управлінням було передано розробнику містобудівне обґрунтування «Садибна житлова забудова по АДРЕСА_1», що було затверджено рішенням Сумської міської ради від 21.10.2008 № 1977- МР.

Дані зміни стосувались визначення території, на якій розміщувались земельні ділянки по АДРЕСА_1, що пропонувались до відведення, згідно функціонального зонування, із озеленених територій загального користування на території житлової забудови.

Остаточне рішення щодо віднесення території на якій розміщено земельна ділянка позивача до територій зелених насаджень загального користування (згідно Проекту внесення змін) та рекреаційної зони озеленених територій загального користування Р-3 (згідно Зонінгу) було прийнято розробником - Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст "Діпромісто" імені Ю.М. Білоконя, а відповідач та третя особа не мають можливості впливати на рішення розробника, а тому земельна ділянка позивача відповідно до генерального плану та плану зонування знаходиться в функціональній зоні зелених насаджень.

На думку колегії суддів, дані пояснення не спростовують позовні вимоги позивача.

Представником позивача не було надано доказів підтверджуючих направлення розробнику документів, підтверджуючих направлення документів саме про зміну цільового призначення землі, наданої позивачу, ( рішення Сумської міської ради від 29 квітня 2009 року, від 29 жовтня 2008 року з додатками ).

Крім того, як вбачається з постанови Зарічного районного суду м. Суми від 14 березня 2011 року рішенням Сумської міської ради № 4310-МР від 22.09. 2010року « Про розгляд протесту прокурора м. Суми від 16.08. 2010року № 107/3111 на рішення Сумської міської ради № 1977 від 29. 10.08 року було задоволено протест в.о. прокурора м. Суми від 16.08. 2010 року та скасовано п. 2 до рішення Сумської міської Ради № 1977-МР від 29.10. 2008 року « Про затвердження містобудівних обґрунтувань щодо садибної житлової забудови по АДРЕСА_1 загальною площею 0,9000.

Вказаною постановою суду визнано протиправним та скасовано рішення Сумської міської Ради № 4310 від 22.09. 2010року. Постановою Харківського адміністративного суду від 21.07. 2011 року апеляційна скарга відповідача відхилена , а постанова суду першої інстанції залишена без змін.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено , що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» ( далі - Закон ), управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється органами державної влади, Верховною Радою України, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, та органами місцевого самоврядування.

Згідно ч. 2 ст. 2 Закону, інструментом державного регулювання планування територій є містобудівна документація.

Статтею 8 цього ж Закону передбачено , що рішення з питань планування та забудови територій приймаються в тому числі міськими радами та їх виконавчими органами в межах визначених законом повноважень.

Планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них (ст. 16 закону).

Згідно ст. 17 Закону, генеральний план населеного пункту розробляється за рішенням відповідної ради та нею ж і затверджується.

П. 5 даної норми Закону передбачено, що виконавчі органи міських рад є замовниками, організовують розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної ради.

Посилання представника відповідача та третьої особи на те, що Сумська міська рада та Управління архітектури та містобудування як виконавчий орган ради не впливають на розробку та затвердження містобудівної документації, на думку колегії саме той особою, яка приймає рішення як про розробку, так і про затвердження і внесення змін до містобудівної документації ( п.10 ст.17 Закону)

Наявність у Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст "Діпромісто" імені Ю.М. Білоконя будь-яких повноважень щодо врахування або неврахування в проектах містобудівної документації існуючих державних актів про право власності на земельні ділянки фізичних осіб відповідачем та третьою особою не підтверджена, доказів з цього приводу суду не надано.

Статтею 19 Земельного кодексу України передбачено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустро або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України (стаття 20 Земельного кодексу України).

Відповідач рішенням №2596-МР від 29.04.2009 р. «Про зміну цільового призначення земель» визначив цільове призначення земельної ділянки, що була надана у власність ОСОБА_3 та відніс її, відповідно до ст. 19 ЗК України, до категорії земель житлової та громадської забудови.

При цьому, відповідач у відповідності до свого ж рішення № 1977-МР від 21.10.2008 р. про затвердження містобудівних обґрунтувань, повинен був внести зміни до містобудівної документації генерального плану м. Суми та змінити функціональне призначення території з зони зелених насаджень на житлову забудову в межах категорії земель з цільовим призначенням землі житлової та громадської забудови відповідно до п. б) ст.19 ЗК України.

Зазначене рішення було прийнято відповідачем, в тому числі, і на підставі позитивного висновку Управління архітектури та містобудування.

Відповідно до п.1 ст. 17 Закону, генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.

Статтею 18 Закону, план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації. Зонування території здійснюється з дотриманням

таких вимог: урахування попередніх рішень щодо планування і забудови території, відображення існуючої забудови територій та інше.

Згідно п. 4 Перехідних положень вищевказаного Закону, проекти забудови територій, розподілу територій, містобудівні обґрунтування з відповідними умовами та обмеженнями забудови земельних ділянок, будівельні паспорти, документи на введення об'єктів в експлуатацію та їх сертифікацію, розроблені та/або оформлені до набрання чинності цим Законом, можуть бути затверджені та використані після набрання чинності цим Законом. Положення затверджених відповідно до цього пункту проектів забудови територій, розподілу територій, містобудівних обґрунтувань з відповідними умовами та обмеженнями забудови земельної ділянки враховуються під час розроблення, внесення змін та оновлення містобудівної документації на місцевому рівні.

Аналізуючи вище приведені обставини та докази , колегія суддів вважає , що відповідачем хоч і не було змінено цільове призначення наданої у власність позивача земельної ділянки, однак в порушення вимог ст.ст. 17-18 та п. 4 Перехідних положень Закону, при затвердженні генерального плану м. Суми та плану зонування Сумською міською радою не були враховані власні рішення № 2596-МР від 29.04.2009 р. «Про зміну цільового призначення земель», рішення № 1977-МР від 21.10.2008 р. про затвердження містобудівних обґрунтувань, рішення № 2612-МР від 29.04.2009 р. про передачу у власність позивачу земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва жилого будинку, що призвело до не відображення в містобудівній документації існуючого стану земельної ділянки з врахуванням всіх рішень стосовно даної території.

Відповідно до статті 24 Закону зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками.

Порядок видачі та форма будівельного паспорту встановлена наказом міністерства регіонального розвитку та житлово-комунального господарства України №103 від 05.07.2011 року.

Згідно статті 27 Закону, забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки.

Згідно з п. 2.4 зазначеного Порядку… підставою для відмови органом архітектури та містобудування у видачі будівельного паспорта є невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації.

Внаслідок неврахування Сумською міською радою при затвердженні генерального плану м. Суми раніше прийнятих власних рішень, при тому, що земельна ділянка, що була надана ОСОБА_3 саме для будівництва житлового будинку, а згідно генерального плану зазначена ділянка залишилася функціонально як зона зелених насаджень, то це унеможливлює отримання позивачем будівельного паспорта та позбавляє його права користування земельною ділянкою згідно з її цільовим призначенням.

Аналізуючи законність рішення Сумської міської Ради №1943-МР від 19.12.2012 р. «Про затвердження містобудівної документації «Проект внесення змін до генерального плану міста Суми» та внесення змін до генерального плану міста Суми, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 16.10.2002 № 139-МР» та рішенню № 2180-МР від 06.03.2013 р. «Про затвердження містобудівної документації «План зонування території міста Суми» колегія суддів вважає, що зазначені рішення призводять до фактичного скасування відповідачем свого власного рішення № 2612-МР від 29.04.2009 р. про надання позивачу земельної ділянку власність для будівництва жилого будинку, постільки позивач не може фактично реалізувати своє право на забудову даної земельної ділянки, чим порушуються й2ого законні права та свободи.

На думку колегії Обґрунтованим є посилання позивача на рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування Справа N 1-9/2009 ) від 16 квітня 2009 року, в якій суд зазначив, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону) .

Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

З урахуванням вище приведених обставин справи та відповідного законодавства, обраний позивачем спосіб захисту є вірним. Посилання представника відповідача та третьої особи на застосування іншого способу захисту права позивача шляхом звернення до відповідача для внесення змін до містобудівної документації на підставі п. 9 ст.17 Закону, не є дійовим захистом порушеного права, оскільки для розгляду питань для внесення змін до містобудівної документації законодавчо встановлений термін, а саме не частіше один раз на п'ять років, що позбавляє позивача захистити свої права на протязі тривалого часу.

Оскільки оспорювані позивачем рішення Сумської міської ради прийняті без дотримання діючого законодавства, з порушенням прав позивача на користування, володінням своїм майном, рішення Сумської міської ради щодо затвердження генерального плану м. Суми та плану зонування м. Суми, якими належна позивачеві земельна ділянка віднесена до зони зелених насаджень, слід визнати недійсним в частині , що порушують права позивача.

Оскільки рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам закону, воно не може вважатися законним та обґрунтованим , тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 2, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 21 серпня 2013 року в даній справі скасувати та ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Сумської міської Ради, 3 особа - Управління містобудування та земельних відносин Сумської міської ради про визнання частково недійсними рішень Сумської міської Ради задовольнити

Визнати недійсним рішення Сумської міської ради № 1943-МР від 19.12.2012 р. «Про затвердження містобудівної документації «Проект внесення змін до генерального плану міста Суми» та внесення змін до генерального плану міста Суми, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 16.10.2002 № 139-МР» в частині віднесення належної ОСОБА_3 на праві власності земельної ділянки площею 0,09 га по АДРЕСА_1 до території зелених насаджень.

Визнати недійсним рішення Сумської міської ради № 2180-МР від 06.03.2013 р. «Про затвердження містобудівної документації «План зонування території міста Суми» в частині віднесення належної ОСОБА_3 на праві власності земельної ділянки площею 0,09 га по АДРЕСА_1 до території зелених насаджень.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -