Рішення № 33850906, 24.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6245/13 24.09.13

за позовом публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

до Комунального підприємства «Білгород-Дністровськтеплоенерго»

переддоговірний спір

Суддя Шкурдова Л.М.

при секретарі судового засідання Білецькій О.В.

представники:

від позивача - Халіна А.О. (дов. № 14-351 від 16.0.2013 р.);

від відповідача - не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Білгород-Дністровськтеплоенерго» (далі - відповідач) про врегулювання розбіжностей при укладенні договору купівлі-продажу природного газу для виробництва теплової енергії яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю заперечень відповідача щодо умов п.п. 4.1., 6.1, 7.5, 10.12 у запропонованому позивачем проекту договору купівлі-продажу природного газу.

Представник позивача в судових засіданнях підтримав позов.

Відповідача відзив на позов не надав, проте в судових засіданнях 25.06.2013 року, 12.07.2013 р. представник відповідача надав пояснення по суті спору та заперечував проти позову посилаючись на невідповідність запропонованих позивачем умов п.п. 4.1, 6.1, 7.5, 10.12 спірного договору вимогам чинного законодавства. В судове засідання 24.09.2013 року представник відповідача не з'явився, від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

19 лютого 2013 р. листом № 26-841/1.2-13 позивач запропонував відповідачу укласти договір купівлі-продажу природного газу протягом 2013 року для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, надіславши проект відповідного договору.

Відповідач висловив заперечення щодо умов п.п. 4.1, 6.1, 7.5, 10.12 цього договору, надіславши позивачу два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором супровідним листом № 01-1-122 від 6 березня 2013 р.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями сторін, наявними у матеріалах справи копіями проекту договору, протоколу розбіжностей до нього, листування сторін.

Відповідно до вимог п.п. 2 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 1729 від 27 грудня 2001 р. "Про забезпечення споживачів природним газом" позивач здійснює реалізацію природного газу для задоволення потреб суб'єктів господарювання, які виробляють теплову енергію.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 705 від 25 липня 2012 р. позивач визначений гарантованим постачальником природного газу для підприємств, що здійснюють виробництво теплової енергії.

За змістом вимог п. 10 ст. 1 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" гарантований постачальник не має права відмовити споживачу в укладенні договору на постачання природного газу.

З урахуванням указаних положень чинного законодавства та вимог ч. 6 ст. 179 ГК України укладення договору на постачання природного газу є обов'язковим для сторін у справі.

Відповідно до вимог ст. 649 ЦК України, ст. 187 ГК України врегулювання розбіжностей під час укладення спірного договору між сторонами підлягають вирішенню судом.

Загальні умови та порядок укладення господарських договорів врегульовані ст.ст. 179, 181 ГК України.

Відповідно до вимог п. 1.5 Правил користування природним газом для юридичних осіб, затверджених постановою Національної комісії; що здійснює державне регулювання у сфері енергетики № 1181 від 13 вересня 2012 р., гарантований постачальник, який здійснює діяльність з постачання природного газу за регульованим тарифом, укладає з усіма споживачами та субспоживачами, для яких відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 липня 2012 року № 705 "Про визначення гарантованих постачальників природного газу" цей постачальник визначений гарантованим та об'єкти газоспоживання яких розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності даного постачальника, договір на постачання природного газу за регульованим тарифом відповідно до Типового договору на постачання природного газу за регульованим тарифом, затвердженого постановою НКРЕ від 22 вересня 2011 року № 1580, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 2011 року за № 1155/19893.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

З тексту спірного договору та протоколу розбіжностей до нього вбачається, що запропоновані позивачем умови п.п. 6.17.5 договору про кількість та якість проданого природного газу, порядок та умови його передачі, ціну газу і порядок та умови проведення розрахунків відповідають вимогам Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", постанови Кабінету Міністрів України № 1729 від 27 грудня 2001 р. "Про забезпечення споживачів природним газом", Правил користування природним газом для юридичних осіб, Типового договору на постачання природного газу за регульованим тарифом, ст. 534 ЦК України не порушують прав відповідача, тому вимоги з цього приводу підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача з цього приводу не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, тому є необгрунтованими.

Заперечуючи щодо умов укладення запропонованого договору відповідач виходив з того, що умови п. 4.1 договору, які передбачають визначення обсягу природного газу відповідно до Методики визначення обсягів природного газу, які використовуються для виробництва теплової енергії для населення в разі, якщо суб'єкти господарювання здійснюють постачання теплової енергії різним категоріям споживачів, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України № 288 від 15 липня 2010 р., суперечать вимогам чинного законодавства.

З матеріалів справи слідує, що рішенням Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва "Про необхідність усунення Міністерством енергетики та вугільної промисловості України порушень принципів державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" № 6 від 29 жовтня 2012 р. відповідно до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" дію наказу Міністерства палива та енергетики України № 288 від 15 липня 2010 р. на час пропозиції позивача укласти спірний договір зупинено і до часу розгляду справи не відновлено.

За таких обставин вимоги цього наказу Міністерства палива та енергетики не підлягають застосуванню до договірних відносин сторін, а умови п. 4.1 спірного договору слід викласти в редакції, запропонованій відповідачем, яка відповідає вимогам розділу 3 Типового договору на постачання природного газу за регульованим тарифом та Правилам користування природним газом для юридичних осіб.

Чинне законодавство не передбачає обов'язку покупця (споживача) природного газу надавати продавцю (постачальнику) природного газу інформацію про рух грошових коштів на рахунках, запропоновані позивачем умови п. 10.12 договору, що встановлюють такий обов'язок, не ґрунтуються на вимогах закону, заперечення відповідача з цього приводу є правомірними, тому пропозиція позивача про включення цього пункту до умов договору не підлягає прийняттю а позовна вимога - задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

Викласти п.п. 4.1., 6.1., 7.5., 10.12. договору купівлі-продажу природного газу протягом 2013 року для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами в наступній редакції:

Пункт 4.1. викласти в редакції Комунального підприємства "Білгород-Дністровськтеплоенерго" (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Перемоги, 2, код 32132501) - "Кількість газу, яка подається Покупцеві, визначається за показами комерційних вузлів обліку газу Покупця";

Пункт 6.1. викласти в редакції Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код 20077720)- "Оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця наступного за місяцем поставки газу".

Пункт 7.5 викласти в редакції Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код 20077720) - "виключти з умов договору купівлі-продажу природного газу".

Пункт 10.12. викласти в редакції Комунального підприємства "Білгород-Дністровськтеплоенерго" (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Перемоги, 2, код 32132501) - "виключти з умов договору купівлі-продажу природного газу".

Стягнути з Комунального підприємства "Білгород-Дністровськтеплоенерго" (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Перемоги, 2, код 32132501) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код 20077720) 573,50 грн. (п'ятсот сімдесят три грн. 50 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Повне рішення складено 01.10.2013 р.

Суддя Л.М. Шкурдова