Рішення № 33850910, 02.10.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16731/13 02.10.13

За позовом До Про Товариство з обмеженою відповідальністю «Фаст Вотер СТ» Публічного акціонерного товариства «Київський ювелірний завод» Визнання права вимоги

Суддя Куркотова Є.Б.

Представники: Від позивача: Від відповідача: Куренний С.В. Попков П.О. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фаст Вотер СТ» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Київський ювелірний завод» (далі - відповідач) про визнання права вимоги сплати коштів за векселями.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача існує непогашена перед позивачем сума боргу за простими векселями у кількості 66 штук на загальну суму 33 146 359,00 грн., які були пред'явлені позивачем до оплати відповідачу. Проте відповідач не визнає за позивачем права вимоги сплати коштів за пред'явленими до оплати векселями внаслідок пропуску позивачем строку для вчинення протесту у неплатежі.

Заперечуючи проти позову, відповідач у відзиві на позовну заяву посилався на пропуск позивачем строку для вчинення протесту векселів, у зв'язку з чим у відповідача відсутній обов'язок здійснювати платежі за пред'явленими векселями.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 02.07.2012 порушено провадження у справі. Розгляд справи призначений на 13.07.2012.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.07.2013 р. розгляд справи відкладено на 22.07.2013 р.

Представник позивача у судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

25 жовтня 2012 року Публічне акціонерне товариство «Київський ювелірний завод» емітувало 66 простих векселів на загальну суму 33 146 359,00 грн. із датою платежу - за пред'явленням, але не раніше 15 травня 2013 року, а саме: серія АА 2687638, серія АА 2687639, серія АА 2687640, серія АА 2687641, серія АА 2687642, серія АА 2687643, серія АА 2687644, серія АА 2687645, серія АА 2687646, серія АА 2687647, серія АА 2687648, серія АА 2687649, серія АА 2687650, серія АА 2687651, серія АА 2687652, серія АА 2687653, серія АА 2687654, серія АА 2687655, серія АА 2687656, серія АА 2687657, серія АА 2687658, серія АА 2687659, серія АА 2687660, серія АА 2687661, серія АА 2687662, серія АА 2687663, серія АА 2687664, серія АА 2687665, серія АА 2687666, серія АА 2687667, серія АА 2687668, серія АА 2687669, серія АА 2687670, серія АА 2687671, серія АА 2687672, серія АА 2687673, серія АА 2687674, серія АА 2687608, серія АА 2687609, серія АА 2687610, серія АА 2687611, серія АА 2687612, серія АА 2687613, серія АА 2687614, серія АА 2687615, серія АА 2687616, серія АА 2687617, серія АА 2687618, серія АА 2687619, серія АА 2687620, серія АА 2687621, серія АА 2687622, серія АА 2687623, серія АА 2687624, серія АА 2687625, серія АА 2687626, серія АА 2687627, серія АА 2687628, серія АА 2687629, серія АА 2687630, серія АА 2687631, серія АА 2687632, серія АА 2687633, серія АА 2687634, серія АА 2687635 - сумою платежу 500 000,00 грн. кожний та серія АА 2687636 сумою платежу 646 359,00 грн..

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАСТ ВОТЕР СТ» набуло прав держателя зазначених векселів на підставі бланкового індосаменту.

19.07.2013 позивачем було пред'явлено вказані 66 векселів до оплати відповідачу, що підтверджується відповідною відміткою на вимозі. У зв'язку з відсутністю оплати позивач 24.07.2013 пред'явив відповідачу повторну вимогу, яка також не була виконана відповідачем.

25.07.2013 відповідач передав заперечення проти грошової вимоги, в якій зазначив, що не визнає за позивачем права вимоги сплати коштів за пред'явленими векселями внаслідок пропуску строку для вчинення протесту у неплатежі.

Відповідач вважає, що у відповідності до ст. 44 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, відмова у платежі повинна бути підтверджена засвідченим автентичним документом (протестом нотаріуса у неплатежі), а у зв'язку з нездійсненням протесту, в силу ст. 53 цього Уніфікованого закону, у позивача відсутнє право вимоги до ПАТ «Київський Ювелірний завод» щодо оплати за векселями на загальну суму 33 146 359,00 грн.

Спір виник з приводу того, що позивач вважає, що має законне право вимагати від відповідача сплати коштів за пред'явленими векселями, яке не визнається та оспорюється відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відносини, пов'язані з обігом векселів в Україні, регулюються Конвенцією, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (з урахуванням застережень, передбачених у додатку II до неї), Конвенцією про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Конвенцією про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів (підписані в Женеві 07.06.1930 року), а також законами України від 05.04.2001 року № 2374-ІІІ "Про обіг векселів в Україні" (ст. 2 якого містить застереження стосовно дії окремих положень Уніфікованого закону на території України), від 23.02.2006 року № 3480-ІУ "Про цінні напери та фондовий ринок", від 06.07.1999 року № 826- XIV "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі", від 06.07.1999 року № 827-ХІУ "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі", від 06.07.1999 року № 828-ХІУ "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів".

Згідно ст. 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Відповідно до ст. 77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, запровадженого Женевською конвенцією 07.06.1930 (надалі - Уніфікований закон), до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, в т.ч. стосовно індосаменту (статті 11 -20); строку платежу (статті 33 - 37); платежу (статті 38 - 42); права регресу у разі неплатежу (статті 43 - 50, 52 - 54).

Згідно ст. 11 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі визначає, що будь-який переказний вексель, навіть виданий без прямого застереження про наказ, може бути переданий шляхом індосаменту.

Відповідно до ст. 13 зазначеного Уніфікованого закону, індосамент повинен бути написаний на переказному векселі або на приєднаному до нього аркуші (алонжі). Він повинен бути підписаний індосантом. Індосамент може не містити найменування особи, на користь якої він вчинений, або може складатися лише з одного підпису індосанта (бланковий індосамент). В останньому випадку для того, щоб мати чинність, індосамент повинен бути написаний на звороті переказного векселя або на приєднаному до нього аркуші (алонжі).

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАСТ ВОТЕР СТ» набуло прав держателя зазначених векселів на підставі бланкового індосаменту, вчиненого відповідно до ст. ст. 11, 13 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, про що свідчить відповідний напис на зворотному боці векселів.

Зазначене кореспондується з позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові Пленуму від 8 червня 2007 року N 5 «Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів», де в п. 5 зазначено, що відповідно до абзацу 1 ст. 11 Уніфікованого закону будь-який переказний вексель, у тому числі виданий без прямого застереження про наказ, може бути переданий шляхом індосаменту. Вчинений на векселі, що не має обмежень на його передачу за індосаментом, або на приєднаному до нього аркуші (алонжі) напис про передачу прав на вексель іншій особі повинен розглядатися як індосамент, якщо з його змісту не випливає, що особа, яка вчинила такий напис, має намір передати права в загальноцивільному порядку (у порядку відступлення права вимоги). Усі положення про індосамент поширюються і на простий вексель.

Відповідно до ст. 16 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, власник переказного векселя вважається його законним держателем, якщо його право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній індосамент є бланковим. Як зазначено в абз. 4 п. 7 постанови Пленуму ВСУ від 8 червня 2007 року N 5, якщо останній індосамент є бланковим або на пред'явника (тобто в ньому не зазначено особу, що отримує вексель), законним векселедержателем такого векселя вважається особа, у якої вексель фактично знаходиться. Така особа має всі права за векселем, у тому числі право вимоги платежу за ним.

Отже, позивач є законним держателем векселів.

Згідно ст. 34 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, вексель строком за пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні. Трасант може встановити, що переказний вексель зі строком платежу за пред'явленням не може бути пред'явленим для платежу раніше визначеної дати. У цьому разі строк для пред'явлення починається від зазначеної дати.

Враховуючи те, що строк оплати у векселях визначено за пред'явленням, але не раніше 15 травня 2013 року, а векселі були пред'явлені позивачем, як законним держателем, у відповідності до ст. 38 Уніфікованого закону, то вбачається, що пред'явлення векселів вчинено в належний строк.

Що стосується заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву від 01.10.2013, суд не приймає їх до уваги з огляду на таке.

По-перше, відповідно до ч. 1 ст. 46 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, трасант, індосант або особа, яка забезпечує платіж авалем (аваліст), можуть, шляхом включення у документ застереження "обіг без витрат", "без протесту" або будь-якого іншого рівнозначного застереження і їх підписання, звільнити держателя від здійснення протесту у неакцепті або у неплатежі для того, щоб він міг використати своє право регресу.

Враховуючи те, що на всіх вищезазначених векселях міститься застереження «обіг без протесту», то здійснення протесту за цими векселями, всупереч твердженням відповідача, законом не вимагається.

По-друге, Відповідно до ст. 53 Уніфікованого закону після закінчення строків, встановлених: для пред'явлення переказного векселя зі строком платежу за пред'явленням або у визначений строк від пред'явлення; для здійснення протесту у неакцепті або у неплатежі; для пред'явлення для платежу у разі застереження "обіг без витрат", держатель втрачає свої права регресу проти індосантів, проти трасанта і проти інших зобов'язаних осіб, за винятком акцептанта.

При цьому ст. 78 Уніфікованого закону визначає, що векселедавець простого векселя зобов'язаний так само, як акцептант за переказним векселем.

Отже, з наведених вище статей випливає, що у разі непред'явлення простого векселя у вказаний в ньому строк, держатель втрачає права по відношенню до зобов'язаних за векселем осіб, крім векселедавця.

Відповідно до листа ВГСУ від 17.08.98 р. №01-8/314 Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів, - векселедержатель, який не отримав платіж, має право на стягнення заборгованості за векселем у судовому порядку в межах вексельної давності, встановленої Уніфікованим законом про переказні векселі та прості векселі (далі - Уніфікований закон). Згідно зі статтею 77 Уніфікованого закону до простого векселя застосовуються, оскільки вони не є несумісними з природою цього документа, постанови, що відносяться до переказного векселя, зокрема, строки вексельної давності (статті 70-71 Уніфікованого закону). Відповідно до статті 78 Уніфікованого закону векселедавець простого векселя зобов'язаний так само, як і акцептант за переказним векселем. Отже позови за векселями до акцептанта переказного чи векселедавця простого векселя можуть бути заявлені на протязі трьох років з дня строку платежу незалежно від протесту векселя.

За таких обставин, та враховуючи те, що зобов'язання векселедавця простого векселя тотожні зобов'язанням акцептанта за переказним векселем, а ст. 53 Уніфікованого закону містить пряме посилання на нерозповсюдження її дії, в частині втрати права регресу держателем векселя в разі пропуску строку для здійснення протесту у неакцепті або у неплатежі, на акцептанта, то пропуск строку для здійснення протесту у неакцепті або у неплатежі не є підставою для втрати ним права вимоги до відповідача як векселедержателя.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, ч. 2 ст. 20 ГК України, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Ст. 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання наявності або відсутності прав.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки зобов'язання за векселями є грошовим, то відповідно до ст. 625 ЦК України відповідач не може бути звільнений від відповідальності за його невиконання, в т. ч. через скрутний фінансовий стан.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно з ст.34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин позовні вимоги є нормативно обґрунтованими та документально доведеними, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАСТ ВОТЕР СТ» (01057, м. Київ, вул. Олександра Довженка, 18, код ЄДРПОУ 37617322) право вимоги з Публічного акціонерного товариства «Київський ювелірний завод» (03039, м. Київ, вул. Голосіївська, 17, код ЄДРПОУ 00227229) сплати коштів у сумі 33 146 359 (тридцять три мільйони сто сорок шість тисяч триста п'ятдесят дев'ять) грн.. 00 коп. за векселями: серія АА 2687638, серія АА 2687639, серія АА 2687640, серія АА 2687641, серія АА 2687642, серія АА 2687643, серія АА 2687644, серія АА 2687645, серія АА 2687646, серія АА 2687647, серія АА 2687648, серія АА 2687649, серія АА 2687650, серія АА 2687651, серія АА 2687652, серія АА 2687653, серія АА 2687654, серія АА 2687655, серія АА 2687656, серія АА 2687657, серія АА 2687658, серія АА 2687659, серія АА 2687660, серія АА 2687661, серія АА 2687662, серія АА 2687663, серія АА 2687664, серія АА 2687665, серія АА 2687666, серія АА 2687667, серія АА 2687668, серія АА 2687669, серія АА 2687670, серія АА 2687671, серія АА 2687672, серія АА 2687673, серія АА 2687674, серія АА 2687608, серія АА 2687609, серія АА 2687610, серія АА 2687611, серія АА 2687612, серія АА 2687613, серія АА 2687614, серія АА 2687615, серія АА 2687616, серія АА 2687617, серія АА 2687618, серія АА 2687619, серія АА 2687620, серія АА 2687621, серія АА 2687622, серія АА 2687623, серія АА 2687624, серія АА 2687625, серія АА 2687626, серія АА 2687627, серія АА 2687628, серія АА 2687629, серія АА 2687630, серія АА 2687631, серія АА 2687632, серія АА 2687633, серія АА 2687634, серія АА 2687635, серія АА 2687636.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київський ювелірний завод» (03039, м. Київ, вул. Голосіївська, 17, код ЄДРПОУ 00227229) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАСТ ВОТЕР СТ» (01057, м. Київ, вул. Олександра Довженка, 18, код ЄДРПОУ 37617322) судовий збір у розмірі 1 147 (одна тисяча сто сорок сім) грн. 00 коп.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Є.Б. Куркотова

Повний текст рішення підписано 02.10.2013