Рішення № 33846107, 30.09.2013, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №0609/2-487/12 Головуючий у 1-й інст. Галасюк Р.А.

Категорія 27 Доповідач Григорусь Н. Й.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді: Григорусь Н.Й.

суддів: Талько О.Б., Зарицької Г.В.

при секретарі

судового засідання Трохимчук Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит» в особі Житомирського відділення ПАТ «Банк Національний кредит», третя особа: ОСОБА_4 про стягнення коштів

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит» на рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 12 березня 2012 року,-

в с т а н о в и л а :

У березні 2011 року позивач звернулася до суду з позовом до ПАТ «Банк Національний кредит», в якому просила стягнути 27 236,80 грн. Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що уклала з відповідачем договір про відкриття поточного рахунку та його розрахунково-касове обслуговування, на який внесла 54 004,02 грн. В подальшому без її відома її рахунок був закритий, проте кошти в повному обсязі повернуті не були.

Рішенням Корольовського районного суду міста Житомира від 12 березня 2012 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування скарги посилається на те, що судом першої інстанції не було взято до уваги, що вироком суду встановлено винну особу, а відтак останній зобов'язаний відшкодовувати спричинену шкоду.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню із наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення суду, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як видно із матеріалів справи, 11.12.2008 року між позивачем та АКБ «Національний кредит» (правонаступником якого є ПАТ «Банк Національний кредит») було укладено договір про відкриття поточного рахунку та його розрахунково-касове обслуговування, на який позивач ОСОБА_2 внесла 54 004,02 грн. (а.с. 6-7, 8-10).

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються ст.ст. 1058-1060, 1172 ЦК України.

Вироком Богунського районного суду м. Житомира від 08 лютого 2011 року встановлено, що ОСОБА_4 (який з 12.03.2007 року обіймав посаду керуючого філії АКБ «Національний кредит») 30 червня 2009 року без відома позивача - вкладника банку було знято 25 612,70 грн., а 06 липня 2009 року - 1 950,00 грн. (а.с.12-17).

Згідно ч. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, обов'язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою, що є підставою звільнення від доказування.

В своїй апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно зобов'язав ПАТ «Банк Національний кредит» повернути шкоду, заподіяну неправомірними діями його працівника.

Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, оскільки юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків, як передбачено вимогами ст. 1172 ЦК України. Відповідно до вимог п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року (зі змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» із змінами та доповненнями, за моральну шкоду (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов'язків, відповідальність несе організація, з якою працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу (ст.ст. 130, 132-134 КЗпП), якщо спеціальною нормою закону не встановлено іншого.

Відповідно до статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Таким чином, суд першої інстанції задовольняючи позов, дійшов правильного висновку при повному, всебічному та об'єктивному дослідженні обставин справи, прав і обов'язків сторін у даних правовідносинах, з'ясував характер та суть заявлених позивачем вимог, норм права, якими вони регулюються, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам.

Тому, колегія суддів приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду та не впливають на правильність прийнятого рішення.

Ст. 308 ЦПК України передбачає, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Разом з тим, задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції помилково не вирішив питання стягнення судового збору на користь держави, від сплати якого була звільнена позивач, а тому рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит» задовольнити

частково.

Рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 12 березня 2012 року змінити.

Доповнити резолютивну частину рішення абз. 3 наступного змісту:

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит» (і.к. 20057663) на користь держави судовий збір в сумі 272,36 грн.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий Судді