Постанова № 3384366, 24.12.2008, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 грудня 2008 року Справа 2а-31664/08

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Ушакова Т.С.

при секретарі судового засідання Фенічевій О.М. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Сєвєродонецьктеплокомуненерго» до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області про скасування податкових повідомлень-рішень,

За участю сторін:

від позивача: Колотович Д.О., довіреність № 01-1207 від 26.11.2008р.,

від відповідача: не прибув,

ВСТАНОВИВ:

27 листопада 2008 року позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень № 0002291600/0, № 0002311600/0 та № 0002301600/0 від 13.11.2008р., що були прийняті Державною податковою інспекцією у м. Сєверодонецьк Луганської області на підставі Акту податкової перевірки № 2347/16-13405551 від 05.11.2008 року та відповідно до яких до Комунального підприємства «Сєвєродонецьктелокомуненерго» було застосовано штрафні санкції по податку на додану вартість на загальну суму у розмірі - 928 208, 65 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, до початку розгляду справи надав письмові заперечення, згідно яких позовні вимоги позивача не визнав з підстав прийняття правомірних податкових повідомлень-рішень за актом податкової перевірки із дотриманням усіх приписів чинного податкового законодавства України.

Заслухавши представника позивача, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що посадовими особами відповідача 05.11.2008 року було складено Акт перевірки своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання № 2347/16-13405551, відповідно до якого відповідач дійшов висновку про порушення Позивачем п.п. 5.3.1 п. 5.3. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 від 21.12.2000 року (далі - Закон № 2181), а саме перерахування податку на додану вартість до бюджету з порушенням граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань, в наслідок чого Відповідач прийняв податкові повідомлення - рішення: № 0002291600/0 від 13.11.2008 року - про застосування штрафу у розмірі 20 % за затримку на 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податку на додану вартість, у загальному розмірі штрафу - 157 298, 17 грн.; № 0002311600/0 від 13.11.2008 року - про застосування штрафу у розмірі 10 % за затримку на 30 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податку на додану вартість, у загальному розмірі штрафу -101 611, 74 грн.; № 0002301600/0 від 13.11.2008 року - про застосування штрафу у розмірі 50 % за затримку на 214 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податку на

додану вартість, у загальному розмірі штрафу - 669 298, 74 грн.

На загальну суму штрафних санкцій - 928 208, 65 грн.

Зазначені податкові повідомлення - рішення № 0002291600/0, № 0002311600/0 та № 0002301600/0 від 13.11.2008р., позивач вважає за необхідне скасувати з огляду прийняття їх з порушенням чинного законодавства України.

Згідно приписів підпункту 4.2.2. пункту 4.2. статті 4 Закону № 2181 визначено, що контролюючий орган (відповідач) зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Під невиїзною документальною перевіркою, згідно до пункту 1.2. Наказу Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005р. за № 327 Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства та зареєстрованого у Міністерстві Юстиції України, вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.

Пункт 1.3. вказаного Наказу № 327 визначає, що за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт - це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Так, відповідно до підпункту 5.3.1. пункту 5.3. статті 5 Закону України № 2181 встановлено строки погашення податкового зобов'язання, згідно якого платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно до підпункту 17.1.7. пункту 17.1. статті 17 Закону України № 2181 визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно із частиною другою підпункту 17.1.7. пункту 17.1. статті 17 Закону України № 2181 визначено, що Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1-17.1.6 цього пункту, чи ні.

Судом встановлено, що до наведених у Додатках до Акту перевірки № 2347 від 05.11.2008 року податкових деклараціях - до позивача застосовуються штрафні санкції у розмірі 10 %, 20 %,

50 % за одними і тими же податковими деклараціями по податку на додану вартість про що свідчить застосовані штрафні санкції за податковою декларацією № 53100 від 22.01.2007 року із застосуванням штрафу у розмірі 50 % на суму - 496, 30 гри., 2035, 77 грн.; штрафу у розмірі 20 % на суму - 598, 78 грн., 399, 16 грн., 598, 70 грн., 1995, 81 грн. та штрафу у розмірі 10 % у сумі -35204, 20 грн.

Подібні розрахунки штрафів надані відповідачем практично за всіма податковими деклараціями, що відображені у Додатках до Акту № 2347 від 03.10.2008 року, що є грубим порушенням підпункту 17.1.7. пункту 17.1. статті 17 Закону України № 2181.

Суд вважає, що посилання позивача на норми статей 238 та 250 Господарського Кодексу України є хибними, з огляду не розповсюдження податкових правовідносин на сферу дії Господарського Кодексу України та наявності спеціальних нормативних актів, що регулюють данні право відношення.

Судом також встановлено, що посадовими особами Відповідача 23.10.2008 року було складено Акт перевірки своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання № 2293/16-13405551 за період з 30.08.2006 року по 20.10.2008 року, згідно якого відповідач дійшов до висновку про порушення позивачем п.п. 5.3.1 п. 5.З. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 від 21.12.2000 року, а саме перерахування податку на додану вартість до бюджету з порушенням граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань. За результатами перевірки Відповідач не прийняв податкові повідомлення - рішення, що обумовлені приписами підпункту 17.1.7. пункту 17.1. статті 17 Закону України № 2181.

Так, відповідно до пункту 11 Наказу Державної податкової адміністрації України від 17.03.2001р. № 110 "Про затвердження Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 березня 2001 р. за N 268/5459 визначено, що податкове повідомлення-рішення або рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за розглядом матеріалів перевірки приймає керівник органу державної податкової служби або його заступник за формою та згідно з вимогами, установленими Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 N 253, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за N 567/5758 (із змінами та доповненнями), протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта перевірки або вручення його поштою платнику податків (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків щодо акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Відповідно до пункту 4.11 Наказу Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005р. за № 327 "Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" визначено, що податкове повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок або вручення його поштою суб'єкту господарювання (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб суб'єкта господарювання до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді суб'єкту господарювання.

З урахуванням викладеного суд вважає, що не прийнявши за Актом перевірки № 2293/16-13405551 від 23.10.2008 року податкові повідомлення - рішення за ознаками виявлених порушень позивача п.п. 5.3.1 п. 5.З. статті 5 Закону України № 2181 та відповідно не застосувавши приписи підпункту 17.1.7. пункту 17.1. статті 17 Закону України № 2181 - відповідач фактично звільнив позивача від відповідальності за вказане порушення податкового законодавства України.

Пунктом 4 Указу Президента України від 23.07.1998р. за № 817 "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" визначено, що вищестоящий контролюючий орган може за власною ініціативою перевірити достовірність висновків нижчестоящого контролюючого

органу шляхом перевірки документів обов'язкової звітності суб'єкта підприємницької діяльності або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом. Вищестоящий контролюючий орган вправі прийняти рішення щодо повторної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб контролюючого органу, які проводили планову або позапланову перевірку зазначеного суб'єкта, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу. Державна податкова адміністрація України має право прийняти рішення про проведення повторної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності у разі, коли таке рішення оформляється наказом за підписом її Голови.

Доказів наявності наказу Державної податкової адміністрації у Луганської області щодо повторної перевірки (перепровірки) позивача або відомостей щодо службового розслідування або порушення кримінальної справи проти посадової особи відповідача, що здійснювала перевірку -Відповідачем при проведенні перевірки від 05.11.2008 року - не надано до суду та в Акті перевірки від 05.11.2008 року - не зазначалося.

Таким чином, відповідач в порушення вимог пункту 4 Указу Президента України від 23.07.1998р. за № 817 "Про деякі заходи з перегулювання підприємницької діяльності", пункту 4.11. Наказу Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005р. за № 327 "Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", п.п. 5.3.1 п. 5.3 статті 5, підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України № 2181 відповідач здійснив податкову перевірку, що оформлена актом № 2347/16-13405551 від 05.11.2008р. Крім того, відповідач звільнив позивача від штрафних (фінансових) санкцій за порушення податкового законодавства України, що виявлене за попередньо складеним актом податкової перевірки № 2293/16-13405551 від 23.10.2008 року.

Згідно ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, суд вважає, що є підстави для задоволення позовних вимог позивач та скасування податкових повідомлень - рішень № 0002291600/0, № 0002311600/0 та № 0002301600/0 від 13.11.2008р. у зв'язку із порушенням відповідачем норм податкового законодавства України, а саме проведення повторної перевірки позивача без наявності для цього законних підстав.

Відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 94. Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства «Сєвєродонецьктелокомуненерго» задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення - рішення № 0002291600/0 від 13.11.2008р., № 0002311600/0 від 13.11.2008 року та № 0002301600/0 від 13.11.2008р., що були прийняті Державною податковою інспекцією у м. Сєвєродонецьк Луганської області на підставі Акту перевірки № 2347/16-13405551 від 05.11.2008 року та відповідно до яких до Комунального підприємства «Сєвєродонецьктелокомуненерго» (код ЄДРПОУ № 13405551) було застосовано штрафні санкції по податку на додану вартість на загальну суму у розмірі - 928208, 65 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства «Сєвєродонецьктелокомуненерго» судові витрати у сумі 3, 40 грн.

постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом,

постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 29 грудня 2008 року.