Ухвала суду № 33841741, 24.09.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2013 р. Справа № 158497/12

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Гулида Р.М.,

суддів - Улицького В.З., Каралюса В.М.,

при секретарі судового засідання - Коцур В.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Практовіт" до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000822201 та №0000832201 від 16.07.2012 року,-

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Практовіт" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000822201 та №0000832201 від 16.07.2012 року.

Позовні вимоги мотивує тим, що за результатами проведеної ДПІ в м. Івано-Франківську перевірки встановлено завищення позивачем суми податку на прибуток та заниження сум податку на додану вартість. За наслідками проведеної перевірки контролюючим органом винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення та донараховано податку на додану вартість в сумі 21677,00грн. та податку на прибуток приватних підприємств в сумі 24166,00грн. Позивач не погоджується із вказаними повідомленнями-рішеннями щодо нарахування податкових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій в частині виявлених перевіркою порушень по взаєморозрахунках із ТОВ «Крафт ЛB», та зазначає, що виявлені при проведенні перевірки порушення ґрунтуються виключно на висновку перевірки щодо нікчемності правочинів укладених між ТзОВ «Практовіт» із ТОВ «Крафт ЛВ», оскільки вказані договори є такими, що порушують публічний порядок, і направлені на незаконне заволодіння майном держави; договора не направлені на реальне настання правових наслідків обумовлених у них. Прийняті рішення щодо нарахування податкового зобов'язання за платежами податок на прибуток та податок на додану вартість Товариство з обмеженою відповідальністю "Практовіт" вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2012 року, позовні вимоги задоволено повністю.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську подала апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а допущена упереджена оцінка зібраних доказів та довільне трактування законодавства за текстом постанови, не відповідає фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог.

Заслухавши доповідача - суддю Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, мотивуючи це наступним.

Судом першої інстанції встановлено, що з 19.06.2012 року по 25.06.2012 року ДПІ у м.Івано-Франківську було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Практовіт» з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства по взаємовідносинах з ТОВ "Крафт ЛB", результати якої оформлено актом перевірки за №5009/22-1-22166853 від 04.07.2012 року.

Даною перевіркою встановлено порушення пп. 138.1.1 п.138.1 п.138.4 п.138.6 пп.138.8.1 п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.187,1 ст.187, п.198.1 п.198.2 ст. 198, п.201.1 п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України та ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

В ході перевірки ТОВ «Практовіт» проведено аналіз господарських операцій із ТОВ "Крафт ЛB" на виконання постанови слідчого з ОВС ВРКС ДПС у Львівській області від 28.05.2012 року "Про призначення позапланової виїзної документальної перевірки".

Податковим органом зроблено висновок про те, що господарські операції ТОВ "Практовіт" із ТОВ "Крафт ЛВ" не можуть відображатись у податковій звітності, так як реально не відбулись, а їх зміст відображено лише в первинних документах. За наслідками перевірки ДПІ у м. Івано-Франківську винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Згідно з актом перевірки №5009/22-1-22166853 від 04.07.2012 року, встановлено, що висновок податкового органу про порушення ТОВ "Практовіт" наведених у даному акті норм податкового законодавства ґрунтується на встановленні податковим органом факту нікчемності укладених ТОВ "Практовіт" правочинів і, як наслідок, порушення ТОВ "Практовіт" встановленого порядку нарахування та сплати податку на прибуток приватних підприємств та податку на додану вартість. Тобто, укладені між суб'єктами господарювання договори, на думку податкового органу, суперечать моральним засадам суспільства і відповідно до статті 228 ЦК України порушують публічний порядок.

Відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК, зміст правочину не може суперечити Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Згідно з абзацом 1 ч. 2 ст. 215 ЦК, недійсним є лише правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

При цьому слід зазначити, що податковим органом не враховано припис норми цивільного законодавства України, викладений в ч. 1 ст. 204 ЦК, згідно з яким правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумція правомірності).

Частиною 1 ст. 228 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок якщо він спрямований на порушення конституційних прав людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, або незаконне заволодіння ним.

Відповідно до частини 3 статті 228 ЦК України, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін, - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне з неї, першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Разом з тим, вказані в акті перевірки порушення допущені ТОВ "Практовіт" та його контрагентом при оформленні документів, в частині спірних договорів укладених між сторонами, не є підставою для визнання правочинів нікчемними, враховуючи зміст ч. 2 ст. 215 ЦК України, оскільки чинне законодавство не встановлює таких підстав нікчемності правочину. Для визнання договору недійсним, єдиною обов'язковою та необхідною умовою є наявність умислу в діях обох сторін або однієї із них.

Апелянт стверджує, що договір, укладений між ТОВ "Практовіт" із ТОВ "Крафт ЛB", укладений з метою, яка завідомо суперечать інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а тому згідно ч.1 ст. 203, ч.2 ст. 215 ЦК України його слід вважати нікчемним. Визнання такої угоди недійсною, на його думку, не вимагається.

Однак, зважаючи на таку позицію апелянта слід зазначити, що Постановою Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 року №9 визначено вичерпний перелік правочинів, які є нікчемними, як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 ЦК України, а саме: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані па використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває, під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами; правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими що порушують публічний порядок.

За матеріалами справи не наведені обставини, встановлені податковим органом на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка завідомо суперечила інтересам держави та суспільства.

Доказів на підтвердження факту порушення ТОВ "Практовіт" встановленого порядку здійснення підприємницької діяльності, ухилення від сплати податків, наявності шкоди заподіяної державі, зокрема таких, як чинні податкові вимоги, надіслані ТОВ "Практовіт" в зв'язку з несплатою ним сум податкових зобов'язань, що виникли внаслідок укладання та виконання спірних зобов'язань за спірними договорами або відомості про наявність податкового боргу у ТОВ "Практовіт", представником ДПІ у м. Івано-Франківську, також не надано.

Відповідно до п. 1.3 листа Вищого арбітражного суду України № 01-8/481 від 20.04.2001 року зазначено, що порушення сторонами договору законодавства про податки не є підставою для визнання його недійсним. Якщо податковим органом не подано доказів спрямованості укладеної угоди на вчинення порушення податкового законодавства, несплата податків не є підставою для визнання угоди недійсною.

Таким чином, відсутність наявності в діях хоча б однієї зі сторін угоди умислу на її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, зумовлює відсутність підстав для висновку перевірки щодо нікчемності правочинів укладених між ТОВ "Практовіт" із ТОВ "Крафт ЛB" та як наслідок, відсутність встановлених перевіркою порушень податкового законодавства ТОВ "Практовіт".

Відповідно до поданих документів ТОВ "Практовіт", встановлено фактичне виконання договору ТОВ "Практовіт" з ТОВ "Крафт ЛB" та підтверджено видатковими та податковими накладними (а.с.29-89), рахунками-фактурою (а.с.120-131), оборотними відомостями (а.с.132-139), договором про оренду складських приміщень (а.с.181-182), копії яких наявні у матеріалах справи .

Оплата товару здійснювалася шляхом перерахунку коштів на розрахунковий рахунок, що підтверджується виписками з особового рахунку (а.с.105-119).

Окрім того, товарно-матеріальні цінності були реалізовані ТОВ "Практовіт" покупцям, що підтверджується видатковими накладними (а.с.53-89).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Практовіт" і його контрагент на час укладання спірних правочинів, були зареєстровані як платники ПДВ.

При цьому слід зазначити, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Практовіт" не несе відповідальності за можливу недостовірність інформації про контрагентів, а саме щодо наявності чи відсутності основних фондів і виробничих потужностей, трудових ресурсів, транспортних засобів.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно пункту 198.6 статті 198 вказаного Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

В матеріалах справи наявні копії відповідних документів, які підтверджують факт правомірності формування ТОВ "Практовіт" податкового кредиту по податку на додану вартість.

Тому, колегія суддів прийшла до неспростовного переконання про те, що Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську не довела правомірності прийняття спірних рішень, а тому її дії є протиправними, відтак доводи апеляційної скарги є непереконливими та задоволенню не підлягають.

Суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.200 КАС України, правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Практовіт" до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000822201 та №0000832201 від 16.07.2012 року, - залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2012 року у справі № 2а-2186/12/0970 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий : Гулид Р.М.

Судді : Улицький В.З.

Каралюс В.М.

Повний текст ухвали виготовлено і підписано 30.09.2013 року