Постанова № 3383903, 07.02.2009, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ  ОКРУЖНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД        

                                                                                                          справа № 2-а-9292/08/0470

                                                                                                                                             категорія статобліку-2.11.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

07 лютого 2009 року                                                                                                м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суду складі головуючого судді Головко О.В.

присекретарі судового засідання Дєговцові І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовЗакритого акціонерного товариства Будівельне підприємство «Придніпров’є»

доДержавної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська

проскасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

ЗАТ  Будівельне підприємство «Придніпров’є» звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить визнати частково протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №000071230/1 від 04.08.2008 року, винесене Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська, в частині визначення зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 645283, 00 грн. та штрафних санкцій з цього податку на суму 322641, 00 грн., тобто на суму 967924, 00 грн.; судові витрати у справі стягнути з державного бюджету.

В обґрунтування позову Товариство зазначило, що податкове повідомлення-рішення є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки воно винесене на підставі помилкового та такого, що не відповідає чинному законодавству висновку, зробленого в Акті перевірки від 25.04.2008 року.

Відповідач проти позову заперечував, подавши письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що висновку податкового органу ґрунтуються на нормах чинного законодавства, у задоволенні позову просив відмовити.

Дослідивши чинне законодавство, матеріли справи та доводи представників сторін суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що на підставі направлень від 26.02.2008 №2 000162 та від 18.03.2008 №2 000249, виданих ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська, з урахуванням вимог п. 1 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та відповідно до плану-графіку   проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання проведена планова документальна перевірка Закритого Акціонерного товариства Будівельне підприємства «Придніпров'я» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 по 30.09.2007 роки. За результатами проведеної перевірки складено Акт від 25.04.2008 року №21240/232/25007842.

На підставі наданих для перевірки документів податковою інспекціє встановлені певні порушення чинного законодавства, а саме:

В порушення п. 4.1, абз. 3 п. 4.7 ст. 4, підп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України від «Про податок на додану вартість» Товариством занижено податок на додану вартість в сумі 659 116грн., в тому числі: липень 2006 року – 8333грн.; серпень 2006 року – 506217 грн.; листопад 2006 року –  3000 грн.; грудень 2006 року – 136066 грн.; січень 2007 року – 5500 грн.

ЗАТ БП «Придніпров'я» листом від 06.05.2008 року №06/5 були надані заперечення до акту перевірки від 25.04.2008 року №1240/23-2/25007842, згідно з якими підприємство не згодне з висновками, викладеними в абзаці 3 підп.3.1.5 п.3.1 розд.3 щодо неправомірності віднесення до складу податкового кредиту податку на ну вартість за договором від 04.01.2006 року № 4 про дольову участь у будівництві.

Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що посадові особи ДПІ роблять висновок, що зазначений договір має ознаки посередницького договору та є таким по своїй суті,  проте як такі висновки не відповідають змісту договору та природі договірних стосунків між його сторонами. За поясненнями представника позивача даний договір має ознаки договору підряду, оскільки сторони за договором також визначені як замовник та забудовник, крім того природа взаємовідносин за договором (п.3.4.1) відповідає визначенню відносин підряду відповідно до ст. 837 ЦК України. Також за поясненнями представника позивача договір (п.1.1) має ознаки договору про спільну діяльність відповідно до ст. 1130 ЦК України. При цьому зазначений договір не можна розглядати як договір доручення, оскільки ЗАТ ФБК «Дніпро-Інвест-Буд» за ним не виконує від імені та за рахунок ЗАТ БП «Придніпров’є» певні юридичні дії, які створюють, змінюють чи припиняють цивільні права та обов’язки останнього.

Надаючи оцінку поясненням представників сторін суд встановив, що згідно зіст. 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За договором доручення (ст. 1000 ЦК України) одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.  Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

За договором про спільну діяльність (ст. 1130 ЦК України) сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу(ч.1 ст.837 ЦК України).

Так між ЗАТ БП «Придніпров'я» та ЗАТ ФБК «Дніпро-Інвест-Буд» укладено договір №4 від 04.01.2006 року про дольову участь в будівництві.

Згідно з п.1.1 Договору сторони спільно  приймають участь в завершенні будівництва будівлі (лікувально-оздоровчого корпусу на 120 міст) у м. Євпаторія з метою його подальшого продажу.

Згідно з договором сторони спільно приймають участь в завершенні будівництва будівлі (лікувально-оздоровчого корпусу на 120 місць) у м. Євпаторія з метою його подальшого продажу.

Умовами договору, зокрема, передбачено:

- результатом договірних відносин є отримання сторонами по завершенню будівництва загальної площі Об'єкта в наступному обсязі: ЗАТ БП «Придніпров'я» - 40%, ЗАТ ФБК «Дніпро-Інвест-Буд» - 60% (пункт 1.4 договору);

- строк здачі Об'єкту до експлуатації 30 червня 2010 року (пункт 1.3 договору);

- технічний стан, поверхи, кількість, порядок та строки розподілу кв.м. Об'єкту встановлюється протоколом розподілу кв.м., який складається і затверджується сторонами після здачі Об'єкта у експлуатацію (пункт 1.5 договору);

- ЗАТ БП «Придніпров'я» приймає участь у будівництві Об'єкта у розмірі 40% від загальної вартості будівництва, визначеної у п. 1.2 чинного Договору шляхом здійснення фінансування, здійснення комплексу заходів по правовому, технічному, товароматеріальному та організаційному забезпеченню будівництва Об'єкту (пункт 2.3 договору);

-  ЗАТ БП «Придніпров'я» по чинному договору зобов'язується забезпечувати фінансування робіт і придбання матеріалів, необхідних для завершення будівництва, у тому числі шляхом перерахування грошових коштів ЗАТ ФБК «Дніпро-Інвест-Буд», необхідних для придбання матеріалів і сплати виконаних робіт (пункт 3.2.1 договору);

- ЗАТ ФБК «Дніпро-Інвест-Буд» по чинному договору зобов'язується виконувати роботи, пов'язані з будівництвом Об'єкта, за рахунок власних і залучених сил та коштів. Залучати за рахунок власних і залучених коштів спеціалізовані субпідрядні організації для проведення будівельно-монтажних робіт без узгодження з ЗАТ БП «Придніпров'я» (пункти 3.4.1. 3.5.2 договору).

Судом встановлено, що позивачем у період з серпня по  грудень 2006  року здійснено перерахування грошових коштів у розмірі 3871700,00 грн. на рахунок ЗАТ ФБК «Дніпро-Інвест-Буд». Призначенням платежу є: «на приобретение ТМЦ згідно з договором№4 від 04.01.2006».

При цьому ЗАТ БП «Придніпров'я» від ЗАТ ФБК «Дніпро-Інвест-Буд» отримані та включені до складу податкового кредиту податкові накладні із зазначенням номенклатури поставки товарів (послуг) продавця «На придбання ТМЦ по договору №4 від 04.01.06».

Також, у зазначених податкових накладних, отриманих від ЗАТ БП «Придніпров'я», у графі 5 «Кількість (об'єм, обсяг)» зазначено: «послуга».

Відповідно до підп. 12.4. Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 року №165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за №233/2037, у разі, якщо послуги не мають таких показників (кількість (об'єм, обсяг)), а вимірюються лише у вартісному вираженні, у графі 5 вказується: «послуга/проценти тощо».

Згідно з поясненнями представника позивача та письмовими поясненнями директора ЗАТ БП «Придніпров'я» Сулими В.В. від 25.03.2008 року позивач здійснює лише фінансування придбання матеріалів без отримання їх від ЗАТ «Дніпро-Інвест-Буд» у власність.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

Відповідно до п.4.1. ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг). У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Відповідно до п.1.4. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу. Не належать до поставки операції з передачі товарів в межах договорів схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі.

ЗАТ БП «Придніпров'я» перераховувало ЗАТ ФБК «Дніпро-Інвест-Буд» грошові кошти на придбання ТМЦвідповідності до укладеного договору №4 від 04.01.2006 року, у зв'язку з чим суд погоджується з висновком ДПІ, що Договір має ознаки договору доручення.

Крім того ЗАТ БП «Придніпров'я» не отримувало від ЗАТ ФБК «Дніпро-Інвест-Буд» товарно-матеріальні цінності у перевіряємому періоді по договору дольової участі в будівництві №4 від 04.01.2006 року.

Відповідно до ст.1002 Цивільного кодексу України повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо в договорі доручення не визначено розміру плати повіреному або порядок її виплати, вона виплачується після виконання доручення відповідно до звичайних цін на такі послуги.

Згідно з абз.3 п. 4.7 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» уразі коли платник податку (далі - повірений) здійснює діяльність з придбання товарів (робіт, послуг) за дорученням та за рахунок іншої особи (далі - довіритель), датою збільшення податкового кредиту такого повіреного є дата перерахування коштів (поставка в управління цінних паперів, інших документів, що засвідчують відносини боргу) на користь продавця таких товарів (робіт, послуг) або поставка інших видів компенсацій вартості таких товарів (робіт, послуг), а датою збільшення податкових зобов'язань є дата передання таких товарів (результатів робіт, послуг) довірителю. При цьому довіритель не збільшує податковий кредит на суму коштів (вартість цінних паперів, інших документів, що засвідчують відносини боргу), перерахованих (переданих) повіреному, але має право на збільшення податкового кредиту у податковий період отримання товарів (робіт, послуг), придбаних повіреним за його дорученням.

З огляду на викладене суд погоджується з висновком податкового органу, що в порушення підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, пунктів 4.1, 4.7 статті 4, підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»   ЗАТ ФБК Дніпро-Інвест-Буд»  при отриманні коштів від ЗАТ БП «Придніпров'є» по договору про дольову участь у будівництві, безпідставно (без здійснення поставки товарів) виписало податкові накладні, а ЗАТ БП «Придніпров'є» безпідставно включило ПДВ по цим накладним до складу податкового кредиту.

За таких обставин суд доходить висновку, що встановлені під час перевірки порушення податкового законодавства є доведеними, а прийняте податкове повідомлення-рішення – правомірним.

Щодо позовних вимог про стягнення з державного бюджету судових витрат суд зазначає, що відповідно до положень ст.94 КАС України суд присуджує всі здійснені стороною, яка не є суб’єктом владних повноважень, документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, якщо судове рішення ухвалене на її користь.

Керуючись ст.ст. 122, 162  КАС України суд, -                 

п о с т а н о в и в:

У задоволенні позову Закритого акціонерного товариства Будівельне підприємство «Придніпров’є» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови складений  12.02.2009 року.

Суддя                                                                                                           Головко О.В.