Постанова № 3383885, 22.12.2008, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

справа № 2-а-101/08

                                                                                                                                                             категорія статобліку-40

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ  ОКРУЖНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД         

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

22грудня 2008 року                                                                                                     м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суду складі:

головуючого судді:                             Турлакової Н.В.

при секретарі судового засідання:      Желткові В.Ю.

представник прокурора:                      не з’явився

представника позивача:                      Фрідман Б.А., Фрідман Б.А.

представника відповідача 1:               Марікуца О.Б., Мігаль Л.М.

представника відповідача 2:               не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську адміністративний

позов приватного виробничо-комерційного підприємства «Гурас»

доЗахідно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції та до державного казначейства у Юріївському районі Дніпропетровської області

простягнення бюджетної заборгованості, -

в с т а н о в и в :

Приватне виробничо-комерційне підприємство «Гурас» звернулось до суду з адміністративним позовом  до Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції та державного казначейства у Юріївському районі Дніпропетровської областіу якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить на підставі п.п.7.7.5 п.7.7. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 від 03 квітня 1997 року зобов’язати відповідача 1 надати висновок про відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 59401,03 грн., стягнути бюджетну заборгованість з відшкодування податку на додану вартість в сумі 59401,03 грн.

В обґрунтування позову позивачзазначив, що у відповідності п.п.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», він надав Відповідачеві-1 заяви  про  повернення сум  бюджетного  відшкодування,  які  відображені  у деклараціях, розрахунки сум бюджетного відшкодування, реєстри податкових накладних (як кредиту так і зобов'язань), платіжні документи. Податковий  орган зобов’язаний   у   п'ятиденний   термін після закінчення    перевірки    надати    органу державного  казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Однак, на момент подання позовної заяви всупереч вказаної норми Закону Відповідач-1 не надав Відповідачу-2 висновок із зазначенням невідшкодованої суми, а Відповідач-2 у свою чергу не відшкодував суми які підлягають відшкодуванню з державного бюджету.

Відповідач 1 подав до суду письмові заперечення на позов у яких зазначив, що строки звернення до адміністративного суду щодо відшкодування  позивачем суми ПДВ в розмірі 4167,61 грн., за серпень 2006р. та 6644,11 грн. за вересень 2006р.  пропущений, у зв’язку з чим  Західно-Донбаська ОДПІ просить застосувати до позовних вимог у вказаній частині строк звернення до адміністративного суду і з цієї підстави відмовити в задоволенні позову в цій частині. Згідно з актом перевірки позивача від 7.03.2007р. № 121-23/20279145 не було встановлено порушення ведення податкового обліку,   відповідно до наказу ДПА № 386 обов’язкові зустрічні перевірки по фінансово-господарських операціях платника по ланцюгу постачання  до виробника в частині віднесення останнім сум ПДВ, виділених у податкових   накладних, до складу податкових зобов’язань відповідного періоду, в частині сплати ПДВ до бюджету,  але непідтвердженими залишаються ПДВ на суму 59400,97 грн.

У зв’язку з чим в задоволенні адміністративного позову просить відмовити.

Відповідач 2 заперечення на адміністративний позов не направив, в судове засідання не з’явився про дату час та місце якого був належним чином повідомлений. 

Представники позивача в судовому засіданні підтримали адміністративний позов посилаючись на доводи викладені в позовній заяві просили адміністративний позов задовольнити.

Представники відповідача  в судовому засіданні просили в задоволенні адміністративного позову відмовити підтримавши доводи викладені в письмових запереченнях.

Дослідивши чинне законодавство, матеріали справи та доводи сторін суд доходить висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, провадження у справі в частині позовних вимог закриттю,  з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач є сільськогосподарським товаровиробником, та займається виробництвом продукції тваринництва - розведення свиней та поставляє м'ясо у живій вазі переробним підприємствам. У відповідності до п.п.6.2.6 п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість»  № 168/97 від 03 квітня 1997 року (зі змінами та доповненнями) по нульовій ставці податку на додану вартість оподатковуються операції з постачання  переробним підприємствам м'яса у живій вазі.

З 01 січня 2007 року позивач у зв'язку зі зміною юридичної адреси (за місцезнаходженням виробничого комплексу) перейшов з обліку у ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська на облік до Західно-Донбаської  об'єднаної  ДПІ.

За результатами перевірок проведених Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська  відносно приватного виробничо-комерційного підприємства «Гурас» винесено податкові повідомлення - рішення 20.07.2006р. № 0008081502/0/12499/10/15-240, 25.07.2006р. № 0008121502/0/12650/10/15-240, 25.07.2006р. № 0008131502/0/12650/10/15-240, 25.07.2006р. № 0008141502/0/12650/10/15-240, 25.07.2006р. № 0008151502/0/12650/10/15-240 якими позивачеві відмовлено у наданні бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість за травень, червень, липень 2006 року.  Вказані повідомлення – рішення  були оскаржені позивачем.

Постановою господарського суду  від 11.10.2006р. по справі № А17/231 за адміністративним позовом приватного виробничо-комерційного підприємства «Гурас» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська скасовано повністю податкове повідомленім-рішення Державної податкової інспекції Кіровському районі м. Дніпропетровська від 20.07.2006р. № 0008081502/0/12499/10/15-240, яким приватному виробничо-комерційному підприємству "Гурас" відмовлено у наданні суми бюджетного  відшкодування за травень 2006р. у сумі 23874,00 грн.; скасовано повністю податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції Кіровському районі м. Дніпропетровська від 25.07.2006р. № 0008121502/0/12650/10/15-240, яким приватному виробничо-комерційному підприємству "Гурас" відмовлено у наданні суми  бюджетного відшкодування за червень 2006р. у сумі 5424,00 грн.; скасовано повністю податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції Кіровському районі м. Дніпропетровська від 25.07.2006р. № 0008131502/0/12650/10/15-240, приватному виробничо-комерційному підприємству "Гурас" відмовлено у наданні суми бюджетного відшкодування за червень 2006р. у сумі 37339,00 грн.; скасовано повністю податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська від 25.07.2006р. № 0008141502/0/12650/10/15-240, приватному виробничо-комерційному підприємству "Гурас" відмовлено у наданні суми юго відшкодування за липень 2006р. у сумі 2999,00 грн.; скасовано повністю податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська від 25.07.2006р. № 0008151502/0/12650/10/15-240, яким приватному виробничо-комерційному підприємству "Гурас" відмовлено у наданні суми юго відшкодування за червень 2006р. у сумі 24331,00 грн. В частині позову щодо зобов’язання Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, - відмовлено.

Відповідно до ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.02.2007р. та  ухвали Вищого адміністративного суду України від 20.09.2007р.  апеляційні та касаційні скарги Державної податкової інспекції у Кіровському районі  м. Дніпропетровська залишено без задоволення, а постанова господарського суду Дніпропетровської області  від 11.10.2006р. та ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.02.2007р. – залишені без змін.

Заперіод з серпня по грудень 2006 року Відповідачем-1  було проведено  планову комплексну та позапланову - зустрічну перевірку Позивача, але із заявленої до відшкодування суми не було відшкодовано 19964,18 грн. Так в ході планової документальної перевірки були перевірені декларації з податку на додану вартість на загальну суму відшкодування 195340 грн., станом на 24.03.2008 року сума 129097,78 грн. відшкодована платнику на розрахунковий рахунок протягом 2007-2008 років. На суму 6842,25 грн. – 11.02.2008 року надано довідку про підтвердження сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами планової виїзної (документальної) перевірки.

Суми заявлені позивачем до відшкодування з бюджету за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2006 року, частково відшкодовані відповідачем. Станом на дату розгляду справи судом невідшкодованими залишаються суми ПДВ на загальну суму 59401,03 грн.

Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість"(168/97-ВР), бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

 На підставі п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»: «Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, такасума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному   значенні   суми,   розрахованої   згідно   з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди  (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону),  а при його  відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду». Враховуючи, що у Позивача сума податкових зобов'язань зовсім незначна, то різниця між податковим зобов'язанням та підтвердженим документами (які не заперечуються Відповідачем-1) податковим кредитом має від'ємне значення у всіх податкових періодах. На підставі п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону «Якщо у наступному податковому  періоді  сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг)». Таким чином, у кожному звітному податковому періоді у Позивача утворюється від'ємне значення, сплачена частина якого постачальникам товарів (послуг) декларується до відшкодування з державного бюджету.

Позивач подав Відповідачеві-1 у відповідності п.п.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону декларації,  заяви  про  повернення сум  бюджетного  відшкодування,  які  відображені  у деклараціях, розрахунки сум бюджетного відшкодування, реєстри податкових накладних (як кредиту так і зобов'язань), платіжні документи.

 На підставі п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.   Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Однак, на момент подання позовної заяви  Відповідач-1 не надав Відповідачу-2 висновок із зазначенням невідшкодованої суми, а Відповідач-2 у свою чергу не відшкодував суми які підлягають відшкодуванню з державного бюджету.

Пунктом 11.21 статті 11 Прикінцевих положень Закону «Про податок на додану вартість»(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) установлено, зокрема, що сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва. Порядок і нарахування зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

             Пунктом 11.29 цієї ж статті до 1 січня 2006 року зупинено дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету ПДВ щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюється сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства. Зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку. Порядок акумуляції та використання зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України. Проте суд зазначає, що сума ПДВ – 4167,61 грн., що заявлена на відшкодування, виникла на підставі податкової декларації № 44962 за серпень 2006 року, яка була подана позивачем на адресу ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська 19.09.2006 року. Максимальний 65 денний строк для надання відповідного висновку до державного казначейства сплинув 23.10.2006 року. Сума ПДВ 6644,11 грн., що заявляється на відшкодування, виникла на підставі податкової декларації № 51131 за вересень 2006 року, яка була подана позивачем на адресу ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська 17.10.2006 року. Максимальний 65 денний строк для надання відповідного висновку до державного казначейства сплинув 22.01.2007 року. В адміністративному порядку вказані сума не узгоджувались доказів оскарження невідшкодованої суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за серпень та вересень 2006року в  судовому  порядку позивачем не надано.  Отже строк звернення до суду з адміністративним позовом щодо цих сум сплинув 23.10.2007 року та 17.10.2007 року. Відповідно до ч.2 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до ст.100 Кодексу адміністративного судочинства Українипропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Представник відповідача в запереченнях до адміністративного позову та в судовому засіданні наполягав на застосуванні  до позовних вимог у вказаній частині, строку  звернення до адміністративного суду.

Обставин та доказів які б давали суду підстави визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними позивачем не надано.

Таким чином суд доходить висновку, що строки звернення до адміністративного суду щодо відшкодування вищезазначених сум позивачем пропущений і позовні вимоги в  частині відшкодування 6644,11 грн. та 4167,61 грн. не підлягають задоволенню.

У зв’язку з чим невідшкодованими позивачу залишаються суми ПДВ на суму  48589,31грн.

Суд не погоджується з доводами відповідача 1 про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту за відсутності підтвердження факту сплати сум податку на додану вартість до Державного бюджету контрагентами позивача, та відповідно, наявність права на відшкодування лише тієї частини податку на додану вартість, яка дорівнює сплаченому до бюджету розміру податку, оскільки вона суперечить вимогам законодавства, яким визначається порядок та умови формування податкового кредиту платником податку у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг). Якщо контрагент не виконав свого зобов’язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Стосовно позовної вимоги щодо надання висновку про відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 59401,03 грн., суд зазначає наступне, що спосіб захисту порушеного права повинен обиратися особою відповідно до норм матеріального права, що регулюють спірні відносини, а в разі невідшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ право платника порушується неодержанням коштів з бюджету,  відповідно способом захисту порушеного права має бути вимога про їх стягнення.  Таким  чином суд вважає що провадження у справі щодо зобов’язання Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції надати висновок про відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість підлягає закриттю.

З урахуванням сукупності викладених обставин, норм чинного законодавства, зібраних по справі доказів, суд приходить до висновку, що приватним виробничо-комерційним підприємством «Гурас» в частині стягнення  бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість в сумі 48589,31  дотримано вимог вищезазначених приписів  Закону України "Про ПДВ" для отримання  відшкодування, а відповідно позовні вимоги в цій частині  є обґрунтованими та  підлягають  задоволенню,  провадження у справі  в частині зобов’язання Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції надати висновок про відшкодування бюджетної заборгованості в частині позовних вимог щодо стягнення  податку на додану вартість підлягає закриттю, а в задоволенні позову в частині  відшкодування 6644,11 грн. та 4167,61 грн. слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 160, 162, 163  КАС України суд, -

п о с т а н о в и в:

            Адміністративний позов приватного виробничо-комерційного підприємства «Гурас» задовольнити частково.

            Провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог про зобов’язання Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції надати висновок про відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 66242,28 грн. – закрити.

            Стягнути з бюджету заборгованість з відшкодування податку на додану вартість в сумі 48589,31 грн. (сорок вісім тисяч п’ятсот вісімдесят дев’ять гривен, тридцять одна копійка).

            В іншій частині адміністративного позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови складений  29.12.2008 року.

Суддя                                                                                                                       Н.В. Турлакова