Ухвала суду № 33837150, 25.09.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 119/4317/13-а

25.09.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ілюхіної Г.П.,

суддів Яковенко С.Ю. ,

Лядової Т.Р.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Бистрякова Д.С.) від 21.06.2013 у справі № 119/4317/13-а

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 98100)

до Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосії (вул.Українська, 44, м.Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98100)

про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 21.06.2013 у справі № 119/4317/13-а (2-а/119/135/13) в позові відмовлено (арк.с.48-49).

Рішення суду мотивовано тим, що у пільговий стаж позивачу можливо зарахувати лише період роботи у СРСР за період з 24.09.1985 по 15.01.1989 (за наявністю підтвердження відповідною довідкою), але цього недостатньо для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, з віку 55 років; стаж позивача на посаді слюсаря-ремонтника на гарячій ділянці з 22.08.1992 по 19.12.1999 не підтверджено як пільговий та його не можливо зарахувати до пільгового стажу у зв'язку з відсутністю документів, які підтверджують проведення атестації робочого місця щодо умов праці; вимоги позивача про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку у відповідності до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на підставі стажу роботи у Узбекистані після 13.03.1992 необґрунтовані і не підтверджені відповідними документами, у зв'язку з чим Рішення Управління Пенсійного фонду України у м. Феодосії АР Крим від 29.08.2012 про відмову у призначені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 прийнято у відповідності до діючого законодавства України.

Не погодившись з рішенням суду, позивач - ОСОБА_2, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Доводи апеляції мотивовані тим, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, оскільки оскаржуване рішення відповідача є незаконним та піддягає скасуванню, оскільки відповідачем не прийнято до уваги надані позивачем документи; відповідач безпідставно посилається на те, що відповідно до Протоколу засідання атестаційної комісії №1 від 20.12.1999 та від 21.07.2006 посади механік ділянки, електрозварник, слюсар-ремонтник на гарячій ділянці віднесено до Списку №3; документи, які надав позивач на підтвердження трудової діяльності не відповідають вимогам пункту 23 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутністю трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.09.1993 №637.

В судове засідання, призначене на 25.09.2013, позивач та відповідач явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином та своєчасно, позивач надав заяву про розгляд справи у його відсутність, відповідач про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів встановила наступне.

29.07.2011 №28/4-05 відповідач на звернення позивача повідомив, що не надається можливим визначити його право на призначення пенсії на пільгових умовах, оскільки пільгова довідка ним не надана (арк.с.10-11).

29.12.2011 вих.№15823/05 відповідач на заяву позивача повідомив про відсутність у нього права на пенсію зі зниженням пенсійного віку по Списку №2 по наявним документам (арк.с.12).

Згідно Довідки №06-2945 від 31.05.2012 позивач працював на ПО "Ташкентський тракторний завод": з 16.06.2000 (наказ №290 від 16.06.2000) по 23.02.2001 (наказ №15-к від 22.02.2001) в якості механіка, був зайнятий повний робочий день та тиждень, користувався трудовими відпустками, у відпустках без утримання не був, працював на основній роботі, до інших робіт не притягувався, сумісництва не було, пільговий стаж складає 8 місяців 7 днів; зазначений період включається до Списку №2, розділ ХIV, підрозділ І, пункт б, підпункт 2150100б-23607, затверджений Постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10 (арк.с.14).

31.01.2013 позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2, до якої надав довідку №06-33 від 11.01.2012, довідку №06-2959 від 01.06.2012, довідку №06-34 від 11.01.2013, архівну довідку №06-1265 від 06.03.2012, висновок від 20.04.2007 №07/12, довідки про суму заробітку за період з 1980 по 1989 та з 2003 по 2007 роки (арк.с.16).

08.02.2013 вих.№23/У-11 позивачу відповідачем повідомлено про відсутність права на пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2, у зв'язку з тим, що страховий стаж складає 5 років 1 місяць 7 днів, так як на ПТ «Ташкентський тракторний завод» перша атестація робочих місць проведена в 1995 році, але документів про проведену атестацію позивачем не надані; згідно Протоколу про результати проведеної атестації робочих місць №1 від 20.12.1999 посади «електрозварник», «слюсар-ремонтник на гарячій ділянці», «механік» віднесені до Списку №3, у зв'язку з чим відсутні підстави для зарахування до пільгового стажу по Списку №2 періоду роботи з 22.08.1992 по 19.12.1999 на посаді «слюсаря-ремонтника»; період роботи з 16.06.2000 по 23.02.2001 також не підлягає зарахуванню до пільгового стажу по Списку №2, оскільки підпунктом 2150100б-23607 пункту 1б розділу ХІV Списку №2, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10 передбачені механіки ділянок, а згідно Переліку робочих місць, професій та посад, працівникам яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення, атестована посада «механіка виробництва», а позивач працював «механіком» (арк.с.17).

26.03.2013 вих.№602/У-11 позивачу на його скаргу, до якої було надано, зокрема, довідку від 31.05.2013 №06-2944, Головним управлінням Пенсійного фонду України в АР Крим відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2, у зв'язку з тим, що відсутні підстави для зарахування до пільгового стажу по Списку №2 періоду роботи з 24.09.1985 по 15.01.1989 на посаді "електрозварника", так як в довідці від 31.05.2012 №06-2944 посилання на Списки, затверджені Постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10, що суперечить пункту 3 Порядку №383; на ПТ «Ташкентський тракторний завод» перша атестація робочих місць проведена в 1995 році, але документів про проведену атестацію позивачем не надані; згідно Протоколу про результати проведеної атестації робочих місць №1 від 20.12.1999 посади «електрозварник», «слюсар-ремонтник на гарячій ділянці», «механік» віднесені до Списку №3, у зв'язку з чим відсутні підстави для зарахування до пільгового стажу по Списку №2 періоду роботи з 22.08.1992 по 19.12.1999 на посаді «слюсаря-ремонтника» (арк.с.18-19, 25-26).

14.05.2013 вих.№7366/У-11 на скаргу позивача, до якої було надано, зокрема, довідку від 31.05.2012 №06-2944, Департамент Пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України повідомив позивача про відсутність права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці, оскільки довідка від 31.05.2012 №06-2944 видана з посиланням на Списки, затверджені Постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10, а в період роботи позивача з 24.09.1985 по 15.01.1989 був чинний Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджений Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173 (арк.с.20, 23-24).

Відповідно до Протоколів засідання атестаційної комісії №1 від 20.12.1999 та від 21.07.2006 посади механік ділянки, електрозварник, слюсар-ремонтник на гарячій ділянці віднесено до Списку №3 (арк.с.27-30).

Згідно Довідки №06-2959 від 12.06.2012 позивач працював на ПО "Ташкентський тракторний завод": з 01.05.1991 (наказ №654 від 01.05.1991) по 15.06.2000 (наказ №290 від 16.06.2000) в якості слюсаря-ремонтника на гарячій ділянці, був зайнятий повний робочий день та тиждень, користувався трудовими відпустками, у відпустках без утримання не був, працював на основній роботі, до інших робіт не притягувався, сумісництва не було, пільговий стаж складає 9 років 1 місяць 14 днів; зазначений період включається до Списку №2, розділ ХIV, підрозділ І, пункт а, підпункт 2150100а-18559, затверджений Постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10 (арк.с.37).

29.08.2012 рішенням відповідача відмовлено в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці, повідомлено, що до пільгового стажу позивачу можливо зарахувати лише період роботи у СРСР з 01.05.1991 по 21.08.1992 (1 рік 3 місяці 21 день), з 20.12.1999 по 15.06.2000 (5 місяців 26 днів) на посаді «слюсаря-ремонтника», та з 16.06.2000 по 23.02.2001 (8 місяців 8 днів) на посаді «механіка» згідно довідки №06-2945 від 31.05.2012; всього пільговий стаж позивача складає 2 роки 5 місяців 25 днів (арк.с.43-45).

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України у м.Феодосії АР Крим про визнання неправомірними дій щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, про зобов'язання зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до умов пункту "б" статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення", період роботи у ВАТ „Ташкентський тракторний завод" на посаді електрозварника з 24.09.1985 по 15.01.1989, на посаді слюсаря - ремонтника на гарячій ділянці з 01.05.1991 по 15.06.2000, на посаді механіка ділянки з 16.06.2000 по 23.02.2001; про зобов'язання відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Правовідносини сторін регулюються Конституцією України, Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-ХІІ), Порядком застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 №383 (далі - Порядок №383).

Суд першої інстанції здійснив аналіз діючого законодавства України та дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 62 Закону № 1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Це положення відтворене в пункті 1 "Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, яким визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до статті 12 Закону №1788-XII, право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Відповідно до статті 1 Угоди від 13.03.1992 про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД у сфері пенсійного забезпечення, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць Угоди і членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Згідно з пунктом "а" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право па пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

У випадку, коли особи працювали на посадах, періоди роботи на яких можливо зарахувати до пільгового стажу, після 01.01.1992 в країнах, які підписали Угоду про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД у сфері пенсійного забезпечення, пільгова довідка повинна надаватися із посиланням на списки, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10.

Відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону №1788-XII, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Згідно пункту 3 Порядку №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики України від 22.05.2008 №4842/0/14-08/039 щодо призначення пенсій на пільгових умовах особам, які після 01.01.1992 працювали за Списками №1 і №2 в країнах СНД, для призначення пенсії необхідно надати висновок відповідного органу Державної експертизи умов праці або органів, що признають пенсію, республіки Узбекистан, про зарахування періоду роботи до пільгового стажу в цій країні.

Пунктом 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1 і №2 та за результатами атестації робочих місць, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні і корпоративні фонди.

Суд першої інстанції вірно встановив, що відповідно до діючого законодавства України трудовий стаж отриманий в Узбекистані після вступу у силу міжнародної угоди, тобто після 13.03.1992, можливо враховувати як пільговий при призначені пенсії на території України із посиланням на Постанову Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають, право на пільгове пенсійне забезпечення» у відповідності з цими Списками, за наявності атестації робочого місця за умовами праці проведеного у відповідності з законодавством Узбекистану.

Згідно пункту 3 Наказу Міністерства праці і соціальної політики України №383 від 18.11.2005 при визначені права особи на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються ті Списки, які діяли на період роботи особи.

При викладених обставинах, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що до пільгового стажу позивачу можливо зарахувати лише період роботи у СРСР з 24.09.1985 по 15.01.1989 (за наявністю підтвердження відповідною довідкою), але цього недостатньо для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку - з віку 55 років; стаж позивача на посаді слюсаря-ремонтника на гарячій ділянці з 22.08.1992 по 19.12.1999 не підтверджено як пільговий та його неможливо зарахувати до пільгового стажу у зв'язку з відсутністю документів, які підтверджують проведення атестації робочого місця щодо умов праці; вимоги позивача про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку у відповідності до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на підставі стажу роботи у Узбекистані після 13.03.1992 необґрунтовані і не підтверджені відповідними документами, у зв'язку з чим Рішення Управління Пенсійного фонду України у м. Феодосії АР Крим від 29.08.2012 про відмову у призначені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 прийнято у відповідності до діючого законодавства України.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 197, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 21.06.2013 у справі № 119/4317/13-а залишити без задоволення.

2. Постанову Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 21.06.2013 у справі № 119/4317/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна

Судді підпис С.Ю. Яковенко

підпис Т.Р.Лядова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна