Постанова № 3383627, 30.01.2009, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

                                                                                                                                                                                    КОПІЯ  

                                                                                                                                                                                   Справа № 2-а-1065/08/0470

                                                                                                                                                                              Категорія статобліку – 2.11.17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ  ОКРУЖНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД        

                                                                              ПОСТАНОВА

                                                                        ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

          30 січня 2009 року                                                                                 м. Дніпропетровськ

          Дніпропетровський  окружний  адміністративний суд у складі :

          головуючого  судді :                        Турлакової  Н.В.

          при секретарі судового засідання:  Федосенко І.А.

          за участю сторін:

          представника позивача:                    Калінчука В.В.

          представник відповідача:                  не з’явився          

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Криворіжгаз» до Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі

проскасування  податкових  повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Криворіжгаз» звернулось до суду з адміністративним позовом  до Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі з позовними вимогами про скасування  податкових  повідомлень-рішень № 0004382301/0 від 10.08.2007 року, № 0004382301/1 від 22.10.2007 року, № 0004382301/2 від 10.01.2008 року в сумі  428225,53 грн.,  винесеними за порушення граничного строку сплати узгоджених сум податкових зобов’язань по податку на додану вартість.

В  обґрунтування позову позивач зазначив, що, підставою для винесення зазначених податкових повідомлень – рішень є акт № 299/231 від 06.08.2007 року у першому випадку, та два акти № 299/231 від 10.08.2007 року відповідно в наступних випадках, але про існування таких актів позивачу повідомлено не було і дані акти ним не підписувались. Крім того відповідачем неправомірно зараховані платежі позивача на погашення податкового боргу інших періодів в рахунок погашення боргу, що виник на підставі декларацій від 20.01.2006р., № 88831 та від 20.04.2006р. №18974, а відповідно винесення податкового  повідомлення –рішення  від 10.08.2007р. № 0004382301/0  на суму 428225,53 грн. та податкових повідомлень-рішень №0004382301/1 від 22.10.2007р., та №0004382301/2 від 10.01.2008р.  прийнятих за результатами процедури адміністративного оскарження є протиправним З зазначених вище підстав позивач просить скасувати прийняті  податкові повідомлення – рішення, як необґрунтовані та безпідставні.

Відповідач направив до суду заперечення проти позову  в яких,  посилаючись на вимоги п.7.7. ст..7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та п.п.7.7.1 п.7.7. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість», Порядок оформлення результатів невиїзних документальних виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005р. № 327, та Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом ДПА України від 03.03.1998р. оскаржувані рішення вважає такими, що відповідають чинному законодавству. Крім того зазначив, що на момент сплати узгодженої суми податкового зобов’язання на особовому рахунку позивача існував податковий борг, у зв’язку з чим кошти, що надійшли на сплату зобов’язань з  податку на додану вартість, спрямовуються на погашення податкових зобов’язань з того самого платежу у порядку календарної черговості настання граничних термінів їх сплати. Така черговість погашення діє незалежно від волі платника податків та стосується як самостійно розрахованих платником податків податкових зобов’язань, так і податкових зобов’язань, розрахованих контролюючим органом. В задоволенні адміністративного позову просив відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Заслухавши представника позивача, дослідивши чинне законодавство, матеріали справи, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

31.07.2007р. Південна міжрайонна Державна податкова інспекція у м. Кривому Розі Дніпропетровської  області здійснила перевірку  Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Криворіжгаз» результати якої відображені в акті № 299/152/03341397 від 06.08.2007р. , згідно з висновками якої встановлено, несвоєчасне перерахування позивачем ПДВ до бюджету в порушення п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про ПДВ», п.п. 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», підприємством протягом періоду з 30.01.2006р. по 16.07.2007р. порушувались граничні терміни сплати узгоджених сум податкових зобов’язань по податку на додану вартість з затримкою більше ніж на 90 календарних днів по деклараціям № 88831 від 20.01.2006р. та декларації від 20.04.2006р.

  Копія зазначеного акту була направлена на адресу позивача з супровідним № 042/10/152 від 06.08.2007р.копія якого наявна в матеріалах справи.

10.08.2008р. Південною МДПІ м. Кривого  Рогу винесено податкове повідомлення – рішення № 0004382301/0 про застосування штрафних санкцій у розмірі 50 %,  відповідно до акта перевірки № 299/231 від 06.03.2007р. яким встановлено порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України  «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими  фондами» за затримку на 472 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 856451 грн.  вказане рішення отримано  позивачем, згідно з його поясненнями 10.08.2007р.

В результаті процедури  адміністративного оскарження  вказаного рішення, відповідачем залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 19.08.2007р. №0004382301/0 та згідно з діючим законодавством прийняті рішення  № 0004382301/1 від 22.10.2007 року, № 0004382301/2 від 10.01.2008 року  на суму  428225,53 грн.,  

Як встановлено судом, згідно матеріалів справи, між Південною міжрайонною державною податковою інспекцією та Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Криворіжгаз»  укладено договори  про розстрочення (відстрочення) сплати податкових зобов’язань  з податку на додану вартість № 16  відповідно до рішення № 78 про розстрочення податкових зобов’язань з податку на додану вартість від 29.03.2007р. на загальну суму 11598808,00грн., розстрочення надається 3 30.03.2007р. по 28.12.2007р.; договір про розстрочення податкових зобов’язань № 11, відповідно до рішення від 22.02.2007р. № 60 про розстрочення податкових зобов’язань  з податку на додану вартість на загальну суму 1275457,00 грн. розстрочення надається з 02.03.2007р. по 27.12.2007р.,; договір про розстрочення податкових зобов’язань з податку на додану вартість від 29.01.2007р. № 6 відповідно до рішення № 13 про розстрочення податкових зобов’язань від 29.01.2007р. на загальну суму 2376886,00 грн. розстрочення надається  з 30.01.2007р. до 27.12.2007р.

Підставою для застосування штрафних санкцій  в оскаржуваних  податкових повідомленнях – рішеннях,  є затримка граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання у розмірі 856451,00 грн., що відображено в акті № 299/152/03341397 від 06.08.2007 року. Як вбачається з матеріалів справи, згідно платіжних  доручень наданих позивачем,  про сплату зазначених сум в графі про призначення платежу  зазначалося наступне:

-     п/д від 06.05.2006 року в сумі 15201,22 грн. – оплата розстроченого ПДВ відповідно до договору № 16 від 30.03.2006 року по строку на 30.05.2006 року;

-    п/д  від 11.05.2006 року в сумі 8362,00 грн. – ПДВ відповідно до договору № 19 від 31.03.2006 року по строку на 30.05.2006 року;

-    п/д  від 11.05.2006 року в сумі 31855,78 грн. – оплата розстроченого ПДВ відповідно до договору № 16 від 30.03.2006 року по строку на 30.05.2006 року;

-    п/д  від 11.05.2006 року в сумі 55891,00 грн. – оплата ПДВ відповідно до договору № 14 від 02.03.2006 року по строку на 03.05.2006 року;

- п/д  від 19.06.2006 року в сумі 474,00 грн. – оплата штрафних санкцій по ПДВ;

-       п/д  від 19.06.2006 року в сумі 9472,00 грн. – оплата ПДВ згідно уточненого розрахунку за червень 2006 року, строк 20.06.2006 року п/д від 03.07.2006 року в сумі 60569,02 грн.;

-       п/д  від 03.07.2006 року в сумі 60569,00 грн. – погашення заборгованості минулих років ПДВ згідно ст. 36 постанови КМУ № 124 від 09.02.2006 року, протокол № 04/127 від 25.04.2006 року;

-       п/д  від 03.07.2006 року в сумі 82409,35 грн. – погашення заборгованості минулих років ПДВ згідно ст. 36 постанови КМУ № 124 від 09.02.2006 року, протокол № 04/128 від 25.04.2006 року;

-       п/д  від 25.09.2006 року в сумі 400,00 грн. – оплата штрафних санкцій по ПДВ згідно декларацій за липень 2006 року в сумі 224,00 грн., за травень 2006 року в сумі 158,00 грн., за січень 2006 року 18,00 грн. по строку на  25.09.2006 року;

-       п/д  від 03.10.2006 року в сумі 17682,81 грн. – погашення заборгованості минулих років ПДВ згідно ст. 36 постанови КМУ № 124 від 09.02.2006 року, протокол № 04/359 від 12.07.2006 року;

-       п/д  від 03.10.2006 року в сумі 45031,82 грн. – погашення заборгованості минулих років ПДВ згідно ст. 36 постанови КМУ № 124 від 09.02.2006 року, протокол № 04/294 від 14.06.2006 року;

-       п/д  від 02.11..2006 року в сумі 6834,00 грн. – оплата ПДВ згідно уточненого розрахунку за листопад 2006 року по строку на  12.11.2006 року;

-       п/д  від 02.11..2006 року в сумі 342,00 грн. – оплата штрафних санкцій по ПДВ відповідно до уточненого розрахунку за листопад 2006 року по строку на  02.11.2006 року;

-       п/д  від 14.12.2006 року в сумі 24621,23 грн. – погашення заборгованості минулих років ПДВ згідно ст. 116 ЗУ «Про державний бюджет за 2006 рік», постанови КМУ № 705 від 22.05.2006 року, договору № 39/705 від 17.11.2006 року.

Проте, як зазначає відповідач в запереченнях на адміністративний позов у позивача на момент  сплати вищезазначених платежів  був податковий борг.  Таким чином  відповідач, без згоди з позивачем змінив призначення платежу на  підставі підпункту 7.7 ст.7 Закону України «Про  порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».   

При цьому, зміна податковим органом періоду, за який суб’єкт господарювання бажає сплатити відповідну суму податку судом також вважається призначенням платежу. Тобто, відповідач не звертаючи уваги на призначення платежів в платіжних дорученнях, зараховував платежі на погашення не поточних податкових зобов’язань, а податкового боргу, що виник раніше, тобто проводив облік надходження платежів у картці  особового рахунку  позивача з податку на додану вартість  в порядку календарної  черговості настання граничних строків сплати узгоджених зобов’язань.

Підпунктом 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 року за № 2181 – ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» (далі – Закон № 2181) визначено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації,і зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону № 2181 для подання податкової декларації, а саме,податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнюєкалендарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно із п.п. 7.1.1 п. 7.1 ст. 7  Закону № 2181,джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти.

Відповідно до п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7  Закону № 2181,джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Згідно із п.п. 8.6.2 п. 8.6 ст. 8  Закону № 2181 визначено, щоплатник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, має право здійснювати операції з коштами без їх узгодження з податковим органом, за винятком операцій, визначених у підпункті "б" підпункту 8.6.1 цього пункту, яким визначено обмеження використання об'єктів нерухомого чи рухомого майна, майнових чи немайнових прав, а також коштів для здійснення прямих чи портфельних інвестицій, а також цінних паперів, що засвідчують відносини боргу, надання гарантій, поручительств, уступлення вимоги та переведення боргу, виплату дивідендів, розміщення депозитів або надання кредитів.

Підпункт 3.1.1 п. 3.1 ст. 3  Закону № 2181 визначає, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду, в інших випадкахплатники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу, тобто ця норма регулює порядок задоволення претензій кредиторів і не стосується  податкового боргу, який відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону № 2181 визначений як сума узгодженого податку, не сплачену у встановлений законом термін. При сплаті податків існує єдина форма – перерахування узгодженої суми податку до бюджету.

Зміст вищезазначеного пункту Закону № 2181 не містить будь – яких даних стосовно заборони платнику податків сплачувати податкові зобов’язання за наявності податкового боргу, не встановлює порядку та механізму сплати податкового боргу, не встановлює порядку та механізму стягнення боргу за рахунок сплачених платником податкових зобов’язань і в жодному разі не дає повноважень контролюючому органу – податковій службі здійснювати будь  які дії стосовно визначення черговості сплати податків чи погашення боргу, змінювати призначення бюджетного платежу та без згоди платника розпоряджатись його коштами. Своєчасна сплата податкових зобов’язань є обов’язком платника податків.

Крім того,підпункт 3.1.1 п. 3.1 ст. 3  Закону № 2181 не може регулювати порядок погашення податкового боргу, тому що цей порядок визначений іншими нормами цього Закону, які передбачають, що у разі несплати узгодженої суми податку, податковий орган має право надіслати платнику вимоги, застосувати заставу, накласти арешт на майно і після цього продати майно платника для погашення його податкового боргу. Слід зауважити, що наявність податкової застави не обмежує платника податків у вільному розпорядженні коштами.

С.41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Конституційні права і свободи гарантується і не можуть бути скасовані (стаття 22 Конституції України).

Згідно зі статтею 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість виконання яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 1 першого протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людинивід 20.03.1952, ратифікованого Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого права, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Таким чином, вбачається, що будь-які обмеження з використання юридичною особою власного майна, зокрема перерахування коштів, можливе лише за згодою такого платника податків або за рішенням суду.

Такі норми свідчать про те, що позивач має право самостійно визначати період та суму боргу, яку він бажає сплатити, тобто самостійно визначити призначення платежу. Така воля платника податків повинна бути дотримана і суб’єктом власних повноважень.

У відповідності зі статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", посадові особи органів державної податкової служби зобов’язані дотримуватися Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права. Серед прав органів державної податкової служби, передбачених статтею 11 Законом України "Про державну податкову службу в Україні"не передбачено, а також без згоди на те платника податків або відповідного рішення суду визначити призначення платежу. Орган державної податкової служби має право лише вимагати від платників податків, діяльність яких перевіряється, усунення виявлених порушень податкового законодавства.

Крім того, як зазначено в оскаржуваних податкових повідомленнях – рішеннях, підставою для їх винесення є  акти перевірки № 299/231 від 06.08.2007р., та №299/231 від 10.08.2007р., проте до матеріалів справи відповідачем надана лише копія акта № 299/152/03341397 від 06.08.2007р.,  як вбачається з матеріалів справи та не заперечується  відповідачем  акти перевірки № 299/231 від 06.08.2007р., та №299/231 від 10.08.2007р на адресу позивача не направлялись. Обґрунтованих доводів з цього приводу відповідачем не надано, хоча відповідно до ч.2 ст.71 КАС України обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відвідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.    

 Враховуючи вищевикладене, чинне законодавство, докази наявні в матеріалах справи суд приходить до  висновку,  що відповідач діяв  із перевищенням повноважень, передбачених Конституцією Українита Законом України "Про державну податкову службу в Україні", оскільки не вправі був самостійно, без узгодження з платником податків або відповідного рішення суду, визначити призначення платежу та перерахувати платежі за поточними зобов’язаннями на погашення податкового боргу, що виник раніше. Позивач є власником своїх коштів і має право вільно, на свій розсуд, володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном, у тому числі і визначати призначення платежів, доказів правомірності своїх дій в частині винесення оскаржуваних рішень на підставі акта перевірки без попереднього направлення якого позивачу  відповідачем до суду не надано,  а тому застосування п.п. 17.1.7 п.17.1 статті 17 Закону України "По порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" спірними податковими повідомленнями – рішеннями до позивача є неправомірним.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

              Керуючись ст.ст. 160, 162, 163  КАС України суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Криворіжгаз» до Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі про скасування  податкових  повідомлень-рішень – задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі № 0004382301/0 від 10.08.2007 року, № 0004382301/1 від 22.10.2007 року, № 0004382301/2 від 10.01.2008 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови складений 04.02.2009 року.

Суддя                                                                                                                                   Н.В. Турлакова 

Згідно з оригіналом

Суддя

Постанова не набрала законної сили 04.02.2009р.

Суддя