Ухвала суду № 33832370, 30.09.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

30 вересня 2013 року Справа № 5021/1817/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіБожок В.С.,суддівКостенко Т.Ф., Сибіги О.М.розглянувши матеріали касаційної скаргиСумської міської ради, м. Сумина постановуХарківського апеляційного господарського суду від 11.07.2013 рокуу справі господарського суду Сумської областіза позовомПрокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Сумської обласної ради, м. СумидоСумської міської ради, м. Сумиза участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору1. Сумської регіональної державної лабараторії ветеринарної медицини, м. Суми 2. Управління майном Сумської обласної ради, м. Суми, 3. Управління майна комунальної власності Сумської міської ради, м. Сумипровизнання незаконним та скасування пунктів 1278 та 1281 додатку до рішення Сумської міської ради від 22.06.2011 року, визнання права власності

В С Т А Н О В И В:

Касаційна скарга Сумської міської ради на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.07.2013 року не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.

Відповідно до частини 4 статті 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

В тексті касаційної скарги скаржник просить звільнити його від сплати судового збору, у зв'язку з негативним майновим станом.

01.11.2011 року набрав чинності Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, відповідно до якого ставка судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги, встановлена підпунктом "5" пункту 2 частини 2 статті 4 Закон України "Про судовий збір" і становить 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а із позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

При цьому, за приписами статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" мінімальна заробітна плата встановлюється у місячному розмірі і на 01.01.2013 року становить 1147,00 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до п. 2.2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 року № 7 судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 ГПК такий обов'язок покладається на позивача.

У даній справі предметом спору є дві окремі вимоги як майнового так і немайнового характеру, а саме: визнання незаконним та скасування певних пунктів додатку до рішення міської ради та визнання права власності, а тому судовий збір повинен бути сплачений за обидві вимоги.

За приписами ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.

Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону (п. 12 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.08.2011 року № 01-06/1175/2011).

Проте, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що скаржником таких обставин не наведено та належних доказів негативного майнового стану Сумської міської ради до суду касаційної інстанції не подано, а зазначено лише про відсутність фінансування видатків з державного бюджету на оплату судового збору за подання касаційної скарги

Разом з тим, відповідно до п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 року № 7 єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

З огляду на зазначені норми чинного законодавства колегія суддів Вищого господарського суду України відхиляє клопотання заявника про звільнення від сплати судового збору.

За таких обставин, Вищий господарський суд України не може прийняти вказану касаційну скаргу до провадження і вона підлягає поверненню скаржнику на підставі пункту 4 частини 1 статті 1113 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

У Х В А Л И В:

1. Клопотання Сумської міської ради про звільнення від сплати судового збору - відхилити.

2. Касаційну скаргу Сумської міської ради на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.07.2013 року у справі № 5021/1817/12 повернути скаржнику.

Головуючий суддя В.С. Божок

Судді: Т.Ф. Костенко

О.М. Сибіга