Ухвала суду № 33829970, 01.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2013 року м. Київ К/800/18/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Приватної фірми «Ясон»

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2012 р.

у справі № 2а/0370/2981/11

за позовом Приватної фірми «Ясон»

до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Приватна фірма «Ясон» (далі - позивач, ПП «Ясон») звернулась до суду з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції (далі - відповідач, Луцька ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 09.12.2011 р. позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 18.07.2011 р. № 0014091601.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2012 р. постанову Волинського окружного адміністративного суду від 09.12.2011 р. скасовано. Прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ПП «Ясон», посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2012 р. скасувати, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 09.12.2011 р. залишити в силі.

Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу позивача не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Луцькою ОДПІ було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт № 4962/15-2/20136262 від 20.06.2011 р.

В акті перевірки зазначено про неподання позивачем декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 р., а також порушення пункту 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України, а саме підприємством не було проведено умовний продаж товарно-матеріальних цінностей у декларації за квітень 2011 року у зв'язку з анулюванням реєстрації платника податку на додану вартість, чим занижено податкове зобов'язання на 108 596,00 грн.

На підставі акта перевірки, податковим органом прийнято податкове повідомлення -рішення від 18.07.2011 р. № 0014091601, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 108 597,00 грн.

Суд апеляційної інстанції визнав обґрунтованим такий висновок податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платника ПДВ регулюється ст. 184 Податкового кодексу України та Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим Наказом ДПА України від 22.12.2010 р. № 978.

Відповідно до підпункту «г» пункту 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Згідно з пунктом 184.2 ст. 184.2 Податкового кодексу України анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті «а» пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах «б» - «и» пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного органу державної податкової служби.

З моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних (п. 184.5 ст. 184 Податкового кодексу України).

Як вбачається з акта перевірки, подані до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість за період з 01.03.2010 р. по 31.07.2010 р. та з 01.01.2011 р. по 31.03.2011 р. свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового кредиту, а з 01.08.2010 р. по 31.12.2010 р. звітність до Луцької ОДПІ не подавалась.

На підставі акта перевірки, відповідачем прийнято рішення № 107 від 22.04.2011 р., яким анульовано позивачу реєстрацію як платника ПДВ з 22.04.2011 р.

Відповідно до пункту 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України, якщо в останньому звітному (податковому) періоді на обліку у платника податку залишаються товари та необоротні активи, при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту, платник податку не пізніше дати подання заяви про анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визнати умовне постачання таких товарів та необоротних активів та нарахувати податкові зобов'язання виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів, крім випадків реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суд апеляційної інстанції вірно застосував норми матеріального права, отже, прийняте податковим органом спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга позивача підлягає відхиленню, а постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2012 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Приватної фірми «Ясон» відхилити.

2.Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2012 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов