Ухвала суду № 33829884, 26.09.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2013 року м. Київ К/9991/50470/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2011

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2011

у справі № 2-а-13653/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Прогрес-Партнер»

до Державної податкової інспекції у Червоно заводському районі м. Харкова

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Прогрес-Партнер» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Будівельна компанія «Прогрес-Партнер») звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Червоно заводському районі м. Харкова) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2011, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2011, позов задоволено у повному обсязі. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 17.09.2010 №0000230700/0.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Будівельна компанія «Прогрес-Партнер» за червень 2010 року, відповідачем складено акт від 16.09.2010 №6629/07-008/35243696, яким встановлено порушення пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі по тексту - Закон), а саме: до бюджетного відшкодування з податку на додану вартість включено суму податку, неоплаченого на користь постачальників товарів (робіт, послуг), що спричинило завищення суми бюджетному відшкодуванню з податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних податкових періодів на суму 401 415,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.09.2010 №0000230700/0 про зобов'язання сплатити позивачем суму податку у розмірі 28266,92 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 5653,38 грн.

Підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення слугував висновок податкового органу про неможливість встановлення фактичної сплати постачальникам товарів (послуг) з мотивів відсутності позивача за місцем знаходження.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з пп. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з пп. «а» пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактично перевірка позивача з питання правомірності заявлення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2010 року відповідачем не здійснювалася, копії правочинів, первинних документів, документів про сплату сум податку на додану вартість з боку ТОВ «Будівельна компанія «Прогрес-Партнер» на користь постачальників товарів (робіт, послуг) податковим органом не досліджувалися.

Судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що відсутність платника податків за місцезнаходженням не визначена законодавством як підстава для судження суб'єкта владних повноважень про неправомірність формування таким платником податкового кредиту з податку на додану вартість, від'ємного значення податку та бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Судами попередніх інстанцій зроблений правильний висновок про недоведеність відповідачем, на якого в силу норми ч. 2 ст. 71 КАС України покладається обов'язок доказування, правомірності податкового повідомлення-рішення, факту порушення позивачем норм Закону України «Про податок на додану вартість».

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров З оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова