Ухвала суду № 33829254, 24.09.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 144/1084/13-ц Провадження № 22-ц/772/2956/2013Головуючий в суді першої інстанції:Панченко Д.І.Категорія: 23Доповідач: Войтко Ю. Б.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2013 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Войтка Ю.Б.,

Суддів: Стадника І.М., Голоти Л.О.,

При секретарі: Куленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Продовольча компанія «Зоря Поділля» на рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 19 серпня 2013 року в цивільній справі

за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Продовольча компанія «Зоря Поділля» про визнання договору оренди недійсним, -

встановила :

В липні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом, в якому вказав, що йому належить земельна ділянка площею 2,5111 га. на території Маломочульської сільської ради Теплицького району Вінницької області. Між ним та відповідачем 01 листопада 2010 року був укладений договір оренди даної земельної ділянки, який зареєстрований у Теплицькому відділі державного підприємства «Центр ДЗК» 24.12.2010 року за № 041005900054. Однак, договір є недійсним через відсутність окремих його істотних умов, а саме: не зазначені кадастровий номер земельної ділянки, існуючі обмеження (обтяження ) щодо її використання, умови передачі її у заставу та внесення до статутного фонду права оренди. Акт приймання-передачі об'єкта оренди не містить даних договору оренди, дати передачі земельної ділянки, що свідчить про недійсність договору оренди землі.

Рішенням Теплицького районного суду Вінницької області від 19 серпня 2013 року позов задоволено.

Визнано недійсним договір оренди землі, укладений 1 листопада 2010 року між ОСОБА_2 та ТОВ «ПК«Зоря Поділля», зареєстрований 24 грудня 2010 року у Теплицькому відділенні ДП «Центр ДЗК» за № 041005900054. Вирішено питання про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ТОВ «Продовольча компанія «Зоря Поділля» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 19 серпня 2013 року та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що у договорі оренди відсутні істотні умови, а саме: існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельних ділянок, умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельних ділянок, наявність яких у договорі передбачено положеннями абзаців 9 та 12 частини 1 статті 15 Закону України «Про оренду землі», що відповідно до положень частини 2 цього Закону є підставою для визнання договору оренди землі недійсним.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 711250 ОСОБА_2 належить земельна ділянка площею 2,5111га., розташована на території Маломочульської сільської ради Теплицького району Вінницької області.

1 листопада 2010 року між ОСОБА_2 та ТОВ «ПК «Зоря Поділля» укладено договір оренди вказаної вище земельної ділянки площею 2,5111 га., терміном на п'ять років, вказаний договір зареєстровано у Теплицькому відділенні ДП «Центр ДЗК» 24 грудня 2010 року за № 041005900054.

Встановлено, що у договорі оренди землі, укладеному між ОСОБА_2 та ТОВ «ПК «Зоря Поділля», відсутні істотні умови, які встановлені законом, а саме: в договорі не зазначено існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки, а також не передбачено в договорі умов передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Також, в акті прийому-передачі об'єкта оренди, який є невід'ємною частиною договору оренди, не міститься вказівки на договір оренди, за яким передається об'єкт оренди та дати коли цей об'єкт передавався,

Суд першої інстанції вірно виходив із того, що відсутність у договорах оренди землі хоча б однієї з істотних умов, передбачених статтею 15 Закону України «Про оренду землі», є підставою для визнання договорів недійсними відповідно до закону.

Згідно з частиною 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору та умови, що визначені законодавством, як істотні.

Відповідно до частини 2 статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

За правилами абзаців 9 та 12 частини 1 статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки, умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Виходячи із положень частини 2 цієї статті цього Закону відсутність у договорі оренди однієї з істотних умов є підставою для визнання договору оренди недійсним.

У відповідності до частини 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

За правилами частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1, 2, 3, 4, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Отже, відсутність у спірному договорі оренди істотних умов встановлених абзацами 9 та 12 частини 1 статті 15 Закону України «Про оренду землі» є достатньою підставою для визнання вказаного договору оренди землі недійсним, відповідно до правил частини 2 статті 15 цього Закону.

За наведених обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку та обґрунтовано задовольнив позовні вимоги ОСОБА_2

Не відповідають нормам матеріального права доводи апеляційної скарги про те, що відсутність у пункті 26 договору існуючих обмежень (обтяжень) щодо використання земельної ділянки означає відсутність таких обмежень (обтяжень), оскільки положення частин 1 та 2 статті 15 Закону України «Про оренду землі» передбачають безпосереднє зазначення у договорі оренди землі, у зрозумілій для сприйняття формі, істотної умови, яка визначена законом як обов'язкова. В даному випадку йдеться про існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки (абзац 9 частини 1 статті 15 Закону.

Доводи про те, що оспорюваний договір оренди землі був укладений за погодженням сторін і умови договору відповідали їх волі не спростовує висновки суду, оскільки цей договір не відповідає вимогам частини 1 статті 15 Закону України «Про оренду землі» щодо істотних умов договору, що є беззаперечною підставою для визнання договору недійсним.

Посилання відповідача на відповідність оспорюваного договору Типовому договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 220 від 3 березня 2004 року з наступними змінами, не дають підстав для скасування рішення, оскільки відповідність укладеного оспорюваного договору вказаному Типовому договору правового значення не має, оскільки вказані вище істотні умови встановлені законом, який має вищу юридичну силу.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними, висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, тобто ухвалене рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для його скасування немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Продовольча компанія «Зоря Поділля» відхилити.

Рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 19 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: (підпис) Войтко Ю.Б.

Судді: (підпис) Стадник І.М.

(підпис) Голота Л.О.

"З оригіналом вірно"

Суддя апеляційного суду Войтко Ю.Б.