Ухвала суду № 33829265, 27.09.2013, Апеляційний суд Вінницької області

ровадження № 22-ц/772/1928/2013Головуючий в суді першої інстанції:Бессараб Н.М.Категорія: 34Доповідач: Чорний В. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2013 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого : Чорного В.І.

Суддів :Медяного В.М., Оніщука В.В.,

при секретарі : Богацькій О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 04 червня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про визнання договору підряду укладеним та дійсним, відшкодування майнової та моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а :

У квітні 2009 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до відповідача, мотивуючи позовні вимоги тим, що в липні 2007 року вони уклали з останнім усний договір на виконання ремонтно-будівельних робіт у будинку АДРЕСА_1, які були завершені в листопаді 2007 року. У 2008 році позивачами були виявлені недоліки проведених робіт, однак відповідач усувати їх відмовився. У зв'язку з цим (з урахуванням збільшених позовних вимог) позивачі просили суд визнати дійсним та укладеним у липні 2007 року між сторонами усний договір підряду щодо виконання будівельних та ремонтно-будівельних робіт, стягнути з відповідача 36844 грн. майнової шкоди, 3 000 у відшкодування моральної шкоди кожному, а також судові витрати.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Рішенням Ленінського районного суду м.Вінниці від 11.05.2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 17.07.2012 року, позов задоволено частково. Визнано укладеним та дійсним усний договір підряду, укладений у липні 2007 року між ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 (станом на липень 2007 року - ФОП) щодо виконання будівельних та ремонтно-будівельних робіт з реконструкції будинку АДРЕСА_1 та виконаний сторонами у повному обсязі у листопаді 2007 року. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_5 36 844 грн. майнової шкоди. В іншій частині позову відмовлено. Вирішення питання судових витрат.

Відповідно до ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.12.2012 року, рішення Ленінського районного суду м.Вінниці від 11.05.2012 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 17.07.2012 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки допущені судами порушення ст. ст. 10, 60, 179 ЦПК України унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Останнім рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 04.06.2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4, ОСОБА_5 36844 грн. у відшкодування майнової шкоди. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та норм процесуального права, просить зазначене рішення суду в частині задоволення позову скасувати і в цій частині ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. В іншій частині просить рішення суду залишити без змін.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішенням, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 є власником будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1, що підтверджується рішенням Постійно діючого третейського суду при ПУМТБ від 11 вересня 2007 року, реєстраційним посвідченням від 01.10.2007 року та технічним паспортом на садибний (індивідуальний) житловий будинок.

У липні 2007 року між сторонами відбулася усна домовленість про проведення ремонтно-будівельних робіт з реконструкції зазначеного будинку, на виконання якої відповідач консультував позивачів, підраховував кількість та вартість необхідного матеріалу для виконання робіт, організував та консультував робітників, які фактично виконували будівельні роботи, передавав кошти робітникам за виконану ними роботу, тощо.

На підтвердження здійснених ОСОБА_2 робіт, ним були надані власноручні розрахунки вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт та вартість будівельних матеріалів, які оплачувалися позивачем ( Т.1 а.с. 30-36).

Із допиту свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 слідує, що вони виконували будівельні та інші роботи в будинку позивача. На дану роботу їх прийняв ОСОБА_2, який же і розрахувався з ними за роботу та забезпечував матеріалами. В трудових відносинах вони з ОСОБА_2 не перебували, будь-яких цивільно-правових угод з ним не укладали.

Взимку-навесні 2008 року позивачем були виявлені істотні недоліки проведених ремонтно-будівельних робіт .

В ході розгляду справи судом було призначено судову будівельно-технічну експертизу, за висновком якої виконані роботи по реконструкції житлового будинку АДРЕСА_1 не відповідають вимогам будівельних норм в галузі будівництва; окремі пошкодження будинку виникли внаслідок порушення технології виконання відповідних робіт при реконструкції; існує причинний зв'язок між виконаними роботами та окремими пошкодженнями, які були встановлені оглядом 25.06.2011 року; вартість ремонтно-будівельних робіт, які необхідно провести для усунення окремих пошкоджень згідно розрахункових показників станом на момент проведення дослідження може скласти 16 167 грн.

Згідно висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи №2129, 368 від 08.02.2011 року дах з метало-черепиці житлового будинку потребує заміну; вартість ремонтно-будівельних робіт, які необхідно провести по заміні даху згідно розрахункових показників станом на час проведення дослідження може скласти 20 677 грн.

За висновком суду, сторонами не було дотримано форми договору та не було досягнуто істотних умов, які необхідні для укладення договору підряду, а саме: щодо розроблення проектно-кошторисної документації, яка визначає обсяг та зміст робіт, ціни договору, строків початку та закінчення робіт, прав та обов'язків сторін, порядку розрахунку за виконані роботи, порядку здачі-приймання закінчених робіт, гарантійних строків якості закінчених робіт, порядку усунення недоліків та відповідальності сторін за порушення умов договору. Також, для укладення договору підряду на виконання будівельних робіт не було законних підстав, оскільки у відповідача відсутній спеціальний дозвіл на виконання окремих видів робіт, що передбачено ч. 3 ст. 837 ЦК України. Окрім того, позивачі не надали суду належні докази (квитанції, чеки, талони, тощо, які б свідчили про укладення усного договору підряду.

Задовольняючи частково позовні вимоги позивача, суд першої інстанції визнав неправомірними дії ОСОБА_2, які полягали в тому, що відповідач, консультуючи ОСОБА_5 про розроблення ескізів, підрахування кількості та вартості необхідного матеріалу для виконання будівельних робіт, організував для виконання будівельних робіт робітників ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, котрі не є спеціалістами в галузі будівництва. Він показував, пояснював, консультував робітників, які фактично виконували будівельні роботи щодо виконання останніми всіх технічних робіт, а саме як виконувати кладку цегли, в якій пропорції виготовляти розчин для кладки цегли, для штукатурки, як виконувати перекриття даху будинку, встановлення стропіл на даху, підбивати піддашки та контролював виконання цих робіт вказаними робітниками, оскільки останні не є спеціалістами будівельниками. Неправомірні дії ОСОБА_2 перебувають у причинному зв'язку з наслідками, які вказані у висновках судових експертиз і підтверджуються письмовими довідками, наданими позивачами, письмовими попередніми розрахунками про види та ціну необхідних будівельних матеріалів і виконаних робіт власноручно написаними ОСОБА_2, а також поясненнями в судовому засіданні самого відповідача ОСОБА_2, свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_7, висновком судової будівельно-технічної експертизи № 879, 880 від 13.09.2010 року, висновком додаткової судової будівельно-технічної експертизи №2129,368 від 08.02.2011 року та іншими письмовими доказами.

Заподіяння позивачем матеріальної шкоди з вини ОСОБА_2 та її розмір підтверджується матеріалами справи, у зв'язку з чим, стосовно відповідача настають правові наслідки за правилами ст.1166 ЦК України у вигляді відшкодування матеріальної шкоди. Тому, суд дійшов обгрунтованого висновку про задоволення цих вимог позивача.

Виходячи з вище викладеного, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом матеріального чи процесуального права, яке призвело, або могло призвести до неправильного вирішення справи. Тому, ухвалене у справі судове рішення є законним та обґрунтованим.

Керуючись ст. ст. 307, 308,314, 315 ЦПК України, колегія суддів ,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 04 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному провадженні протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Суддя-доповідач: В.І.Чорний

Судді: В.М.Медяний

В.В.Оніщук

З оригіналом вірно: