Рішення № 33829194, 07.03.2013, Приморський районний суд м. Одеси

н.п.2/522/4299/13

Справа № 1522/29606/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2013 року м.Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді- Домусчі Л.В.,

при секретарі -Герасименко Ю.С.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач в жовтні 2010р. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором №40/6М-Е-08 від 07 березня 2008р. у розмірі 16269,10 доларів США, що за курсом НБУ становить 128 363,20 грн. та судових витрат у розмірі 120 грн. ІТЗ та державного мита у розмірі 1283,63 грн.

21.06.2011р.заочним рішенням Приморського районного суду м.Одеси вказаний позов задоволений та стягнуто з відповідачів вищезазначену заборгованість за кредитом та судові витрати.

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 17.10.2012р. заяву ОСОБА_3 про скасування заочного рішення суду задоволено та скасовано рішення суду від 21.06.2011р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити. При цьому він зазначив, що за час розгляду справи у суді заборгованість за кредитним договором не погашалась.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 в судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили, заяви про розгляд справи у їх відсутності не надходило.

Представник відповідача ОСОБА_3-ОСОБА_4, діючий по довіреності, позовні вимоги визнав частково в частині солідарної заборгованості за тілом кредиту у сумі 1404,21 доларів США. При цьому він не погодився з розміром пені, яка значно більше ніж розмір основного боргу, зазначив на пропущення позивачем строку позовної давності.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, дійшов до слідуючого висновку.

Судом встановлено, що 07 березня 2008р. між ВАТ «РОДОВІД БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №40/6М-Е-08 на споживчі цілі, згідно якого надано кредит у розмірі 5000 доларів США.

Згідно п.3.4.4. цього договору позичальник зобов'язаний погасити заборгованість за кредитами не пізніше 07.03.2009р.

Також 07 березня 2008р. між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору №40/6М-Е-08 від 07.03.2008р.(а.с.9-10), згідно якої Банк зобов'язується надати позичальнику кредит у розмірі 5000 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом за ставкою 25 % річних строком з 07.03.2008р. по 07.03.2009р.

Згідно п.2 додаткової угоди терміни погашення кредиту визначаються згідно з Графіком повернення кредиту та сплати процентів до Цієї угоди (а.с.10).

В забезпечення виконання кредитного договору №40/6М-Е-08 від 07.03.2008р. між ВАТ «РОДОВІД БАНК» та ОСОБА_2 07 березня 2008р. укладено договір поруки №40/6М1-П-08 , згідно умов якого поручитель зобов'язався солідарно відповідати перед Банком в повному обсязі за своєчасне та повне погашення ОСОБА_1 кредиту.

Згідно п.1.3. договору поруки поручитель зобов'язався відповідати у тому ж обсязі на тих же умовах в ті ж строки, що і позичальник.

До того ж в забезпечення виконання кредитного договору №40/6М-Е-08 від 07.03.2008р. між ВАТ «РОДОВІД БАНК» та ОСОБА_3 07 березня 2008р. укладено договір поруки №40/6М2-П-08 , згідно умов якого поручитель зобов'язався солідарно відповідати перед Банком в повному обсязі за своєчасне та повне погашення ОСОБА_1 кредиту.(а.с.14).

Згідно п.2.1. договорі поруки у випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань за платежами згідно умов кредитного договору, поручитель на підставі письмового повідомлення погашає за рахунок власних коштів в повному обсязі заборгованість за позичальника за кредитним договором.

Згідно виписки з особового рахунку позичальника з 07.03.2008р. по 11.08.2010р. вбачається. що заборгованість за основним кредитом складає 1404,21 доларів США.(а.с.19), заборгованість за процентами відсутня (а.с.20- 27).

Відповідно до п.3.4.6 умов кредитного договору у разі несвоєчасного погашення заборгованості за кредитами та процентам позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню за кожний день прострочки від суми простроченої заборгованості в розмірі 2% відсотків.(а.с.8).

Згідно розрахунку заборгованості (а.с.29) станом на 09.08.2010р. вбачається, що суму простроченої заборгованості за період з 10.11.2008р. за кредитом складає 1404,21 доларів США, а пеня складає 16 269,10 дол.США. (2% за кожен день прострочки).

Доказів які б спростовували наявність заборгованості за цим кредитним договором відповідачами суду не надано.

Згідно з ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ч.1 ст.554 Цивільного кодексу України, уразі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя.

Відповідно до ст. 554 ЦК України в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Із конструкції ст. 554 ЦК України випливає, що хоча поручитель і пов'язаний із боржником певними зобов'язальними відносинами, він є самостійним суб'єктом у відносинах із кредитором.

Згідно зі ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

З договорів поруки вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед Банком або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст. 252 ЦК України. Згідно з цією нормою права строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Цього в договорі поруки не встановлено.

Позивач не надав суду докази щодо пред'явлення до відповідачів вимог про дострокове погашення заборгованості. При цьому в судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 пояснив, що така вимога від Банку до неї взагалі не надходила.

З довідки про заборгованість вбачається, що заборгованість виникла у зв'язку з порушенням позичальником графіку погашення заборгованості з 10.11.2008р. та припиненням відповідної оплати. Позивач звернувся до суду з позовом в жовтні 2010р.

На підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

При цьому суд також звертає увагу на те, що в даному випадку ч. 3 ст. 554 ЦК України застосована бути не може і поручителі не несуть солідарної відповідальності, так як відсутня їх спільна порука, оскільки укладено два окремі договори поруки. Відповідно до норм законодавства у такому випадку кредитор має право пред'явити вимогу до кожного з поручителів на підставі окремого договору, а кожен з поручителів відповідає перед кредитором разом з боржником як солідарні боржники.

Тому суд відмовляє в позові до поручителів в частині їх солідарного стягнення у зв'язку з відсутністю правових підстав про стягнення кредитної заборгованості виходячи з того, що в обох договорах поруки не встановлено строку припинення поруки, а тому порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

При цьому суд не приймає визнання представником відповідача ОСОБА_3 заборгованості в частині заборгованості за тілом кредиту, так як таке визнання суперечить закону, що передбачено ч.4 ст.174 ЦПК України.

Таким чином суд вбачає необхідним задовольнити позовні вимоги частково лише щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 у зв'язку з порушенням нею умов погашення кредиту.

Згідно з положенням ст.1054 ЦК України позичальник зобовязаний повернути кредит та сплатити проценти в строк та у порядку встановленому Кредитним договором. В разі прострочення повернення чергової частини кредиту банк, відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилась та сплати відсотків.

В силу ст. 551 ч. 3 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому суд не вбачає підстав для застосування правил ч. 3 ст. 551 ЦК України про співмірність вимог із розміром заподіяних збитків так як суду не представлено з боку відповідача ОСОБА_1 жодних доказів щодо її майнового стану, дострокове погашення заборгованості,та інших істотних обставин.

Також суд частково задовольняє позовні вимоги позивача в частині стягнення судових витрат, та вбачає можливим стягнути з відповідача відповідно до ст..88 ЦПК України витрати пов'язані зі сплатою державного мита у розмірі 1700 грн. згідно меморіального ордеру від 30.09.2010р. та 120 грн.- витрати на інформаційно-технічне забезпечення . Суд при цьому відмовляє у стягненні державного мита у розмірі 1283,63 грн. так як згідно матеріалів справи Банком така оплата не підтверджена.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 536, 541, 553, 551 ч.3, 554 ч.3, 555, ч.4 ст.559 , 610, 611, 612,625, 626 ,627, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.10, 11, 15,58, 59, 60, 88, ст. 169, 208, 212-215, 218, ЦПК України, суд-

В И Р І Ш ИВ :

Задовольнити частково позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» заборгованість за кредитним договором №40/6М-Е-08 від 07 березня 2008р. станом на 09 серпня 2010р. у розмірі 16269,10 ( шістнадцять тисяч двісті шістдесят дев'ять доларів США та 10 центів) доларів США, що за курсом НБУ становить 128 363(сто двадцять вісім тисяч триста шістдесят три) грн. 20 коп., яка складається із : заборгованості за кредит у розмірі 1 404, 20 доларів США, та нарахованої пені у розмірі 14 864,89 доларів США.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» судові витрати у розмірі 1820 (одна тисяча вісімсот двадцять) гривень, з яких : 120(сто двадцять) грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення, та 1700 (одна тисяча сімсот) грн. державне мито.

В іншій частині позовних вимог- відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення., згідно ч. 1 ст. 294 ЦПК України .

Суддя Приморського

районного суду м.Одеси Домусчі Л.В.

07.03.2013