Ухвала суду № 33827908, 14.08.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2013 р. справа № 0870/10382/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання:Царьової Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Український графіт»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року

у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя до Публічного акціонерного товариства «Український графіт» про визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя звернувся 02.11.2012 року до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «Український графіт» про визнання дій протиправними. Просив стягнути з Публічного акціонерного товариства «Український графіт» (69600, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе,20, код ЄДРПОУ 00196204, п/р №26004108618, МФО 313827, Банк: Запорізька обласна дирекція АТ «Райффайзен Банк Аваль», п/р №26008900301, МФО 313582, банк ПАТ «Метабанк») суму позовних вимог у розмірі 93521,27 грн. по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.«а» ст.13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», яка підлягає стягненню на рахунок Управління Пенсійного фонду України в Орджонікдзевському районі м. Запоріжжя (код ЄДРПОУ 20508396, р/р №25605301201080, МФО 313957, Банк: Запорізьке обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України»).

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року даний позов задоволений. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Український графіт» (ЄДРПОУ 00196204) заборгованість у розмірі 93521,27 грн. по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до п.«а» ст.13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», по пенсіонерах: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, за період з червня 2012 року по жовтень 2012 року на користь Управління Пенсійного фонду України в Орджонікдзевському районі м.Запоріжжя (код ЄДРПОУ 20508396, р/р №25605301201080, МФО 313957, Банк: Запорізьке обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України»).

Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що матеріалами справи встановлено, що відповідачу своєчасно надавалися розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій пенсіонерам, що мають право на пільгову пенсію на підприємстві відповідача. Відповідачем в порушення вимог ЗУ «Про пенсійне забезпечення», ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не відшкодовано в повному обсязі суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, нарахованої і виплаченої органами ПФУ за період з червня 2012 року по жовтень 2012 року в сумі 93521,27грн., вказаним пенсіонерам.

Не погодившись з даним рішенням суду представник відповідача подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд дійшов помилкового висновку стосовно обов'язку підприємства відшкодувати позивачу суми доплат та підвищень до пенсій, також вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано визнав правомірними розрахунки позивача, які складені з порушенням вимог п.6.2 Інструкції № 21-1. Посилається на те, що надані позивачем розрахунки та довідки не можуть вважатися належними доказами понесення позивачем фактичних витрат, оскільки вони складені в односторонньому порядку самим позивачем та свідчать лише про нараховані до виплати пенсіонерам суми пенсій й не містять підпису особи про отримання цих сум або підтвердженої фінансовою установою інформації про перерахування пенсіонеру коштів.

В запереченні на апеляційну скаргу представник позивача просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а постанову суду першої інстанції залишити без змін. Зазначив, що вважає апеляційну скаргу необґрунтованою т. я. відсутні порушення судом норм матеріального та процесуального права. Посилається на п.6.2 Інструкції № 21-1, згідно якої витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу з пп. 1 п. 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується в повному обсязі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах. На підтвердження правильності визначення пільгового стажу пенсіонерів і відсотку відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій управління надало як додаток до адміністративного позову копії документів з пенсійних справ пенсіонерів, де чітко простежується порядок проведення розрахунків. Згідно п.6.4 Інструкції № 21-1, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів ПФУ щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 «Прикінцевих положень» ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Відповідно до п.6.5 Інструкції № 21-1 розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів ПФУ, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Наведені правові норми підтверджують нерозривний зв'язок між пільговим стажем пенсіонерів, визначеним відповідно до вимог чинного пенсійного законодавства, та розрахунком розміру витрат на виплату та доставку пенсій, виставлених відповідачеві до відшкодування. Тобто УПФ у позові жодним чином не ототожнює норми щодо призначення пільгових пенсій та норми щодо відшкодування витрат на їх виплату та доставку, як про це зазначає відповідач у апеляційній скарзі. Судом першої інстанції також правомірно застосовано положення ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 для обґрунтування правомірності стягнення з відповідача разом з основним розміром пенсії доплати за понаднормативний стаж. Доплата за понаднормативний стаж встановлена ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та фінансується за рахунок коштів ПФУ, а тому підлягає відшкодуванню.

В судове засідання сторони не з'явилися, про день та час судового засідання повідомлені належним чином. В силу ч.1 ст.41 КАС України судове засідання не фіксувалося технічними засобами.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно розрахунку позивача загальна сума фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених і виплачених пенсіонерам ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, за період з червня 2012 року по жовтень 2012 року згідно повідомлень - розрахунків становить 93521,27грн., що підтверджується розрахунком, довідками та протоколами про призначення пенсій (копії зазначених документів знаходяться в матеріалах справи).

Колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що при вирішенні справи судом першої інстанції до даних правовідносин правильно застосовані норми Конституції України, ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та зареєстрованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ від 19.12.2003р. №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за №64/8663.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином уповноважені державою органи не можуть на власний розсуд ухилятися від реалізації наданих їм повноважень, але й не мають права виходити за межі, встановлені законодавством.

Згідно з п.«а» ст.13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо важкими умовами праці, за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженими КМУ, і за результатами атестації робочих місць - чоловіки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачу своєчасно надсилалися розрахунки фактичних втрат на виплату і доставку пільгових пенсій пенсіонерам, що мають право на пільгову пенсію на підприємстві відповідача.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції, дослідивши обставини справи та норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, зокрема п. 6.2, .6.4, 6.8, 6.10 Інструкції № 21-1, пп. 1 ч. 2 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», прийшов до правильного висновку про можливість задоволення позовних вимог.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, норми щодо призначення пільгових пенсій та норми щодо відшкодування витрат на їх виплату та доставку не є тотожними.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, судом першої інстанції правомірно застосовано положення ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 для обґрунтування правомірності стягнення з відповідача разом з основним розміром пенсії доплати за понаднормативний стаж. Доплата за понаднормативний стаж встановлена ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та фінансується за рахунок коштів ПФУ, а тому підлягає відшкодуванню.

Таким чином, суд першої інстанції не допустив порушення норм матеріального права та процесуального права, а повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм відповідну правову оцінку, правильно встановив характер спірних правовідносин і для їх вирішення правильно застосував норми матеріального права.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п.1 ч. 1 статті 198, статтями 200, 205, 206 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Український графіт» - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя до Публічного акціонерного товариства «Український графіт» про визнання дій протиправними - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст.212, ч.5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак