Ухвала суду № 33826908, 26.09.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/1426/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Скрипка І.М. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Літвіної Н.М.,

Суддів Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізюмський оптико-механічний завод» до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними, зобов'язати вчинити певні дії та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області ДПС про визнання дій протиправними, зобов'язати вчинити певні дії та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області ДПС від 13 лютого 2013 року щодо невизнання податкової звітності ТОВ «Ізюмський оптико-механічний завод» за січень 2013 року податковою декларацією з податку на додану вартість. Визнано протиправною відмову Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області ДПС у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Ізюмський оптико-механічний завод» за січень 2013 року. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області ДПС № 0000021500 від 18 березня 2013 року. У частині позовних вимог про зобов'язання Іванківську міжрайонну державну податкову інспекцію Київської області ДПС визнати податкову декларацію ТОВ «Ізюмський оптико-механічний завод» з податку на додану вартість за січень 2013 року податковою звітністю та забезпечити відображення показників такої декларації по особовому рахунку платника податку - провадження у справі закрито.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - ТОВ «Ізюмський оптико-механічний завод», звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України - суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 12 лютого 2013 року позивач подав до Іванківської МДПІ Київської області ДПС в електронній формі податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2013 року. У складі декларації також подано додатки 2, 3, 5 та реєстр виданих і отриманих податкових накладних.

Факт отримання податкової декларації із додатками та відповідним реєстром підтверджуються копіями квитанцій № 2, згідно яких документи прийнято на районному рівні.

18 березня 2013 року посадовими особами відповідача проведено камеральну перевірку позивача з питань подання податкової звітності з податку на додану вартість за січень 2013 року, за результатами якої складено Акт перевірки № 126/15/33011077 від 18 березня 2013 року.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Ізюмський оптико-механічний завод» вимог п. п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49, п. 203.1 ст. 203 ПК України, що виявилось у неподанні податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2013 року.

На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000021500 від 18 березня 2013 року, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1 020, 00 грн.

Податковий орган посилався на те, що листом було повідомлено позивача про невизнання податкової декларації.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази направлення та отримання такого повідомлення ТОВ «Ізюмський оптико-механічний завод». Разом з тим, до письмових заперечень додано повідомлення № 415/10/18-008 від 13 лютого 2013 року про невизнання податкової звітності з податку на додану вартість за січень 2013 року податковою декларацією.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України - податкова декларація, розрахунок є документом, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Згідно до п. 48.1 ст. 48 ПК України - форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (пункт 46.5 статті 46 Податкового кодексу України), повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Відповідно до п. 48.2 ст. 48 ПК України - обов'язковими реквізитами є інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Так, згідно до п. 48.3 ст. 48 ПК України - податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період (пункт 48.4 статті 48 цього кодексу).

Згідно до п. 48.7 ст. 48 ПК України - податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 кодексу.

Форма та порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, окрім відповідних положень Податкового кодексу України, визначається Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 1492 від 25 листопада 2011 року.

Відповідно до п. 13 Розділу 3 вказаного Порядку - декларація подається платником за звітний період незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

При цьому, у складі декларації подаються передбачені цим Порядком додатки (у разі заповнення даних у відповідних рядках декларації) та копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних.

Перелік додатків до податкової декларації визначено положеннями пункту 14 Розділу 3 вказаного Порядку, згідно з яким додатками до декларації є: розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1) (додаток 1); довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2) (додаток 2); розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) (додаток 3); заява про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4) (додаток 4); розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) (додаток 5); довідка (Д6) (додаток 6) подається платниками, які заповнюють рядки 3, та/або 4, та/або 5 декларації, та підприємствами (організаціями) інвалідів; розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д7) (додаток 7); заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8) (додаток 8); розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг до вартості всіх товарів/послуг (ДС9) (додаток 9).

Додатки 1, 6, 7, 8 подаються до декларацій 0110/0121 - 123/0130/0140 за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках. Додатки 2, 3, 4 подаються лише до декларації 0110. Додаток 9 подається до декларацій 0121 - 0123/0130.

Виходячи з аналізу норм п. 46.1 ст. 46 ПК України у взаємозв'язку із положеннями пунктів 13, 14 Розділу третього Порядку, додатки до податкової декларації мають додаватися лише в разі заповнення даних у відповідних рядках декларації.

Як вбачається з податкової декларації позивача з податку на додану вартість за січень 2013 року впродовж такого звітного періоду не заповнювалися відомості, які відображаються в додатках 1, 6, 7, 8. Так, у рядках 3, 4, 5, 8, 14, 16, 23 декларації проставлено «-».

А тому, висновок податкового органу про необхідність подачі у складі податкової декларації додатку 1, 4, 6, 7 є необгрунтованими.

Тобто, відмова у прийнятті податкової декларації з підстав відсутності додатків 1, 4, 6, 7 не відповідає вимогам чинного законодавства та є протиправною.

Згідно до п. 49.8 ст. 49 ПК України - прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Пунктом 49.11 ст. 49 ПК України передбачено, що в разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог п. п. 48.3 та 48.4 ст. 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови, зокрема, у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.

Відповідно до п. 49.10 ст. 49 ПК України - відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється

Порядок подання податкових декларацій в електронному вигляді передбачений Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої Наказом ДПА України № 233 від 10 квітня 2008 року та яка визначає загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису. Ця Інструкція поширюється на Державну податкову адміністрацію України та її територіальні органи, платників податків, які за власним бажанням подають податкові документи в електронному вигляді.

Відповідно до п. 7.5 Інструкції - підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційнго зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Пунктом 7.6 Інструкції встановлено, якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційнго зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем отримано квитанцію № 2 про доставку документа - податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2013 року та прийняття на районному рівні ДПС України 12 лютого 2013 прку о 16:59:43. У цій квитанції не зазначено, як це передбачено пунктом 7.6 Інструкції, що така податкова декларація не прийнята податковим органом.

Отже, отримання позивачем зазначеної квитанції №2 свідчить про здійснення перевірки податкової декларації вимогам законодавства щодо заповнення та подання такої декларації та її прийняття, а також про відсутність будь-яких помилок зі сторони платника податку щодо заповнення усіх реквізитів податкової декларації.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, докази наявності рішення про відмову у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2013 року та направлення повідомлення про таку відмову позивачу - відсутні.

Отже, податковий орган при прийнятті податкової звітності позивача за січень 2013 року також порушив вимоги п. 49.9 ст. 49 ПК України щодо строків прийняття та надсилання повідомлень про відмову у прийнятті податкових декларацій.

А тому, в силу п. 49.9 ст. 49 ПК України вказану податкову декларацію слід вважати прийнятою з моменту її подання, а рішення від 13 лютого 2013 року щодо невизнання податкової звітності ТОВ «Ізюмський оптико-механічний завод» з податку на додану вартість за січень 2013 року податковою декларацією підлягає скасуванню як протиправне.

В зв»язку з чим податкове повідомлення-рішення № 0000021500 від 18 березня 2013 року про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1 020, 00 грн. підлягає скасуванню як протиправне.

Згідно до ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 квітня2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.