Постанова № 33825410, 19.09.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/88/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Журавель В.О.

Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 вересня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

при секретарі: Оліщук А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Ірпінського комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Ірпінь» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Ірпінське комунальне житлово-експлуатаційне підприємство «Ірпінь» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області просило визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про накладення штрафу від 21.11.2012 №679.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що перевіркою встановлено порушення позивачем «Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій», а саме: на жилих будинках у доступному для мешканців місці відсутній список визначених цими Правилами організацій, установ, підприємств із зазначенням їхніх назв, адрес і номерів телефонів. Акт перевірки підписано представником позивача без зауважень, що, на думку відповідача, свідчить про те, що позивач визнав порушення, виявлені під час перевірки.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, працівниками Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів на підставі наказу № 245 від 12.11.2012 «Про проведення планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю)» та направлення № 1509 від 12.11.2012 здійснено перевірку позивача з питань дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів.

За результатами перевірки складено Акт №000953 від 14.11.2012, в якому зазначено, що позивач надає послуги відповідно до Рішення Ірпінської міської ради Київської області № 1894-28-ІІ від 27.04.2012. Оглядом будинків встановлено, що на жилих будинках № 5 та № 14 по вул. П.Комуни, м. Ірпінь у доступному для мешканців місці відсутній список із зазначенням назв, адрес і номерів телефонів наступних організацій, установ, підприємств: власника жилого будинку, виконавця послуг з утримання будинків та прибудинкових територій, виконавця послуг з водопостачання та водовідведення, виконавця послуг з газопостачання, виконавця послуг з електропостачання, державної пожежної охорони, відділу міліції, швидкої медичної допомоги, санітарно-епідеміологічної станції, аварійних служб житлового господарства, що забезпечують ліквідацію аварій у жилих будинках.

На підставі Акта № 000953 від 14.11.2012 відповідачем винесено постанову №679 від 21.11.2012 про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів», на підставі якої за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію на позивача накладено штраф у розмірі 6321,96 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що зазначена в акті перевірки інформація не є продукцією чи послугами, які виробляє (постачає) позивач. Крім того зазначив, що п.3.4.5 Правил не містить безпосереднього посилання на те, що обов'язок доводити вказану у цьому пункті інформацію до споживачів покладається саме на житлово-комунальне підприємство, яке не є і не може бути власником такої інформації.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Законом України «Про захист прав споживачів» регулюються відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлюються права споживачів, а також визначається механізм їх захисту.

Відповідно до частини першої статті 29 Закону України «Про захист прав споживачів» службові особи органів виконавчої влади, які здійснюють захист прав споживачів, зобов'язані суворо додержуватися вимог законодавства. За невиконання або неналежне виконання обов'язків службові особи притягаються до відповідальності згідно із законодавством.

Згідно з п.п.1-6 ч.1 статті 26 Закону України «Про захист прав споживачів» спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право, зокрема, давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів; перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг.

Згідно з частиною першою статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів», - споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Відповідно до пункту 3.4.5 «Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій», затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 № 7, зареєстрованого в Мінюсті 25.08.2005 № 927/11207, на жилому будинку у доступному для мешканців місці повинен вивішуватися список таких організацій з зазначенням їхніх назв, адрес і номерів телефонів: - власника жилого будинку; виконавця послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій; виконавця послуг з теплопостачання; виконавця послуг з водопостачання та водовідведення; виконавця послуг з газопостачання; виконавця послуг з електропостачання; державної пожежної охорони; відділу міліції; швидкої медичної допомоги; санітарно-епідеміологічної станції; аварійних служб житлового господарства, що забезпечують ліквідацію аварій у жилих будинках.

Отже, відповідно до вищезазначених Правил відсутність необхідної, достовірної та своєчасної інформації є порушенням прав споживачів.

Згідно п. 7 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за: відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, колегія судів дійшла висновку, що при проведенні перевірки та винесенні Постанови від 21.11.2012 №679 про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» відповідач керувався виключно нормами чинного законодавства України, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове, якщо встановить неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було неправильно встановлено фактичні обставини справи, надано неналежну оцінку дослідженим доказам та прийнято рішення з порушенням вимог матеріального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області - задовольнити, постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2013 року - скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.160, 167, 195, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2013 року скасувати.

Ірпінському комунальному житлово-експлуатаційному підприємству «Ірпінь» в задоволенні адміністративного позову до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 24 вересня 2013 року.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.