Постанова № 33820729, 11.09.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2013 року Справа № 7025/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Костіва М.В.,

суддів Шавеля Р.М., Савицької Н.В.

за участю секретаря Губач Х.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.12.2009 року у справі №2а-6646/09/1370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західліс» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова (правонаступник - Державна податкова інспекція у Сихівському районі м. Львова) про скасування податкового повідомленні - рішення №00000942321/0 від 28.03.2008 року,

встановив:

В жовтні 2009 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Західліс» звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про скасування податкового повідомлення - рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова №0000942321/0 від 28.03.2008 року. Судом, в порядку ст. 55 КАС України, здійснено заміну ДПІ у Галицькому районі м. Львова на її правонаступника ДПІ у Сихівському районі м. Львова.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28.12.2009 року позов задоволено частково. Скасовано прийняте Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова податкове повідомлення-рішення №0000942321/0 від 28.03.2008 року в частині визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 859827 грн. 75 коп., в тому числі основний платіж - 573218 грн. 50 коп. та штрафна (фінансова) санкція - 286609 грн. 25 коп. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено; стягнуто на користь позивача судовий збір.

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач - Державна податкова інспекція у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, який, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду скасувати та винести нове рішення, яким у задоволенні заявленого позову відмовити.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог покликається на те, що позивачем не було включено до валового доходу суму заборгованості за векселем, отримувача якого ліквідовано, як безповоротну фінансову допомогу, що виникає на момент ліквідації кредитора. Судом першої інстанції не досліджено, що всіх кредиторів, яким видавалися відповідні векселі визнано банкрутами, скасовано державну реєстрацію та знято з податкового обліку. Суд, обмежившись посиланням на листи ПП «ГеоПолюс», в яких вказується, що векселедержателем на сьогоднішній день є вказане підприємство, порушив ст. 16 Уніфікованого Закону Про прості та переказні векселі.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній мотивів.

Позивач не направив у судове засідання уповноваженого представника, хоча належним чином був повідомлений про дату, місце та час проведення судового засідання. Письмових заперечень на апеляційну скаргу не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, за результатами виїзної планової документальної перевірки ТзОВ «Західліс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 року по 30.09.2007 року ДПІ у Галицькому районі м. Львова складено акт за №672/23-209/30538210 від 13.03.2008 року та прийнято податкове повідомлення-рішення за №0000942321/0 від 28.03.2008 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 872571 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем -581714 грн. 00 коп. та штрафні (фінансові) санкції - 290,857 грн. 00 коп. В акті перевірки зазначено, що органом державної податкової служби встановлено заниження податку на прибуток підприємств у 2005 році в сумі 244279 грн. 00 коп., в 2006 році 337435 грн. 00 коп., чим порушено вимоги підп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» щодо оподаткування сум безнадійної заборгованості.

В акті перевірки також зазначається, що станом на 30.09.2007 року по підприємству рахується кредиторська заборгованість по виданих векселях в сумі 2 292 870 грн. 96 коп., утримувачів яких ліквідовано.

Задовольняючи позовні вимоги в частині безпідставності висновків податкового органу про обов'язок позивача включити до складу валового доходу кредиторську заборгованість по векселях, виходив з того, що векселі були видані з визначеною датою, і по них не настав строк платежу. Щодо ліквідації кредиторів, то в матеріалах справи наявні листи ПП «ГеоПолюс», з яких вбачається, що держателем векселів є назване приватне підприємство.

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх невірними з огляду на наступне.

Статтею 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» від 05.04.2001 р. № 2374-ІІІ (зі змінами та доповненнями) встановлено, що видавати переказні й прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.

В матеріалах справи наявні угода від 03.12.2003 року про зміну договору №ДГ-0000006 від 03.01.2003 року на купівлю товару та акт прийому-передачі від 03.12.2003 року векселя №733259670522; угода від 02.12.2003 року про зміну договору №ДГ-0000003 від 03.01.2003 року на купівлю товару та акт прийому-передачі від 02.12.2003 року векселя №733259670521; угода від 17.01.2005 року про зміну договору №ДГ-0000005к від 03.01.2005 року на купівлю товару та акт прийому-передачі від 17.01.2005 року векселя №733259670523; угода від 17.01.2005 року про зміну договору №ДГ-0000007к від 03.01.2005 року на купівлю товару та акт прийому-передачі від 17.01.2005 року векселя №733259670525; угода від 17.01.2005 року про зміну договору №ДГ-0000006к від 03.01.2005 року на купівлю товару та акт прийому-передачі від 17.01.2005 року векселя №733259670524; угода від 14.02.2005 року про зміну договору №ДГ-0000008к від 03.01.2005 року на купівлю товару та акт прийому-передачі від 14.02.2005 року векселя №733259670526; угода від 12.04.2005 року про зміну договору №ДГ-ООООООЗк від 03.01.2005 року на купівлю товару та акт прийому-передачі від 12.04.2005 року векселя №733259670527.

Зазначені обставини, вказують на те, що у позивача наявна кредиторська заборгованість по згаданих векселях.

Датою збільшення валових витрат у емітента простого векселя - покупця товарів (робіт, послуг) згідно з пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», є дата оприбуткування товарів (робіт, послуг) за ціною, визначеною договором купівлі-продажу, а для продавця (отримувача векселя) згідно з пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 цього Закону датою збільшення валового доходу є дата відвантаження товарів (робіт, послуг).

Статтею 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» від 05.04.2001 р. № 2374-ІІІ

(зі змінами та доповненнями) встановлено, що у разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Отже, у покупця - емітента простого векселя виникає зобов'язання сплатити певну суму, вказану в простому векселі, і припиняються зобов'язання за договором купівлі-продажу.

Відповідно до пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до валового доходу платника податку на прибуток відносяться суми безповоротної фінансової допомоги. Безповоротною фінансовою допомогою є, зокрема, сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишається нестягнутою після строку позовної давності (пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону №334/94-ВР).

Відповідно до п.3 ст.205 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється неможливістю виконання у разі ліквідації суб'єкта господарювання, якщо не допускається правонаступництво за цим зобов'язанням. У разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом. Умови, порядок та наслідки оголошення суб'єктів господарювання банкрутами встановлюються цим Кодексом та іншими законами. Ліквідація суб'єкта господарювання - банкрута є підставою припинення зобов'язань за його участі.

Таким чином, у разі якщо підприємство-кредитор ліквідовано без визнання правонаступництва, то господарське зобов'язання щодо погашення векселів, отримувачем яких він є, припиняється.

Наявні в матеріалах справи листи ПП «ГеоПолюс» не є належним доказом того, що назване підприємство є держателем виданих позивачем векселів, оскільки власник переказного векселя вважається його законним держателем, якщо його право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів.

Відповідно до ч.4 ст. 11 Уніфікованого Закону Про прості та переказні векселі будь- який переказний вексель, навіть виданий без прямого застереження про наказ, може бути переданий шляхом індосаменту. В свою чергу, відповідно до ст. 77 вказаного Закону до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, а саме положення щодо індосаменту.

В матеріалах справи відсутні докази передачі векселів приватному підприємству «ГеоПолюс».

З огляду не вказане, сума заборгованості за векселем, отримувача якого ліквідовано, в обліку векселедавця (ТзОВ «Західліс») включається до валового доходу відповідно до пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 № 334/94-ВР (у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР, зі змінами та доповненнями) як безповоротна фінансова допомога, що виникає на момент ліквідації кредитора.

Відтак, апеляційний суд вважає, що постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -

постановив :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області - задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.12.2009 року у справі №2а-6646/09/1370 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили, а уразі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Повний текст постанови складено 16.09.2013 року.

Головуючий суддя : Костів М.В.

Судді: Шавель Р.М.

Савицька Н.В.