Постанова № 33820529, 16.09.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

60"> NT>s="fs158">

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16 вересня 2013 року 11 год. 49 хв. № 826/9360/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Данилишина В.М., при секретарі судового засідання Стадницькій Ю.Є., за участю представників позивача та відповідача, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мегасітібуд" до державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов’язання його вчинити певні дії.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (також далі - КАС України) у судовому засіданні 16 вересня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 17 червня 2013 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Мегасітібуд" (також далі - позивач) FONT>до державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби (також далі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не направлення складеного акту перевірки та не прийняття податкового повідомлення-рішення на підставі порушень, визначених в акті перевірки, а також зобов’язання відповідача направити на юридичну адресу позивача (м. Київ, Харківське шосе, 19) акт про зняття податкового кредиту та податкового зобов’язання, не знаходження посадових осіб за місцем реєстрації та прийняти на його підставі податкове-повідомлення рішення.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що не направлення відповідачем складеного акту перевірки та не прийняття ним податкового повідомлення-рішення на підставі виявлених у ході перевірки порушень суперечить податковому законодавству, а тому така бездіяльність відповідача підлягає визнанню протиправною.

Ухвалою суду від 20 червня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У судовому засіданні 16 вересня 2013 року судом, згідно зі ст. 55 КАС України, здійснено заміну відповідача його процесуальним правонаступником - державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (також далі - відповідач).

У ході судового розгляду справи представник позивача позов підтримав та просив задовольнити його повністю.

Представник відповідача позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду у судовому засіданні 05 липня 2013 року. Пояснив, що відповідач стосовно позивача діяв у чіткій відповідності до податкового законодавства, а тому відсутні будь-які підстави для визнання його діянь протиправними.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем 11 квітня 2013 року складено акт № 1268/22-520/37653792 про неможливість проведення перевірки позивача з питань підтвердження господарських відносин за період із 01 по 31 грудня 2012 року з контрагентами покупцями та постачальниками (також далі - акт перевірки).

Суд не погоджується з доводами представника позивача щодо наявності підстав для визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов’язання його вчинити певні дії, виходячи з аналізу наявних у матеріалах справи доказів та наступних положень і обставин.

Так, згідно з підпунктом 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, підпунктом 78.1.1 п. 78.1, п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України (також далі - ПК України; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

У ході розгляду справи судом з’ясовано, що у зв’язку з надходженням до відповідача податкової інформації щодо контрагента позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Діксі Буд", відповідачем направлено позивачу письмовий запит від 25 лютого 2013 року № 3848/10/22-510, у відповідь на який листом від 13 березня 2013 року № 32 позивач повідомив про наявність його взаємовідносин із вказаним товариством, однак будь-яких документів на підтвердження таких взаємовідносин відповідачу не надав.

У зв’язку з викладеними обставинами, 08 квітня 2013 року відповідачем оформлено наказ № 778 "Про проведення документальної виїзної позапланової перевірки", яким призначено проведення перевірки позивача тривалістю п’ять робочих днів, починаючи із 09 квітня 2013 року.

Актом від 09 квітня 2013 року № 164/22-516 відповідачем виявлено факт не знаходження позивача за податкової адресою, у зв’язку з чим відповідачем складено запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків від 10 квітня 2013 року № 319/22-516.

Відповідно до п. 45.2 ст. 45 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У ході судового розгляду справи представник відповідача пояснив, що згідно з Методичними рекомендаціями щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 31 жовтня 2012 року № 948, у разі, коли при організації документальної планової чи позапланової, фактичної перевірок встановлено відсутність платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за місцезнаходженням (місцем проживання), у той же день складається акт перевірки місцезнаходження платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників).

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що особи, які знаходились на час виїзду відповідача за податковою адресою позивача, повноважень на представлення його інтересів не надали, тому відповідачем, як уже зазначалось вище, складено відповідний акт./P>

Стосовно не складання податкового повідомлення-рішення суд зазначає наступне.

У ході судового розгляду справи представник відповідача пояснив, що податкове повідомлення-рішення на підставі висновків акту перевірки не складалось, оскільки відповідачем не донараховано позивачу сум грошових зобов’язань, тобто відсутні підстави для складання такого рішення.

Згідно з п. 58.1 ст. 58, п. 54.3 ст. 54 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)NT>, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до ст. 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Проаналізувавши викладені положення та обставини, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для визнання протиправною бездіяльності відповідача.

Враховуючи відсутність підстав для задоволення основної вимоги позивача, за переконанням суду, також відсутні підстави для задоволення похідної від неї вимоги про зобов’язання відповідача вчинити певні дії.

При цьому, слід зазначити, що судом, згідно з ч. 2 ст. 11 КАС України, не досліджувалось питання правомірності формування позивачем даних податкового обліку, зокрема, податкового кредиту за перевіряємий період.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

За переконанням суду, у ході судового розгляду справи представник позивача не надав належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується позов, а представник відповідача надав достатньо належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються заперечення проти позову.

На підставі викладених положень та обставин, суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Мегасітібуд" до державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов’язання його вчинити певні дії є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв’язку з ухваленням судового рішення на користь суб’єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-12, 69-71, 86, 94, 122, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Мегасітібуд" залишити без задоволення.

Копії постанови у повному обсязі направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Відповідно до ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Згідно зі ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин

Постанова у повному обсязі складена 23 вересня 2013 року