Постанова № 33805316, 23.09.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД>

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 18» вересня 2013 р. Справа №917/1268/13

125">Колегія суддів у складі:головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Россолов В.В., суддя Тихий П.В.,

При секретарі Вороні В.С.,

За участі представників сторін:

Позивач – не з'явився,

Відповідач – не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. №2714 П/1-42) відповідача на рішення господарського суду Полтавської області від 01.08.2013 року по справі №917/1268/13,

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Гадячгаз», м. Гадяч,

до: Державної установи «Полтавський обласний лабораторний центр Державної санітарно-епідеміологічної служби України», м. Полтава,

про стягнення 38 348,86 грн., з яких 37 394,52 грн. – заборгованість за договором №5 від 10.04.2013 року, 795,28 грн. – пеня та 159,06 грн. – 3% річних, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 01.08.2013 р. по справі №917/1268/13 позов задоволено. Стягнуто з Державної установи “Полтавський обласний лабораторний центр Державної санітарно-епідеміологічної служби України” на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Гадячгаз” - 38 348,86 грн., з яких 37 394,52 грн. – заборгованість за договором № 5 від 10.04.2013 р., 795,28 грн. – пеня та 159,06 грн. – 3% річних; судовий збір – 1 720,50 грн. Вирішено видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить господарського суду Полтавської області від 01.08.2013 р. по справі №917/1268/13 скасувати повністю та постановити нове рішення, яким відмовити в позові. Стягнути з позивача понесені апелянтом судові витрати. Розглянути справу без участі апелянта.

Зокрема, апелянт зазначає, що договір на постачання газу №5 від 10.04.2013 року, та відповідно зобов’язання за ним, є недійсними, оскільки договір укладений з порушенням вимог Закону України «Про здійснення державних закупівель».

До того ж, скаржник вважає, що місцевий господарський суд порушив права відповідача на участь у справі тим, що не задовольнив клопотання про відкладення судового засідання в якому було ухвалене оскаржуване рішення.

Від позивача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх №7924 від 16.09.2013 року), де Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Гадячгаз» заперечує проти апеляційної скарги та просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

До судового засідання, яке відбулося 18.09.2013 року, представники сторін не з’явились, про час та місце розгляду повідомлені належним чином.

26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч. 1 ст. 77 ГПК України.

Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте позивач та відповідач не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов’язковою судом, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов’язком сторони, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представників сторін за наявними у справі доказами.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши відповідача, колегія суддів встановила наступне.

10.04.2013 року між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації “Гадячгаз” та Державною установою “Полтавський обласний лабораторний центр Державної санітарно-епідеміологічної служби України” укладений договір на постачання природного газу за регульованим тарифом №5, за умовами якого позивач зобов’язався постачати природний газ відповідачу в обсягах і порядку, передбачених договором, а відповідач – оплатити вартість газу і наданих послуг.

Позивач свої обов’язки за договором виконав належним чином, зокрема у квітні 2013 року поставив відповідачу природний газ в кількості 7 937 кубічних метрів, про що свідчать акти прийому-передачі від 10.04.2013 р. та 23.04.2013 р., підписані сторонами, на загальну суму 37 394,52 грн. (згідно розрахунку позивача).

За пунктом 4.6 договору №5 від 10.04.2013 року оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовими та/або плановими платежами до 10-го числа місяця наступного за звітним із розрахунку договірного обсягу постачання газу.

Відповідач покладені на нього зобов'язання з оплати за постачання природнього газу належним чином не виконав, а саме ним були порушені умови п. 4.6. договору, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 37 394,52 грн.

Згідно п. 1 та п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, яка кореспондується із ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

За ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 3 ст. 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

За умовами. 6.2.2 договору у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Таким чином, наявні правові підстави для нарахування пені відповідачу. Розмір пені за договором №5 від 10.04.2013 р. за період з 11.04.2013 р. по 06.06.2013 р. відповідно до наданого позивачем розрахунку склав 795,28 грн.

Стаття 625 ЦК України визначає обов’язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора сплатити грошову суму з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми.

З дотриманням цієї норми, позивачем правомірно приведено розрахунок 3% річних – 159,06 грн.

Враховуючи порушення відповідачем покладених на нього зобов'язань з оплати за постачання природного газу та, відповідно, наявність правових підстав для нарахування відповідачу пені та 3% річних за порушення умов договору, колегія суддів вважає позовні вимоги законними та обґрунтованими.

Тому, місцевий господарський суд правомірно задовольнив такі позовні вимоги, застосувавши відповідні правові норми.

Колегія суддів критично ставиться до твердження апелянта про те, що договір на постачання газу №5 від 10.04.2013 року, та відповідно зобов’язання за ним, є недійсними, оскільки договір укладений з порушенням вимог Закону України «Про здійснення державних закупівель».

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Апелянтом не надано суду будь-яких відповідних доказів визнання договору на постачання газу №5 від 10.04.2013 року недійсним в судовому порядку.

Тобто, даний договір є чинним, ніким не оспорюваним.

Окрім того, скаржник вважає, що місцевий господарський суд порушив права відповідача на участь у справі тим, що не задовольнив клопотання про відкладення судового засідання в якому було ухвалене оскаржуване рішення.

Колегія суддів зауважує, що відкладення судового засідання є правом суду, а не його обов’язком.

Відповідно до ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, зокрема, через нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-четвертою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 ГПК).

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що заперечення відповідача, викладені в апеляційній скарзі позбавлені фактичного та правового обґрунтування, не відповідають як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, тому рішення господарського суду Полтавської області від 01.08.2013 року по справі №917/1268/13прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права, що не дає підстав для його скасування.

Зважаючи на наведене та керуючись статтями 99, 101, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 01.08.2013 року по справі №917/1268/13залишити без змін.

Повний текст постанови складено 23.09.2013 року.

Головуючий суддя В. П. Бондаренко

Суддя В. В. Россолов

Суддя П. В. Тихий