Постанова № 33805422, 23.09.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 16» вересня 2013 р. Справа №5023/5219/12

Колегія суддів у складі:головуючий суддя Бондаренко В.П.,суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В.,

При секретарі Голозубовій О.І.,

За участі представників сторін:

Позивача - не з'явився,

Відповідача - Гордієнко Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №2559 Х/1-42) на рішення господарського суду Харківської області від 25.07.2013 року у справі №5023/5219/12

за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ,

до: Первомайське комунальне підприємство «Тепломережі», м. Первомайський Харківської обл..,

про стягнення коштів у сумі 130318,76 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 25.07.2013 року по справі №5023/5219/12 (суддя Суслова В.В.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Первомайського комунального підприємства «Тепломережі» на користь ПАТ «НАК «Нафтогаз України» пеню в розмірі 10493,37 грн., 7% штрафу в розмірі 28602,26 грн. Вирішено видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Позивач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився та подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 25.07.2013 року у справі №5023/5219/12 скасувати в частині відмови у стягненні 28190,96 грн. та пені 77332,96 грн. штрафу 7%. В оскарженій частині прийняти нове рішення, яким стягнути з Первомайського комунального підприємства «Тепломережі» на користь ПАТ «НАК «Нафтогаз України» 28190,96 грн. та пені 77332,96 грн. штрафу 7%. В іншій частині рішення залишити без змін. Судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги позивач посилається на те, що судом першої інстанції порушено ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України та п. 3 ст. 83 ГПК України, а саме, на думку позивача, суд першої інстанції не мав право зменшувати розмір нарахованих пені та штрафу.

Також, апелянт зазначає, що НАК «Нафтогаз України» правомірно нарахувала пеню відповідачу у розмірі 38864,33 грн. та штраф у розмірі 105934,29 грн.

До судового засідання, яке відбулося 16.09.2013 року, з'явився відповідач.

В судове засідання представник позивача не з'явився та про причини неявки Харківський апеляційний господарський суд не сповістив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, проте позивач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статтею 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представника позивача за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, повторно розглянувши справу відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, вислухавши пояснення представника відповідача, перевіривши повноту встановлення господарським судом Харківської області обставин, що мають значення для справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

30 вересня 2011 року між ПАТ "АК" Нафтогаз України" (продавець) та Первомайським комунальним підприємством теплових мереж (покупець) був укладений договір № 115 купівлі-продажу природного газу.

Так, п. 7.2 Договору сторони визначили, що у разі невиконання покупцем п. 6.1 договору, останній у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення платежу.

Крім того, п. 7.2 Договору, сторони обумовили, що за прострочення платежу понад 30 днів покупець зобов'язаний додатково сплатити штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу.

Між тим, відповідач покладені на нього зобов'язання з оплати природного газу належним чином не виконав, а саме ним були порушені умови п. 1.1 та п. 6.1 договору, у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 89500,00 грн. Також позивачем було нараховано пеню - 38864,33 грн., 7 % штрафу в розмірі 105934,29 грн., 3 % річних - 8010,07 грн., а також інфляційні витрати - 8389,62 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Харківської області від 17 грудня 2012 року (суддя Лаврова Л.С.) позовні вимоги задоволено частково. Припинено провадження відносно стягнення суми основного боргу в розмірі 89500 грн. та 5013,97 грн. судового збору, оскільки у ході судового процесу по даній справі сума основного боргу та судовий збір були сплачені відповідачем в повному обсязі. Також стягнуто з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 3 886,43 грн., 7 % штрафу в сумі 10593,43 грн., 3 % річних - 8010,07 грн., а також інфляційні витрати - 8 389,62 грн., в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25 лютого 2012 року апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 25 квітня 2013 року касаційну скаргу позивача задоволено частково, рішення господарського суду Харківської області від 17 грудня 2012 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25 лютого 2012 року у справі № 5023/5219/12 скасовано в частині відмови у стягненні пені та 7%-го штрафу, справу в цій частині направлено на новий розгляд до господарського суду Харківської області. В решті постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25 лютого 2012 року у справі № 5023/5219/12 залишено без змін.

Рішенням господарського суду Харківської області від 25.07.2013 року по справі №5023/5219/12 (суддя Суслова В.В.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Первомайського комунального підприємства «Тепломережі» на користь ПАТ «НАК «Нафтогаз України» пеню в розмірі 10493,37 грн., 7% штрафу в розмірі 28602,26 грн. Вирішено видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Таким чином, розглядається питання щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 34977,90 грн. та 7 % штрафу у розмірі 95340,86 грн.

Місцевий господарський суд зменшуючи розмір пені та штрафу на 70% врахував тяжкий матеріальний стан відповідача та те, що на момент розгляду справи відповідачем сплачено основний борг за договором та на сьогодні рішення господарського суду Харківської області від 17.12.2012 року відповідачем виконано в повному обсязі.

Колегія суддів, даючи правову оцінку вказаним позовним вимогам, виходить з наступного.

Матеріали справи свідчать,що відповідач покладені на нього зобов'язання з оплати природного газу належним чином не виконав, а саме ним були порушені умови п. 1.1 та п. 6.1 договору.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 193,198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчисляється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Так, п. 7.2 Договору сторони визначили, що у разі невиконання покупцем п. 6.1 договору, останній у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення платежу.

Крім того, п. 7.2 Договору, сторони обумовили, що за прострочення платежу понад 30 днів покупець зобов'язаний додатково сплатити штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу.

Позивачем був наданий обґрунтований розрахунок пені та 7 % штрафу за весь період прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання по кожній поставці природного газу, відповідно до якого сума пені складає 38864,33 грн. та сума 7 % штрафу складає 105934,29 грн.

Перевіривши правомірність нарахування позивачем вказаних сум, суд встановив, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства та умовам договором.

Разом з тим, рішенням господарського суду Харківської області від 17 грудня 2012 року по справі № 5023/5219/12 з відповідача вже було стягнуто пеню у сумі 3886,46 грн. та 7 % штрафу у сумі 10593,43 грн. Тобто нестягнутою з відповідача є сума пені у розмірі 34977,90 грн. та сума 7% штрафу у розмірі 95340,86 грн.

Враховуючи наведене, колегія суддів вбачає правові підстави для стягнення з відповідача пеню та 7% штрафу.

Розглядаючи питання щодо нестягнутих сум, колегія суддів не може не прийняти до уваги те, що відповідно до Закону України "Про тимчасову заборону стягнення пені з громадян України за несвоєчасне внесення оплати за житлово-комунальні послуги" № 486/96 від 13.11.1996 року, заборонено нараховувати та стягувати пеню з громадян за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг. Хоча з 01.01.2011 року зазначений закон припинив свою дію, але на сьогоднішній час жодним нормативним актом розмір пені за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг не встановлено, тому підприємство позбавлене можливості нараховувати пеню громадянам, які своєчасно не оплачують послуги з теплопостачання.

Як вбачається з наданих до суду доказів, першочерговим завданням та ціллю Первомайського комунального підприємства "Тепломережі" є надання послуг населенню із теплопостачання.

Відповідач не є організацією, метою створення якої є отримання прибутку. Фінансування останнього здійснюється за рахунок платежів від надання послуг населенню та підприємствам, установам і організаціям, фінансується за рахунок бюджетних коштів. Діючи тарифи не підвищуються, а різниця в тарифах відповідачу не виплачується. Відтак за твердженням відповідача заборгованість з різниці в тарифах бюджетних установ за 2011 рік складає 745,4 тис. грн., за 2012 рік - 960,2 тис. грн.

Водночас слід відзначити, що основною причиною утворення заборгованості є заборгованість бюджетних організацій та установ за послуги теплопостачання із за відсутності коштів в бюджетах усіх рівнів.

Також колегією суддів з'ясовано та досліджено всі істотні обставини справи, в тому числі той факт, що відповідачем як протягом останнього року так і під час слухання справи в суді постійно здійснювалось погашення заборгованості перед позивачем.

Стаття 83 ГПК України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.

Частина 3 статті 551 ЦК України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до частини 1 статті 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора.

Пунктом 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" встановлено, що, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Колегія суддів приймає до уваги доводи відповідача про те, що основним джерелом доходів підприємства відповідача є кошти, що надходять від населення, які витрачаються не тільки на оплату енергоресурсів для населення, але для інших споживачів - бюджетних, госпрозрахункових організацій.

Водночас, прийнявши до уваги майновий стан позивача та необхідність придбання ним газу, який споживається відповідачем, із-за кордону і ступінь виконання відповідачем своїх зобов'язань, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, причини неналежного виконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, поведінки винної сторони, в тому числі вжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків, колегія суддів вважає, що зменшення судом першої інстанції суми пені та штрафу на 70% є надмірно великим, а достатнім, розумним та справедливим буде зменшення сум пені та штрафу на 50%.

Крім того, судова колегія вважає за необхідним зазначити, що розмір зменшення пені, яка підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ст. 3 ЦК України).

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню пеню у сумі 17488,95 грн. та 7% штрафу у розмірі 47670,43 грн.

Враховуючи правомірне вирішення судом першої інстанції даної справи по суті, в той же час надмірно велике зменшення судом пені та 7% штрафу, колегія суддів вбачає правові підстави для задоволення апеляційної скарги частково, при цьому рішення господарського суду Харківської області від 25.07.2013 року у справі №5023/5219/12 підлягає зміненню в частині нарахування пені та 7% штрафу і в цій частині викласти рішення в наступній редакції:

«Стягнути з Первомайського комунального підприємства «Тепломережі» ( 64102, Харківська область, м. Первомайський, м-н 1-2, д/с 9, код ЄДРПОУ 31679569) на користь ПАТ «НАК «Нафтогаз України» ( 01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) пеню в розмірі 10493,37 грн., 7% штрафу в розмірі 28602,26 грн.»

В іншій частині рішення підлягає залишенню без змін.

Зважаючи на наведене та керуючись статтями 99, 101, п. 4 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 25.07.2013 року у справі №5023/5219/12 змінити в частині нарахування пені та 7% штрафу і в цій частині викласти рішення в наступній редакції:

«Стягнути з Первомайського комунального підприємства «Тепломережі» ( 64102, Харківська область, м. Первомайський, м-н 1-2, д/с 9, код ЄДРПОУ 31679569) на користь ПАТ «НАК «Нафтогаз України» ( 01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) пеню в розмірі 10493,37 грн., 7% штрафу в розмірі 28602,26 грн.»

В іншій частині рішення залишити без змін.

Повний текст постанови складено 23.09.2013 року.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Россолов В.В.