Ухвала суду № 33802166, 25.09.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/1555/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Бошкова Ю.М.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Ватаманюка Р.В. Совгири Д. І.

при секретарі: Ковальчук О.В.

за участю представників сторін:

позивача: Книжника С.В., Гаврилюка П.В.

відповідача: Радзіковської І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аспект Ріелтс" до Головного управління Міндоходів у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішення , -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Аспект Ріелтс» звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення. Позовні вимоги мотивовано тим, що працівниками ДПА у Вінницькій області було проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Аспект Ріелтс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 23.04.2007 року по 31.03.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 23.04.2007 року по 31.03.2009 року. За результатами перевірки складено акт № 84/23/35057705 від 16.07.2009 року, в якому відображено заниження ТОВ "Аспект Ріелтс" бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 5114142 грн. На підставі акту перевірки податковим органом 23.07.2009 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0000782320/0 форми "В2", згідно із яким ТОВ "Аспект Ріелтс" збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на вказану суму, яка підлягає зарахуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів. Дане податкове повідомлення-рішення товариством не оскаржувалось, а визначена податковим органом сума бюджетного відшкодування з ПДВ зараховувалась у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів.

Рішенням голови ДПА у Вінницькій області Вітруком О.В. № 43 від 14.12.2010 року зазначене податкове повідомлення-рішення скасовано на підставі статті 12 Закону України "Про державну податкову службу в Україні". Вважаючи таке рішення неправомірним, просили визнати рішення № 43 від 14.12.2010 року протиправним та скасувати.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 01.04.2011 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02.06.2011 року, адміністративний позов задоволено повністю. За наслідками касаційного оскарження Вищий адміністративний суд України постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01.04.2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02.06.2011 року скасував, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції з мотивів неповного встановлення судами обставин справи.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 24.05.2013 року позов задоволено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24.05.2013 року, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Апеляційним судом в порядку ст. 52 КАС України у судовому засіданні протокольно допущено заміну неналежної сторони - ДПС у Вінницькій області на правонаступника - Головне управління Міндоходів у Вінницькій області.

В судовому засіданні представник відповідача (апелянта) апеляційну скаргу підтримала у повному обсязі за обставин, викладених у ній, просила постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24.05.2013 року скасувати, дала пояснення, аналогічні доводам, викладеним в апеляційній скарзі.

Представники позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнали у повному обсязі, проти її задоволення заперечили, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, в період з 22.06.2009 року по 16.07.2009 року проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Аспект Ріелтс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 23.04.2007 року по 31.03.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 23.04.2007 року по 31.03.2009 року. Термін проведення перевірки продовжувався з 07.07.2009 року по 13.07.2009 року на підставі наказу ДПА у Вінницькій області від 07.07.2009 року №244.

За результатами перевірки складено акт № 84/23/35057705 від 16.07.2009 року, яким встановлено заниження ТОВ "Аспект Ріелтс" бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 5114142 грн. (т. 1 а.с. 10-41).

На підставі акту перевірки, ДПІ у м. Вінниці 23.07.2009 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0000782320/0 Форми "В2", згідно із яким ТОВ "Аспект Ріелтс" збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на вказану суму, яка підлягає зарахуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів (т.1. а.с. 42).

Рішенням голови ДПА у Вінницькій області № 43 від 14.12.2010 року зазначене податкове повідомлення-рішення скасовано на підставі статті 12 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (т.1 а.с. 9).

Як встановлено судом першої інстанції, підставою для прийняття оскаржуваного рішення було розпорядження №97-р від 15.09.2010 року, винесене ДПА у Вінницькій області "Про заходи щодо зменшення сум переплат з ПДВ та забезпечення додаткових надходжень ПДВ до бюджету" (т. 1 а.с.62-65).

На виконання розпорядження №97-р від 15.09.2010 року 05.11.2010 року податковим органом складено акт про результати проведення перевірок та надання практичної допомоги щодо зменшення сум невідшкодованого податку на додану вартість заявленого в рахунок майбутніх платежів стану організації роботи ДПІ у м. Вінниці щодо виконання розпорядження ДПА у Вінницькій області № 97 - р від 15.09.2010 року та розпорядження № 109 - р від 18.10.2010 року. (т. 1 а.с.66-67).

Судом першої інстанції зауважено, що вищезазначене розпорядження є розпорядчими документами, який, зокрема, зобов'язує посадових осіб провести аналіз інформації, наданої підпорядкованими ДПІ області, проаналізувати структуру застосованих податкових повідомлень-рішень форми В2, затвердити склад робочої групи для надання практичної допомоги, забезпечити узагальнення результатів відпрацювання та інше.

В свою чергу, згідно акту службової перевірки рішеннями після винесення оскарженого рішення, 26.01.2011 року ДПА у Вінницькій області винесено розпорядження № 20-р про створення робочої групи для проведення перевірок.

14.02.2011 року ДПА у Вінницькій області складено акт службової перевірки щодо визначення кола посадових осіб, причетних до проведення перевірок та неправомірного винесення податкових повідомлень - рішень форми «В2», скасованих рішеннями ДПА у Вінницькій області.

Судом першої інстанції з метою повного з'ясування усіх обставин справи було допитано представника ДПА у Вінницькій області. На запитання суду, чи притягнено до відповідальності посадових осіб, причетних до проведення перевірок та неправомірного винесення податкових повідомлень-рішень форми В2, скасованими рішеннями ДПА у Вінницькій області, представник відповідача зазначив, що крім вищезазначеного розпорядження та акту службової перевірки інших рішень ДПА не приймалось, службове розслідування не проводилось, а посадові осіб, які проводили перевірку до відповідальності не притягувались. Також, на вимогу суду надати усі документи, які стосуються проведення службового розслідування, представником відповідача не надано.

Крім того, в ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що при проведенні перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 23.04.2007 року по 31.03.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 23.04.2007 року по 31.03.2009 року посадовими особами ДПА було складено план перевірки, акт перевірки № 84/23/35057705 від 16 липня 2009 року, доперевірочний аналіз по ТОВ «Аспект Ріелтс», реєстр направлених запитів про надання загальних відомостей щодо основних постачальників ТОВ «Аспект Ріелтс» та результати отриманих відповідей, реєстр оплачених податкових накладних по ТОВ «Аспект Ріелтс», що свідчить про повноту проведеної перевірки.

Натомість, в оскаржуваному рішенні голова ДПА у Вінницькій області зазначає про порушення вимог п.п.7.7.1, п.п.7.7.2, п.п.7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", зокрема, що податкове повідомлення-рішення винесене без проведення доперевірочного аналізу, формування податкового кредиту проводилось лише за допомогою співставлення сум податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів, зустрічні перевірки не проведені та не досліджено надміру сплати ПДВ до бюджету постачальниками, що свідчить про формальність прийнятого рішення.

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що законних підстав для прийняття рішення № 43 від 14.12.2010 року про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000782320 від 23.07.2009 року у ДПА у Вінницькій області не було, а зазначені у рішенні підстави спростовуються матеріалами адміністративної справи та наданими поясненнями представником відповідача.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення заявлених вимог у спосіб та межах, визначених законом. Судом першої інстанції у повній мірі враховані висновки і мотиви, зазначені в ухвалі Вищого адміністративного суду від 28.02.2013 року у справі №9991/36598/11.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів у Вінницькій області, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 травня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 30 вересня 2013 року .

Головуючий Білоус О.В.

Судді Ватаманюк Р.В.

Совгира Д. І.