Ухвала суду № 33802163, 25.09.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/2891/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук А.М.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Залімського І. Г. Ватаманюка Р.В.

при секретарі: Ковальчук О.В.

за участю представників сторін:

позивача: Шумила А.О.

відповідача: Трасковської С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Модуль-Україна" до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "Модуль-Україна" звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Кам'янець-Подільської ОДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000152201 від 29.03.2013 року. Позовні вимоги мотивовано тим, що Кам`янець-Подільською ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Модуль-Україна", за результатами якої складений акт № 475/221/37863825 від 18.03.2013 року та винесено податкове повідомлення-рішення № 0000152201 від 29.03.2013 року. Вважаючи висновки податкового органу безпідставними, а рішення - неправомірним, просили визнати податкове повідомлення-рішення протиправним та скасувати.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.07.2013 року позов задоволено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.07.2013 року, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні представник відповідача (апелянта) апеляційну скаргу підтримала у повному обсязі за обставин, викладених у ній, просила постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.07.2013 року скасувати, дав пояснення, аналогічні доводам, викладеним в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнав у повному обсязі, проти її задоволення заперечив, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Крім того, дав пояснення по суті апеляційної скарги, аналогічні викладеним в письмових запереченнях, що приєднані до матеріалів справи. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Кам`янець-Подільською ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Модуль-Україна" з питань законності декларування в податкових деклараціях з податку на додану вартість за листопад та грудень 2012 року від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду. Перевірка проводилась з 25.02.2013 року по 11.03.2013 року, за результатами якої складений акт № 475/221/37863825 від 18.03.2013 року та винесено податкове повідомлення-рішення № 0000152201 від 29.03.2013 року про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 1663026,00 грн.

За наслідками адміністративного оскарження скарги ТОВ "Модуль-Україна" залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем та ТОВ "Северсталь-Україна" укладені: договір на переробку давальницької сировини № 5864 від 24.02.2012 року, договір зберігання № 5855 від 21.02.2012 року, договір купівлі-продажу № 5853 від 21.02.2012 року.

На виконання умов договору на переробку давальницької сировини № 5864 від 24.02.2012 року ТОВ "Северсталь-Україна" здійснило передачу позивачу у переробку давальницьку сировину згідно: акту № 1 від 01 березня 2012 року сталі гарячекатаної травленої в рулоні 1.8х1250 у кількості 293,360 т., акту № 2 від 02 березня 2012 року сталі гарячекатаної травленої в рулоні 1.8х1250 у кількості 574,880 т., акту № 3 від 11 березня 2012 року сталі гарячекатаної травленої в рулоні 1.8х1250 у кількості 106,580 т. Залишок не переробленої давальницької сировини, а саме сталі гарячекатаної травленої в рулонах 1.80х1250 08 пс склав, всього 247,900 т., що підтверджується актом повернення з переробки давальницької сировини № 1 від 28 грудня 2012 року. За результатом господарських операцій, що склались на підставі між сторонами договору на переробку давальницької сировини № 5864 від 24.02.2012 року позивачем виписані ТОВ "Северсталь-Україна" податкові накладні № 60 від 20.03.2012 року, № 138 від 27.03.2012 року, № 152 від 28.03.2012 року, № 166 від 29.03.2012 року, що підтверджується витягом з реєстру виданих та отриманих накладних. В свою чергу ТОВ "Северсталь-Україна" здійснив оплату за надані позивачем послуги по переробці сировини у сумі 1801255,32 грн. з ПДВ, що підтверджується виписками з банку від 27.03.2012 року, 28.03.2012 року, 29.03.2012 року.

Відповідно до договору зберігання № 5855 від 21.02.2012 року позивачем від ТОВ "Северсталь-Україна" прийнято на зберігання металопродукцію згідно: акту прийняття-передачі продукції на зберігання № 3 від 02 квітня 2012 року в кількості 1213,860 т., акту прийняття-передачі продукції на зберігання № 4 від 03 квітня 2012 року в кількості 503,410 т., акту прийняття-передачі продукції на зберігання № 5 від 05 квітня 2012 року в кількості 569,660 т., акту прийняття-передачі продукції на зберігання № 6 від 09 квітня 2012 року в кількості 330,640 т., акту прийняття-передачі продукції на зберігання № 7 від 10 квітня 2012 року в кількості 166,660 т., акту прийняття-передачі продукції на зберігання № 8 від 13 квітня 2012 року в кількості 50,760 т., акту прийняття-передачі продукції на зберігання № 9 від 17 квітня 2012 року в кількості 108,080 т., акту прийняття-передачі продукції на зберігання № 10 від 10 травня 2012 року в кількості 58,290 т. Із зазначених актів можливо здійснити ідентифікацію майна, що передавалось на зберігання та підтвердження його транспортування, зокрема, залізничним транспортом. Доказом здійснення транспортування майна являються повідомлення про прибуття вантажу.

Згідно акту прийняття-передачі продукції зі зберігання № 1 від 19 червня 2012 року ТОВ "Северсталь-Україна" зняло із відповідального зберігання сталь гарячекатану травлену в рулонах 1,8х1250 08 пс в кількості 1489,65 т., за ціною 10236934,42 грн. в тому числі ПДВ 1706155,74 грн., який був проданий позивачу на умовах договору купівлі-продажу № 5853 від 21.02.2012 року, що підтверджується видатковою накладною № 1411 від 19 червня 2012 року та податковою накладною № 182 від 19.06.2012 року.

Судом першої інстанції обґрунтовано взято до уваги, що під час проведення документальної планової виїзної перевірки, результати якої оформлені актом № 3104/221/37863825 від 28.12.2012 року жодного порушення щодо здійснення у червні 2012 року зазначеної вище господарської операції із ТОВ "Северсталь-Україна" не встановлено, а відтак формування податкового кредиту за червень 2012 року за результатом господарської операції по договору купівлі-продажу № 5853 від 21.02.2012 року податковим органом підтверджено в повній мірі. Зазначене спростовує висновки податкового органу щодо відсутності господарських операцій із ТОВ "Северсталь-Україна" в період з 01.06.2012 року по 31.12.2012 року. На підставі встановленого ТОВ "Северсталь-Україна" рахунку № 1359 від 19 червня 2012 року позивач здійснив повний розрахунок згідно платіжних доручень № 1922 від 06 серпня 2012 року, № 1929 від 07 серпня 2012 року, № 1937 від 08 серпня 2012 року, № 1953 від 08 серпня 2012 року.

Відповідно акту прийняття-передачі продукції зі зберігання № 2 від 28 грудня 2012 року ТОВ "Северсталь-Україна" знято із відповідального зберігання металопродукцію в кількості 1511,710 т. та здійснено її продаж позивачу на умовах договору купівлі-продажу № 5853 від 21.02.2012 року відповідно до видаткової накладної № 3375 від 28 грудня 2012 року та податкової накладної № 340 від 28.12.2012 року. До зазначеної видаткової накладної включено залишок не переробленої давальницької сировини в кількості 247,900 т., який актом № 1 від 28 грудня 2012 року повернено з виробництва. ТОВ "Северсталь-Україна" на умовах договору купівлі-продажу № 5853 від 21.02.2012 року здійснено реальний продаж сталі гарячекатаної травленої в рулонах у кількості 1759,61 т. за ціною 9753757,52 грн. в тому числі ПДВ 1625626,25 грн. За придбану металопродукцію позивач здійснив повний розрахунок, згідно платіжних доручень № 4923 від 14.03.2013 року, № 4920 від 13.03.2013 року, № 4883 від 06.03.2013 року.

Крім того, між позивачем та ТОВ "Цепт-Група" укладено договір № 080512-1ЦГ від 08.05.2012 року про надання інформаційно-консалтингових послуг. Роботи ТОВ "Цепт-Група" виконані в повному обсязі, що підтверджується актом № ОУ-276 від 06 грудня 2012 року та податковою накладною № 2 від 06.12.2012 року на суму 150000 грн. з ПДВ. За виконану роботу позивач на підставі рахунку № СФ-0000378 від 03.12.2012 року платіжним дорученням № 3828 від 06.12.2012 року здійснив повний розрахунок. За період дії договору № 080512-1ЦГ від 08.05.2012 року ТОВ "Цепт-Група" виконані роботи, що підтверджуються актами здачі-приймання робіт (надання послуг): - № ОУ - 0000006 від 21.05.2012 року на суму 43500,00 грн. з ПДВ та податковою накладною № 2 від 21.05.2012 року, згідно яких та на підставі рахунку № СФ-0000348 від 11.05.2012 року позивач здійснив оплату платіжним дорученням № 912 від 21.05.2012 року, № ОУ - 0000008 від 06.06.2012 року на суму 23400,00 грн. з ПДВ та податковою накладною № 1 від 06.06.2012 року, згідно яких та на підставі рахунку № СФ-0000352 від 06.06.2012 року позивач здійснив оплату платіжним дорученням № 1295 від 14.06.2012 року, № ОУ - 0000019 від 14.09.2012 року на суму 99600,00 грн. з ПДВ та податковою накладною № 2 від 14.09.2012 року, згідно яких та на підставі рахунку № СФ-0000356 від 03.09.2012 року здійснив оплату платіжним дорученням № 2543 від 14.09.2012 року. Крім того, фактичність виконання робіт ТОВ "Цепт-Група" та формування податкового кредиту з ПДВ за період травень-вересень 2012 року підтверджено відповідачем актом № 3104/221/37863825 від 28.12.2012 року.

Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції керувався тим, що згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податковим кодексом України визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється на підставі податкової накладної, яка сама по собі є достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства.

Колегія суддів зауважує, що згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Вищий адміністративний суд в Інформаційному листі від 20.07.2010 р. N 1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" звертає увагу на необхідність індивідуалізації кваліфікації дій платників податку з формування податкового кредиту та сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість з огляду на добросовісність такого платника.

Предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Наявними в матеріалах справи доказами спростовується висновок податкового органу, що укладені позивачем договори не спрямовані на реальне настання господарських наслідків, що обумовлені ними.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-XIV, податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які згідно з вищезазначеним Законом є документами, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Позивачем, як доказ здійснення господарських операцій, були надані суду належним чином засвідчені копії документів, які відповідають вимогами первинності в розумінні статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", і являються підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Разом з тим, відповідач як суб'єкт владних повноважень в ході судового розгляду не довів обґрунтованість своїх висновків і правомірність прийнятих на їх підставі рішень.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення заявлених вимог у спосіб та межах, визначених законом.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 липня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 30 вересня 2013 року .

Головуючий Білоус О.В.

Судді Залімський І. Г.

Ватаманюк Р.В.